Постанова № 64623023, 01.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р. Справа№ 910/16782/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорногуза М.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 21.01.2015

від третьої особи 1: не з'явився;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016

у справі № 910/16782/16 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії та стягнення 224 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі №910/16782/16 у позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2016, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями визначено склад суду для розгляду справи №910/16782/16, головуючий суддя Смірнова Л.Г. судді Чорногуз М.Г., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2017 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 01.02.2017.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання 01.02.2017 з'явились представники відповідача. Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники позивача та третьої особи не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та третьої особи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ФОП ОСОБА_3 (сторона-1) та ФОП ОСОБА_4 (сторона-2) 05.07.2011 укладено договір про організацію торгівельної діяльності, відповідно до умов якого:

- сторони зобов'язалися організувати спільну торгівельну діяльність, за якою сторона-1 дозволяє використання земельної ділянки, а сторона-2 проводить торгівлю від свого імені або від імені сторони-1 (пункт 1.1 Договору);

- земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить стороні-1 на праві оренди згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного ОСОБА_3 та Печерською районною радою від 26.08.2005 (пункт 1.3 Договору);

- сторона-1 зобов'язується надати земельну ділянку для організації торгівельної діяльності, а сторона-2 проводити торгівельну діяльність на земельній ділянці сторони-1, встановити власний торгівельний павільйон та обладнання (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 та підпункти 3.3.1, 3.3.2 пункту 3.3 Договору);

- сторона-2 зобов'язалася забезпечити стороні-1 винагороду (прибуток) у 4 000 грн. на місяць при здійсненні торговельної діяльності безпосередньо або за довіреністю (підпункт 3.4.3 пункту 3.4 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, укладається на 3 (три) роки та діє до 05.07.2014 (пункт 7.1 Договору);

- за відсутності належного повідомлення за 1 місяць до закінчення строку дії Договору, Договір є продовженим на такий же строк з правом автоматичної пролонгації на умовах Договору (пункт 7.2 Договору);

- Дострокове розірвання Договору проводиться за взаємною згодою сторін або за рішенням суду в порядку, визначеному законом (пункт 7.3 Договору).

Позивач просить розірвати Договір у зв'язку з істотним порушенням ФОП ОСОБА_4 його умов; зобов'язати відповідача демонтувати тимчасову споруду та стягнути 224000грн. грошових коштів, які не були сплачені на виконання Договору.

Статтею 651 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.11.2013 ФОП ОСОБА_3 повідомив ФОП ОСОБА_4 про розірвання Договору з 05.12.2013 та про необхідність звільнення від тимчасової споруди, належної на праві користування ФОП ОСОБА_3, земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1 у Печерському районі міста Києва.

Відповідач проти розірвання Договору з 05.12.2013 не заперечив; доказів протилежного суду не подано.

Таким чином, Договір було розірвано за згодою сторін з ініціативи позивача, а тому підстав для задоволення вимог щодо його розірвання відсутні.

Що ж до вимог про зобов'язання демонтувати тимчасову споруду, то слід зазначити.

Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2016 зі справи № 910/116/15-г за позовом ФОП ОСОБА_4 до Департаменту та ФОП ОСОБА_5 про встановлення нікчемності договору від 09.11.2014 № 03982-14 було встановлено таке.

На земельній ділянці, яка була надана в оренду ФОП ОСОБА_3 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у Печерському районі міста Києва, було встановлено тимчасову споруду, яка належить на праві власності ФОП ОСОБА_4, що підтверджується договором купівлі-продажу торгівельного кіоску від 20.09.2012, актом прийому-передачі торгівельного кіоску від 21.09.2012, довідкою Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу КМР (КМДА) ТС № 2568 від 04.06.2014 про функціональне призначення тимчасової споруди та листом КП по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Печерська брама" від 29.12.2014 № 2182/4.

16.04.2013 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА; далі - Департамент) та ФОП ОСОБА_4 (платник) укладено договір № 50555-000140838-761-01/2568 про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в утриманні об'єкта благоустрою м. Києва - тимчасової споруди на АДРЕСА_1 у Печерському районі міста Києва.

09.11.2014 Департаментом та ФОП ОСОБА_3 (сторона-1) укладено договір № 03982-14, відповідно до умов якого сторона-1 зобов'язується оплатити пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою на АДРЕСА_1 у Печерському районі міста Києва, на території якого розташована тимчасова споруда - кіоск площею 23,54 кв.м, функціональне використання - продаж тютюнових та алкогольних виробів, власником якої є сторона-1.

Згідно з пунктом 1.2 договору сторони погодили, що замовник сплачує пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою у розмірі 30872,51 грн.

Даний договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 08.05.2015 (пункт 6.1).

У зв'язку із закінченням дії договору від 16.04.2013 № 50555-000140838-761-01/2568 ФОП ОСОБА_4 звернулась до Департаменту з заявою № 5506 про укладення договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою - тимчасової споруди на АДРЕСА_1 у Печерському районі міста Києва.

05.01.2015 листом № 7/0/16-2/27-15 Департамент повідомив ФОП ОСОБА_4 про відмову в укладенні зазначеного договору про пайову участь.

05.03.2015 листом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 105/01-570/1 ОСОБА_3 погоджено розміщення тимчасової споруди за адресою АДРЕСА_1 у Печерському районі міста Києва площею 23.54 кв.м.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.02.2011 N 56/5443 (в редакції рішення КМР від 04.09.2014 № 62/62) у разі встановлення (розміщення) ТС на об'єктах благоустрою, розташованих на земельних ділянках комунальної власності територіальної громади міста Києва, власник ТС укладає договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою.

Відповідач подав суду договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою від 06.10.2016 № 05506-16/5, який діє до 29.12.2016.

У свою чергу, позивач відповідний договір, який би був чинним на даний час суду не подав.

Позивач документально не підтвердив, що є особою, яка станом на день розгляду спору, користується земельною ділянкою, за адресою: АДРЕСА_1, на законних підставах, тобто є власником або орендарем.

Отже, у ФОП ОСОБА_3 відсутні правові підстави вимагати у відповідача демонтувати тимчасову споруду.

Що ж до стягнення грошових коштів у сумі 224 000 грн., то вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки Договір розірвано, а тому, у відповідача припинився обов'язок зі сплати грошових коштів на підставі підпункту 3.4.3 пункту 3.4 Договору.

Інші доводи позивача, викладені ним у позові, суд вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів (у розумінні статі 32 ГПК України) наявності обставин та підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі №910/16782/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі №910/16782/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16782/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді М.Г. Чорногуз

С.А. Пашкіна