Ухвала суду № 64625982, 08.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3871/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області,

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 21 липня 2016 року № 0000134002 у сумі 68 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Комінтернівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області було прийнято рішення від 21.07.2016 р. № 0000134002 про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_2 за порушення ст. 156 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) - за здійснення в крамниці продажу алкогольних напоїв без наявності необхідної ліцензії».

Вищезазначене рішення про застосування фінансових санкцій було прийнято на підставі акту про результати фактичної перевірки 16.05.2016 р. № 1456/15-51-40-00/НОМЕР_2.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача, оскільки вважає, що під час проведення фактичної перевірки працівниками ГУ ДФС в Одеській області були допущені порушення законодавства. Оскільки під час проведення перевірки не були надані належні документи, то проведені дії під час перевірки є незаконними, що в свою чергу робить незаконними і прийняті за результатами таких перевірок рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач вказує на те, що під час проведення перевірки супровідні документи на отримання продукції не витренувались, запити на отримання партії товару відповідачем до підприємця не надсилались. Тому позивач вважає, що відповідачем не було встановлено отриманої партії товару, з якого розраховується сума штрафних санкцій за реалізацію алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії (у розмірі 200% отриманої партії, але не менше 17 000 грн.), тому розрахований відповідачем розмір фінансових санкції позивач вважає завищеним.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки контролюючим органом правомірно та в межах чинного законодавства проведено перевірку та виявлено порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 р. у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням ФОП ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що на підставі направлень № 215, № 216 від 04.05.2016 р., виданих ДПІ у Київському районі м. Одеси та наказу від 04.05.2016 р. № 217-п «Про проведення фактичної перевірки», з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації проведено фактичну перевірку торгового об'єкту ФОП ОСОБА_2

Перевірку було проведено на підставі заяви ОСОБА_3 від 13.04.2016 р., згідно якої нею 12.04.2016 р. було придбано сигарети та пиво у кіоску за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, після чого на її прохання видати чек було відмовлено, як і на прохання представити ліцензію на право продажу алкогольних та тютюнових виробів.

Як вбачається з акту № 1456/15-51-40-00/НОМЕР_2 від 16.05.2016 р. у торгівельному об'єкті було виявлено порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: продаж слабоалкогольних напоїв без проведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; п. 12 ст. 3 Закону, а саме: порушено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації - відсутні прибуткові накладні на алкогольні напої, зазначені у додатку № 1, на пиво, зазначені у додатках № 3 та № 4, на тютюнові вироби, зазначені у додатку № 2 на суму 18 824,64 грн.; ст. 15 Закону - реалізація 05.05.2016 р. слабоалкогольних напоїв та цигарок без відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами; ст. 15 Закону - зберігання згідно додатків п. 1, 2, 3, 4 алкогольних напоїв додаток № 1, пиво додатки № 3 та № 4, цигарки додаток № 2 в місцях не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Працівники контролюючого органу були допущені до проведення перевірка, а сама перевірка проводилась у присутності суб'єкта господарювання - апелянта у справі.

21.07.2016 р. Комінтернівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000134002, згідно якого застосовано штрафну (фінансову) санкцію відносно апелянта у розмірі 68 000 грн. До податкового повідомлення-рішення додано розрахунок штрафних (фінансових) санкцій.

Апелянт не заперечує проти зазначених контролюючим органом порушень законодавства, однак посилається на порушення порядку проведення перевірки та вважає, що оскільки під час перевірки не були надані належні документи, то проведені під час перевірки дії є незаконними та, відповідно, незаконними є і винесені за результатами таких перевірок рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів не приймає зазначені доводи апелянта з наступних підстав.

Положеннями п. 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса обєкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

В даному випадку ФОП ОСОБА_2 допустила посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, у зв'язку з чим її посилання на порушення порядку проведення перевірки та відсутністю підстав для її проведення колегією суддів не приймаються.

Крім того, Верховний Суд України у своїй постанові від 24.12.2010 р. по справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій визначив, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

При цьому, як зазначалося вище, позивач не заперечує по суті виявлених контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, а посилається лише на порушення порядку призначення та проведення перевірки, а також на невірний розрахунок штрафних санкцій.

Щодо послань позивача на невірний розрахунок суми штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень; зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Таким чином, штрафи за встановлені порушення не можуть бути меншими ніж 17 000 грн. і саме така сума була врахована податковим органом при розрахунку фінансових санкцій, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності порушень з боку відповідача щодо визначення штрафних санкцій в сумі 68 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян