Ухвала суду № 64625877, 08.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1316/16

Категорія: 8.3.6 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення надмірно сплачених грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просив визнати протиправним та скасувати винесене ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС в Херсонській області податкове повідомлення-рішення №21302-17 від 30.06.2015 року, стягнути з бюджету Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) протиправно отриманих коштів податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн., стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 551 грн. 21 коп. шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки з урахуванням вимог чинного законодавства, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватись протягом бюджетного року, а відтак застосування відповідачем Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з метою оподаткування, а саме формування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення могло мати місце не раніше наступного бюджетного року, тобто не раніше 2016 року. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 року №21302-17, стягнення надмірно сплачених грошових коштів транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №21302-17 від 30 червня 2015 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39473382) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 551,20 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу TOYOTA HIGHLANDER універсал, 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_2, об'єм двигуна 3456 куб. см., який зареєстровано 21 березня 2012 року в МРЕВ ДАІ м. Херсон, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3.

Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 30 червня 2015 року №21302-17, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

11 листопада 2015 року ОСОБА_1 сплачено суму транспортного податку в розмірі 25000,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН 215600426655.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №21302-17 від 30 червня 2015 року, оскільки позивач належними доказами підтвердив правомірність частини своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстав для висновку про повну неправомірність дій Херсонської ОДПІ. Враховуючи викладене позовні вимоги стосовно УДКСУ у м. Херсоні є передчасними та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 ПК України було введено новий транспортний податок.

Відповідно до пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Положення пп.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см..

Базою оподаткування у відповідності до пп.267.3.1 п.267.1 ст.267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до пп.267.5.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Статтею 10 ПК встановлений перелік місцевих податків, до яких, зокрема, віднесений і податок на майно (пп.10.1.1).

Згідно пп.265.1 ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, транспортний податок згідно з ПК України є місцевим податком.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.12.3.1 п.12.3 ст.12 ПК України).

Відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Зазначена норма ПК України узгоджується із закріпленим у пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 цього кодексу принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Згідно зі ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Частиною 3 ст.27 Бюджетного кодексу України встановлено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються:

не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;

після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Виходячи з наведених вище законодавчих норм, можливо прийти до висновку, що для застосування у 2015 році нового транспортного податку, цей податок повинен бути запроваджений Верховною Радою України до 01.07.2014 року, а до 15.07.2014 року місцеві ради повинні були прийняти та оприлюднити відповідні рішення про запровадження цього податку на своїй території.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону рекомендовано переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

На виконання положень пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII Одеською міською радою прийнято рішення від 21.01.2015 року № 6257-VI «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку» пунктом 1 якого затверджено на 2015 рік Положення про податок на майно в частині транспортного податку.

Пунктом 5 Положення про податок на майно встановлено ставку транспортного податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту п.3 цього положення (легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., що кореспондується з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом визначений об'єкт оподаткування: транспортний засіб марка: TOYOTA; модель: HIGHLANDER; об'єм двигуна 3456 куб. см.; державний номер НОМЕР_2; дата реєстрації 21 березня 2012 року.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" прийнятий 28 грудня 2014 року, тобто після 15 липня 2014 року, а транспортний податок установлено в місті Херсоні рішенням Херсонської міської ради від 20 лютого 2015 року № 1706, то застосування контролюючим органом положень вказаного Закону та рішення з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року. Податковим органом не доведено правомірності винесення податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 30 червня 2015 року №21302-17 про визначення суми транспортного податку з фізичних осіб у 2015 році, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з бюджету Херсонської міської ради 25000,00 грн. безпідставно сплаченого транспортного податку за 2015 рік, то вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань встановлений статтею 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України - помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про такс повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунки за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пунктом 43.4, 43.5 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку: на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятитонного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митих політику.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не звертався із заявою до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань з транспортного податку.

У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої фінстанції, що вимога ОСОБА_1 про стягнення з бюджету Херсонської міської ради безпідставно сплаченого транспортного податку за 2015 рік у розмірі 25000,00 грн. є передчасною.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 10.02.2017 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик