Ухвала суду № 64625973, 08.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/950/16

Категорія: 7 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Херсонської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області, треті особи: Херсонська міська організація Українського товариства мисливців і рибалок, Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу № 42 від 24.06.2016 р.,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі - позивачі) звернулися з адміністративним позовом до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області (далі - Управління, відповідач), треті особи: Херсонська міська організація Українського товариства мисливців і рибалок, Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, в якому просять визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 24.06.2016 р. № 42 «Про внесення змін до наказу Херсонрибоохорони від 12.06.2014 р. № 64 «Про визначення рибогосподарських водойм (їх ділянок) для здійснення любительського і спортивного рибальства в зоні контролю Херсонрибоохорони на умовах загального використання».

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України відповідач з 15.12.2015 р. перебуває у стані припинення. З аналізу норм ГК України, ЦК України та ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», регулюючих порядок припинення юридичної особи та повноваження ліквідаційної комісії (ліквідатора), вбачається, що при ліквідації підприємства дії ліквідаційної комісії повинні бути спрямовані виключно на припинення його діяльності в порядку, визначеному Законом. Наказ Херсонрибоохорони від 24.06.2016 р. № 42 не є документом, який спрямований на забезпечення припинення юридичної особи відповідача, а тому не може видаватися головою ліквідаційної комісії. Даний наказ фактично є нормативним документом, який, з поміж іншого, спрямований на забезпечення подальшого виконання функцій відповідача, а не його ліквідації.

Крім того, керуючись Указом Президента України «Про створення національного природного парку «Нижньодніпровський», який є у віданні Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, в порушення вимог Положення «Про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2012 р. № 26, жодного погодження від Департаменту по вищевказаному питанню отримано не було.

Представник позивачів та третьої особи Херсонської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Вказував на те, що у відповідача відсутні повноваження на прийняття оскаржуваного наказу, оскільки він перебуває у стадії припинення, а тому може приймати лише рішення, які стосуються його ліквідації. Також вказав на те, що відповідно до п.3.4 Правил любительського і спортивного рибальства прийняття рішення стосовно заборони рибальства, яким по суті є наказ Херсонрибоохорони від 24.06.2016 р. № 42, здійснюється на підставі науково-біологічних обґрунтувань, які не проводилися. Крім того жодного погодження з Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації стосовно переліку водойм (їх ділянок), на яких забороняється рибальство, які нібито входять у межі національного природного парку «Нижньодніпровський», відповідач не отримував. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діях на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до ст.10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» до повноважень посадових осіб органів рибоохорони відноситься здійснення передбачених законодавством заходів щодо регулювання рибальства. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 р. № 1126 затверджено Порядок здійснення любительського і спортивного рибальства, а наказом Держкомрибгоспу від 15.02.1999 р. № 19 Правила любительського і спортивного рибальства. Згідно п.5 Порядку та п.3.4 Правил водойми та умови використання водних живих ресурсів для любительського рибальства визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обґрунтувань. На окремих водоймах, де науково-дослідні організації не проводять досліджень, обґрунтовані пропозиції щодо визначення водойм для любительського рибальства вносяться іхтіологічними службами органів рибоохорони. Оскаржуваному наказу передували пропозиція іхтіологічної служби стосовно необхідності внесення змін у наказ від 12.06.2014 р. № 64 «Про визначення рибогосподарських водойм (їх ділянок) для здійснення любительського і спортивного рибальства в зоні контролю Херсонрибоохорони на умовах загального використання». Необхідність розширення переліку водойм, на яких заборонено любительське та спортивне рибальство, виникло у зв'язку зі створенням згідно Указу Президента України від 24.11.2015 р. № 657 національного природного парку «Нижньодніпровський», так як окремі зазначені у переліку до наказу від 24.06.2016 р. № 42 водойми (їх ділянки) входять до заповідної зони природного парку.

Доводи позивачів щодо відсутності повноважень у голови ліквідаційної комісії виносити даний наказ представник відповідача вважає безпідставними, оскільки відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 р. № 894 територіальні органи Держрибагентства, що ліквідовуються, здійснюють свої функції і повноваження до утворення нових територіальних органів як структурних підрозділів апарату Держрибагенства. За таких обставин представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи - Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, оскільки не всі водойми (їх ділянки) входять до заповідної зони національного природного парку «Нижньодніпровський».

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області, треті особи: Херсонська міська організація Українського товариства мисливців і рибалок, Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу № 42 від 24.06.2016 р.

Представник ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Херсонської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок - адвокат Шкута О.О. звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області 12.06.2014 р. винесено наказ № 64 «Про визначення рибогосподарських водойм (їх ділянок) для здійснення любительського і спортивного рибальства в зоні контролю Херсонрибоохорони на умовах загального використання», яким затверджено перелік рибогосподарських водойм (їх ділянок), визначених для любительського і спортивного рибальства на умовах загального використання (безоплатного рибальства) в зоні контролю Херсонрибоохорони.

Відповідно до Указу Президента України «Про створення національного природного парку «Нижньодніпровський» від 24.11.2015 р. № 657, у відповідності до Положення про національний природний парк «Нижньодніпровський», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.01.2016 р. № 19, в.о. голови ліквідаційної комісії Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області 24.06.2016 р. винесено наказ № 42 «Про внесення змін до наказу Херсонрибоохорони від 12.06.2014 р. № 64 «Про визначення рибогосподарських водойм (їх ділянок) для здійснення любительського і спортивного рибальства в зоні контролю Херсонрибоохорони на умовах загального використання», відповідно до якого з переліку водойм (їх ділянок), визначених для любительського і спортивного рибальства на умовах загального використання, виключено 12 водойм (їх ділянок) - акваторія р. Інгулка від входу в оз. Копит вниз за течією до водозабірної споруди НС «Дніпро-Миколаїв»; акваторія р.Прогной (Пудова канава), що розташована поза межами садівничих товариств; акваторія р.Литвинка від р. Рвач вниз за течією до знаку Дніпровського забороненого простору; акваторія оз.Козулиха; акваторія р. Домаха від р. Дніпро (Бакай) вниз за течією до знаку Дніпровського забороненого простору; акваторія р. Потяга від р. Рвач вниз за течією до входу у оз.Бублиця; акваторія р.Старий Дніпро від р.Дніпро (Бакай) вниз за течією до знаку Дніпровського забороненого простору; акваторія гирла оз.Волокнове; акваторія р.Вільхова від р.Рвач вниз за течією до знаку Дніпровського забороненого простору; акваторія оз.Дніпрове; акваторія оз.Мілке; акваторія р.Солониха від р.Конка (Голопристанська Конка) вниз за течією до гирла оз.Н.Солонецьке.

Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 р. № 3677-VI (далі - Закон № 3677-VІ) визначено основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб'єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об'єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі.

Згідно до положень ст.6 Закону № 3677-VІ державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Указом Президента України від 04.05.2011 р. № 484/2011 затверджено Положення про Державне агентство рибного господарства України.

Пунктом 1 зазначеного Положення передбачено, що Держрибагентство України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр).

Відповідно до п.7 Положення № 484/2011 Держрибагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через свої територіальні органи (органи рибоохорони) - Головне управління в м.Києві, управління в Автономній Республіці Крим, м.Севастополі, областях, басейнові управління, відділи, повноваження яких поширюються на декілька областей, та спеціально уповноважений орган державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства.

У відповідності до положень ст.21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», п.7 та 8 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого Указом Президента України від 16.04.2011 р. № 484, постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.2011 р. № 1263 «Про утворення територіальних органів Державного агентства рибного господарства» наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України, від 19.01.2012 р. № 26 затверджено Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України (далі - Положення № 26).

Пунктом 1 Положення № 26 визначено, що органи рибоохорони - Головне управління охорони водних біоресурсів у м. Києві, управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в області, басейнові управління, басейновий відділ (далі - Управління) - є територіальними органами Державного агентства рибного господарства України, які діють у складі Держрибагентства України і йому підпорядковуються.

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 19.04.2012 р. № 220 затверджено Положення про Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області (далі - Положення № 220).

Пунктом 1 Положення № 220 передбачено, що Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області (далі - Херсонрибоохорона) є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, який діє у складі Держрибагентства України і йому підпорядковується.

Таким чином, Управління входить до структури Держрибагентства та має відповідні завдання і повноваження, визначені Законом № 3677-VІ, Положенням про органи рибоохорони та Положенням про Херсонрибоохорону.

Згідно до вимог ст.10 Закону № 3677-VІ, п.4 Положення № 26 та п.4 Положення № 220, посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають повноваження, зокрема, здійснювати передбачені законодавством заходи щодо регулювання рибальства.

Відповідно до п.10 Положення № 220 Херсонрибоохорона в межах своїх повноважень видає акти організаційно-розпорядчого характеру, а відповідно до п.12 Положення № 220 начальник Херсонрибоохорони підписує накази Херсонрибоохорони.

Положеннями ст.25 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 р. № 2894-III (далі - Закон № 2894-ІІІ) визначено, що на території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об'єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об'єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 27 Закону № 2894-III передбачено, що у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до п.5 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 р. № 1126, п.3.4 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 р. № 19, водойми та умови використання водних живих ресурсів для любительського рибальства визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обґрунтувань. На окремих водоймах, де науково-дослідні організації не проводять дослідження, обґрунтовані пропозиції щодо визначення водойм для любительського рибальства вносяться іхтіологічними службами органів рибоохорони.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до повноважень Херсонрибоохорони входить здійснення передбачених законодавством заходів щодо регулювання рибальства, в тому числі і обмеження водойм (їх ділянок), на яких здійснюється любительське та спортивне рибальство на умовах загального використання, яке реалізується шляхом прийняття відповідного наказу на підставі обґрунтованих пропозицій іхтіологічної служби органу рибоохорони.

12.06.2014 р. на підставі біологічних обґрунтувань ДП ОдЦПівденНІРО від 18.06.2009 р. і Херсонської лабораторії аквакультури Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук від 07.10.2009 р. відповідачем винесено наказ № 64, яким визначено перелік водойм (їх ділянок), на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство. Тобто, даний наказ прийнято на підставі науково-біологічних обґрунтувань.

24.11.2015 р. Президентом України підписано Указ № 657 «Про створення національного природного парку «Нижньодніпровський», а 18.01.2016 р. Міністерством екології та природних ресурсів України прийнято наказ № 19 «Про затвердження Положення про національний природний парк «Нижньодніпровський» (далі - Положення № 19).

Питання правомірності Указу Президента України від 24.11.2015 р. № 657 «Про створення національного природного парку «Нижньодніпровський» було предметом розгляду Вищим адміністративним судом України у справі № 800/296/16, постановою якого від 01.08.2016 р. у задоволенні позову відмовлено. При розгляді цієї справи судом була надана оцінка, зокрема, правомірності створення національного парку, наявності для цього підстав, відповідність проекту вимогам законодавства.

На підставі прийнятого Указу № 657, з метою регулювання любительського і спортивного рибальства в зоні контролю Херсонрибохорони, в.о. голови ліквідаційної комісії Херсонрибоохорони 24.06.2016 р. прийнято наказ № 42 «Про внесення змін до наказу Херсонрибоохорони від 12.06.2014 р. № 64 «Про визначення рибогосподарських водойм (їх ділянок) для здійснення любительського і спортивного рибальства в зоні контролю Херсонрибоохорони на умовах загального використання», відповідно до якого з переліку водойм (їх ділянок), визначених для любительського і спортивного рибальства на умовах загального використання, виключено 12 водойм (їх ділянок).

Підставою винесення вищезазначеного наказу № 42 від 24.06.2016 р. були пропозиції відділу іхтіології Херсонрибоохорони, яким за результатами опрацювання картосхем орієнтовних меж національного природного парку «Нижньодніпровський» встановлено, що до заповідної зони парку віднесено ряд водойм, які раніше були визначені для любительського та спортивного рибальства. У зв'язку з цим виникла необхідність у внесенні змін до наказу від 12.06.2014 р. № 64 з метою виключення тих водойм, які увійшли до заповідної зони національного природного парку «Нижньодніпровський».

Зазначене викладено у протоколі оперативної наради керівництва Херсонрибоохорони за участю головних державних інспекторів, відповідальних за рибоохоронні дільниці, начальників відділів, завідувачів секторів від 29.04.2016 р. № 12.

Тобто, суд першої інстанції вірно визначив, що наказ від 24.06.2016 р. № 42 винесено відповідачем за наявності законних підстав - обґрунтованих пропозицій іхтіологічної служби Херсонрибоохорони.

Апелянт вказує на те, що для визначення водойм та умов використання водних живих ресурсів для любительського рибальства необхідно науково-біологічні обґрунтування. Проте, колегія суддів не приймає такі доводи апелянта зважаючи на те, що наявність науково-біологічних обґрунтувань є обов'язковою умовою тільки тоді, коли на водоймах проводяться дослідження науково-дослідними організаціями.

Встановлено, що на 12 водоймах (їх ділянках), які були виключені з переліку водойм (їх ділянок), визначених для любительського і спортивного рибальства, такі дослідження не проводилися, а тому відповідачем у відповідності з вимогами п.5 Положення № 1126 та п.3.4 Положення № 19 правомірно взято як підставу для винесення оскаржуваного наказу саме обґрунтовані пропозиції іхтіологічної служби Херсонрибоохорони. Такі пропозиції обґрунтовані тим, що ряд водойм (їх ділянок) увійшли до заповідної зони новоствореного національного природного парку «Нижньодніпровський».

Відповідно до п.2 Положення № 19 парк є бюджетною, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

Згідно п.4 Положення № 19 на території Парку відповідно до природоохоронного законодавства виділяються такі зони: заповідна, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, господарська. Заповідна зона призначена для охорони та відтворення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників. На території заповідної зони забороняється, серед іншого, рибальство.

Положеннями ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 р. № 2456-XII (далі - Закон № 2456-ХІІ) передбачено, що межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно ст.21 Закону № 2456-ХІІ зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Судом досліджені картосхеми орієнтовних меж парку, які долучалися до проектів створення національного природного парку «Нижньодніпровський», з яких слідує, що 12 водойм (їх ділянок) - акваторія р.Інгулка від входу в оз.Копит вниз за течією до водозабірної споруди НС «Дніпро-Миколаїв»; акваторія р.Прогной (Пудова канава), що розташована поза межами садівничих товариств; акваторія р.Литвинка від р.Рвач вниз за течією до знаку Дніпровського забороненого простору; акваторія оз.Козулиха; акваторія р.Домаха від р.Дніпро (Бакай) вниз за течією до знаку Дніпровського забороненого простору; акваторія р.Потяга від р.Рвач вниз за течією до входу у оз.Бублиця; акваторія р.Старий Дніпро від р.Дніпро (Бакай) вниз за течією до знаку Дніпровського забороненого простору; акваторія гирла оз.Волокнове; акваторія р.Вільхова від р.Рвач вниз за течією до знаку Дніпровського забороненого простору; акваторія оз.Дніпрове; акваторія оз.Мілке; акваторія р.Солониха від р.Конка (Голопристанська Конка) вниз за течією до гирла оз.Н.Солонецьке, знаходяться в заповідній зоні національного природного парку «Нижньодніпровський».

Суд попередньої інстанції при вирішенні справи вірно враховував саме надану представником відповідача картосхему «Запроектований для подальшого заповідання національний природний парк «Нижньодніпровський», оскільки відповідно до листа Департаменту з питань заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.10.2016 р. саме ця картосхема була додатком до проекту створення парку.

Відображені у наданій представником відповідача картосхемі «Запроектований для подальшого заповідання національний природний парк «Нижньодніпровський» (том 1, арк. 174) дані повністю співпадають з відомостями, відображеними у картосхемі «Зонування національного природного парку «Нижньодніпровський», яка досліджувалась судом.

Посилання апелянта на те, що на сьогодні не встановлено межі національного природного парку «Нижньодніпровський», у зв'язку з чим віднесення вищевказаних водойм (їх ділянок) до тих, що знаходяться у заповідній зоні парку, є безпідставним, суд не бере до уваги, оскільки до встановлення меж в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, про що зазначено у ст.7 Закону № 2456-ХІІ.

Відповідачем, з урахуванням вказаних вимог Закону № 2456-ХІІ, правомірно взято до уваги саме ті межі, які бралися до уваги при розробці проекту створення національного природного парку «Нижньодніпровський».

Щодо посилань апелянта на відсутність у голови ліквідаційної комісії повноважень на прийняття оскаржуваного наказу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 р. № 894 «Питання функціонування територіальних органів Державного агентства рибного господарства» (далі - Постанова № 894) ліквідовуються як юридичні особи публічного права територіальні органи Державного агентства рибного господарства за переліком згідно з додатком 1, серед яких і Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області, та утворюються відповідно до додатку 2, зокрема, Управління Державного агентства рибного господарства у Херсонській області.

На даний час Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області перебуває в стані ліквідації, а у період винесення наказу від 24.06.2016 р. № 42, тимчасово виконуючою обов'язки голови ліквідаційної комісії було призначено Матвійчук Н.Г.

Пунктом 4 Постанови № 894 визначено, що територіальні органи Держрибагентства, що ліквідуються, здійснюють свої функції і повноваження до утворення нових територіальних органів як структурних підрозділів апарату Держрибагентства.

Таким чином, оскільки Управління Державного агентства рибного господарства у Херсонській області до теперішнього часу не утворено, то відповідач продовжує виконувати функції і повноваження територіального органу Держрибагентства, а голова комісії наділена повноваженнями підписувати накази.

Враховуючи всі викладені обставини колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що наказ в.о. голови ліквідаційної комісії Херсонрибоохорони від 24.06.2016 р. № 42 було видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Херсонської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян