РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" лютого 2017 р. Справа № 906/842/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Гулова А.Г.
суддя Грязнов В.В. , суддя Маціщук А.В.
при секретарі Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача1: не з'явився
відповідача2: не з'явився
третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця"
на ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.11.16 р. про забезпечення позову
у справі № 906/842/16 (суддя Маріщенко Л.О.)
за позовом Державного підприємства "Словечанське лісове господарство", с. Словечне Овруцького району Житомирської області
до
1. Житомирської торгово-промислової палати, м. Житомир
2. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача: Торгово-промислова палата України, м. Київ
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17 листопада 2016 року у справі №906/842/16 клопотання Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" від 16.11.2016р. про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП "Словечанське лісове господарство" в установах банків і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) згідно договору №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 та/або у інший спосіб отримувати грошові кошти у виконання вказаного договору за послуги, пов'язані з перевезенням експортних, імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подача й забирання залізничних вагонів (напіввагонів)), в тому числі за простій (затримку) залізничних вагонів (напіввагонів) з товаром Державного підприємств; "Словечанське лісове господарство" у вагонах №66727538, №67852608, №67869982, №65296261, №67395525, згідно митних декларацій №101110009/2016/001334, №101110009/2016/001320, №101110009/2016/001421, №101110009/2016/0014409, до розгляду господарським судом Житомирської області справи №906/842/16.
В задоволенні решти клопотання відмовлено.
Не погодившись із винесеною ухвалою, ПАТ "Українська залізниця" звернулось із апеляційною скаргою, вважає її винесеною з недотриманням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи, виходячи із наступного.
З посиланням на п.п.1.1, 2.2.5 договору від 28.12.2012р. №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах, ст. 628 ЦК України зазначає, що виносячи ухвалу про забезпечення позову шляхом оголошення заборони ПАТ «Укрзалізниця» списувати плату за надані відповідно до умов укладеного договору послуги, суд фактично втручається у договірні відносини сторін та забезпечує отримання позивачем послуг на безоплатній основі, що суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам діючого договору.
Разом з тим, вказує, що ДП «Словечанське лісове господарство» звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою, зокрема, про визнання відсутнім у ПАТ «Укрзалізниця» права на отримання плати за вказаним вище Договором і пов’язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов’язанням, а ухвалою від 17.11.2016 про забезпечення позову судом заборонено ПАТ «Укрзалізниця» здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП «Словечанське лісове господарство» рахунках в установах банків і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) відповідно до умов укладених договорів. На думку скаржника судом застосовано такі заходи забезпечення позову, які є тотожними задоволенню заявлених ДП «Словечанське лісове господарство» позовних вимог, суд фактично вирішив справу до прийняття рішення по суті.
Крім того, з посиланням на абз.2 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16, скаржник зауважує, що жодних доказів на підтвердження існування обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надано.
Просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 17 листопада 2016 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі №906/842/16.
У відзиві ДП «Словечанське лісове господарство» наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.11.2016р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі №906/842/16 - без змін.
Відзивів на апеляційну скаргу від Житомирської торгово-промислової палати та Торгово-промислової палати України не надійшло, що, відповідно до ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду України.
Сторони та третя особа не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялись заздалегідь та належним чином.
Від позивача та його представника надійшли клопотання від 03.02.2017р. про розгляд справи без участі представника позивача.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч.2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Ухвалою суду від 25.01.2017р. строк розгляду апеляційної скарги продовжено до 09.02.2017р..
Оскільки сторони та третя особа належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків розгляду апеляційної скарги, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін та третьої особи за наявними у матеріалах справи доказами, у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України.
Згідно з ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Українська залізниця" не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 25.08.2016р. Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" звернулося із позовом до Житомирської торгово-промислової палати, Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача: Торгово-промислової палати України, про зобов'язання вчинити певні дії, а саме зобов'язання Житомирської торгово-промислової палати на підставі заяви Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" вчинити фактичні дії згідно Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для підтвердження настання та існування їх при виконанні зобов'язань щодо оплати за договором №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012р. і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язанням. Визнати відсутнім у відповідача ПАТ "Українська залізниця" права на отримання оплати згідно договору №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012р. і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язанням у зв'язку із настанням та існуванням форс-мажорних обставин.
16.11.2016р. до господарського суду Житомирської області від позивача надійшло клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, у якому Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" просило суд:
заборонити Житомирській торгово-промисловій палаті вчиняти будь-які дії по не підтвердженню та не видачі сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) при виконанні ДП "Словечанське лісове господарство" зобов'язань щодо оплати за договором №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за цим зобов'язанням;
заборонити ПАТ "Українська залізниця" здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП "Словечанське лісове господарство" в установах банків і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) згідно договору №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012, договору про подачу та збирання вагонів №93 від 03.04.2012 та рахунку єдиного технологічного центру по обробці перевізних документів відповідно договору №ПЗ/ДН-4/14/70/41/ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 26.03.2014 та/або у інших спосіб отримувати грошові кошти у виконання вказаних договорів за послуги, пов'язані з перевезенням експортних, імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подача й збирання залізничних вагонів (напіввагонів), в тому числі за простій (затримку) залізничних вагонів (напіввагонів), - з товаром Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" у вагонах №66727538, №67852608, №67869982, №65296261, № 67395525, згідно митних декларацій №№101110009/2016/001334, 101110009/2016/001320, 101110009/2016/001421, 101110009/2016/0014409;
заборонити установам банку та органам державної казначейської служби приймати до виконання та/або здійснювати виконання платіжних документів (платіжних вимог), поданих ПАТ "Українська залізниця" щодо списання та/або іншого отримання грошових коштів із визначених та відкритих в установах банків і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) згідно договору №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 та відповідно договору №ПЗ/ДН-4/14/70/41/ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 26.03.2014 та/або послуги, пов'язані з перевезенням експортних, імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подача й збирання залізничних вагонів (напіввагонів), в тому числі за простій (затримку) залізничних вагонів (напіввагонів), - з товаром Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" у вагонах №66727538, №67852608, №67869982, №65296261, № 67395525.
В обґрунтування зазначає наступне.
Предметом даного позову є зобов'язання Житомирської торгово-промислової палати (м. Житомир) видати сертифікат про форс-мажорні обставини у підтвердження настання та існування форс-мажорних обставин при виконанні зобов'язань щодо оплати за договором №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язанням та визнання відсутнім у ПАТ "Українська залізниця" права на отримання оплати по такому договірному зобов'язанню.
Згідно з пп. 3.6 п. 3 додатку № 1 "Перелік додаткових послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів до договору" до договору, передбачається оплата позивачем послуг ПАТ "Укрзалізниця", пов'язаних з перевезенням експортних, імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подача й забирання вагонів, тощо). А так само такі положення договірних відносин передбачають право другого відповідача на плату за вказаним договором і пов'язаними та укладеними у рамках виконання зобов'язання за ним, зокрема, у відповідності до п.п. 2.2.14 договору - договором про подачу та забирання вагонів і далі згідно останнього - договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезені та надані залізницею послуги.
Відповідно до п. 5.1 укладеного позивачем з другим відповідачем договору, до обставин непереборної сили віднесено, зокрема, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади заборону (обмеження), в тому числі експорту.
Водночас, як вбачається із позову, його підставою вказується, що Закарпатською обласною державною адміністрацією було прийняте розпорядження від 13.05.2016 за № 236 "Про митне оформлення експорту деревини паливної (код УКТ ЗЕД 4401) у Закарпатської області" (далі - Розпорядження Закарпатської ОДА).
В свою чергу, на підставі вказаного Розпорядження Закарпатської ОДА Закарпатською митницею ДФС здійснено затримку рухомого складу залізниці з експортною деревиною (дрова) вагонів позивача.
У зв'язку з тим, що затримка Закарпатською митницею ДФС вагонів з товаром позивача, що перевозився (транспортувався) на експорт згідно договору відбулася на підставі рішення (акту) органу державної влади - Розпорядження ОДА та дій Закарпатської митниці ДФС, то із покладених в основу підстав позову вбачається об'єктивне існування та очевидність настання по факту (практично) форс-мажорних обставин при виконанні, зокрема, зі сторони позивача своїх зобов'язань по оплаті послуг за вищевказаним договором і пов'язаними та укладеними у рамках виконання за ним зобов'язаннями.
При цьому, наряду із п. 3.6. додатку від 01.12.2015р. № 1 «Перелік додаткових послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів до Договору № 2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 р.», визначено також і здійснення розрахунків між сторонами за подачу та забирання вагонів, а далі, як вказувалося вище, згідно останнього і за Договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезені та надані залізницею послуги, також і підпунктом 2.2.5 Договору передбачено здійснення попередньої оплати за відповідні послуги залізниці на поточний рахунок Виконавця зі спеціальним режимом використання і забезпечувати Позивачеві своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок.
Також, вказує позивач, відповідно до п.1.1. Договору визначено проведення розрахунків за перевезені та надані залізницею послуги, також і п.п. 2.4.2 Договору передбачено здійснення попередньої оплати за відповідні послуги залізниці на поточний рахунок Виконавця зі спеціальним режимом використання і забезпечувати Позивачеві своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок, звідки, як вбачається із змісту підпункту 2.2.6 розділу 2 Договору, залізниця здійснює списання з особового рахунку Позивача відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами.
Так, з підстав дії розпорядження та вчинюваних дій та бездіяльності Житомирської ТПЦ має місце простій (затримка) залізничних вагонів, необхідність зберігання вантажу (деревини паливної) Позивача у таких вагонах, здійснення їх подачі та забирання, що обумовлює обов’язок Позивача здійснювати оплату за встановленими тарифам власнику рухомого складу залізничних вагонів згідно умов укладеного з ПАТ «Укрзалізниця» Договору № 2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 р., Договору про подачу та забирання вагонів № 93 від 03.04.2012 р. та Договору № ПЗ/ДН- 4/14/70/41/ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 26.03.2014 р., а то й навіть, як вказувалося вище здійснення списання на користь залізниці з рахунку з спеціальним режимом використання (особового рахунку) грошових коштів Позивача. Оскільки таке перерахування (списання) залізницею грошових коштів буде здійснюватиметься фактично з тих, що передбачені для перевезення та обслуговування вантажів Позивача по інших залізничних вагонах, ані ж ті, що затримані, то таким чином будуть списані кошти для перевезення інших вантажів, а це унеможливить (заблокує) та зупинить подальше обслуговування і переміщення (перевезення) вантажів у таких інших залізничних вагонах (що не відносяться до предмета спору у даній судовій справі).
Таке блокування та затримка і зупинка руху інших залізничних вагонів з товаром позивача (що не відносяться до предмету спору у даній судовій справі), зазначає позивач, завдадуть значних затрат позивачеві, фактичному списанню з рахунку грошових коштів, що становлять основу і забезпечують в частині перевезень вантажів суть зовнішньоекономічної господарської діяльності позивача.
Позивач вважає, що є необхідність у заходах забезпечення позову, без вжиття яких за очевидно існуючої небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача їх захист буде неможливим на момент прийняття рішення у справі.
Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Житомирської області від 17 листопада 2016 року у справі №906/842/16 клопотання Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" від 16.11.2016р. про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП "Словечанське лісове господарство" в установах банків і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) згідно договору №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 та/або у інший спосіб отримувати грошові кошти у виконання вказаного договору за послуги, пов'язані з перевезенням експортних, імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подача й забирання залізничних вагонів (напіввагонів)), в тому числі за простій (затримку) залізничних вагонів (напіввагонів) з товаром Державного підприємств; "Словечанське лісове господарство" у вагонах №66727538, №67852608, №67869982, №65296261, №67395525, згідно митних декларацій №101110009/2016/001334, №101110009/2016/001320, №101110009/2016/001421, №101110009/2016/0014409 до розгляду господарським судом Житомирської області справи №906/842/16.
У задоволенні решти клопотання відмовлено.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з ч.1 ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмета спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", зокрема визначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності , обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як зазначено в п. 3 зазначеної постанови, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
П. 47 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як убачається із п.2 клопотання позивача, останній заявляє вимогу про заборону Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати списання згідно з договором №2168/1165-2012 від 28.12.2012р. грошових коштів із рахунків, визначених та відкритих ДП "Словечанське лісове господарство" в установах банків, і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання).
Судом враховується, що предметом позову у даній справі є:
- зобов'язати Житомирську торгово-промислову палату видати сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) при виконанні Державним підприємством "Словечанське лісове господарство" зобов'язань щодо оплати за договором № 2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012;
- визнати відсутнім, у зв'язку із форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), у Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" права на отримання оплати згідно договору №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах.
Тобто, питання оплати позивачем згідно з договором №2168/1165-2012 від 28.12.2012р. пов'язане з розглядом питання про видачу сертифіката про форс-мажорні обставини при виконанні Державним підприємством "Словечанське лісове господарство" зобов'язань за договором.
Визнання обставин форс - мажорними за договором №2168/1165-2012 від 28.12.2012р. тягне за собою відсутність обов'язку виконання (сплати) даного зобов'язання.
Таким чином, позивачем доведено умову застосування заходів забезпечення позову - достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які у нього є, можуть бути списані з рахунків.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову, в частині заборони Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП "Словечанське лісове господарство" в установах банків і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) згідно з договором, є пов'язаним з предметом спору у справі № 906/842/16 та сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду без негативних наслідків для позивача.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що заходи до забезпечення позову, які заявлені позивачем, в частині заборони Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати списання грошових коштів із рахунків, визначених та відкритих ДП "Словечанське лісове господарство" в установах банків і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) згідно з договором №2168/1165-2012 від 28.12.2012р. є належним (адекватним, розумним, співмірним, достатнім, збалансованим) забезпеченням вимог за цим позовом, а тому погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання в цій частині.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом, що клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в частинах заборони Житомирській торгово-промисловій палаті вчиняти будь-які дії по непідтвердженню та невидачі сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та заборони установам банку та органам державної казначейської службі приймати до виконання та/або здійснювати виконання платіжних документів (платіжних вимог), поданих Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" щодо списання та/або іншого отримання грошових коштів із визначених та відкритих в установах банків розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) не містить обґрунтування з посиланням на докази, в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України.
Разом з тим, судова колегія також погоджується, що вказані вище вимоги є похідними від вимоги по забезпеченню позову, яка підлягає задоволенню, а саме: заборони Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП "Словечанське лісове господарство" в установах банків і розподільчого рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання) по договору №2168/1165-2012 від 28.12.2012р. про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах, а тому в цих частинах клопотання задоволенню не підлягає.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, спростовуються наведеним вище та встановленими судом обставинами справи, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.11.2016р. у справі №906/842/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.11.2016р. у праві №906/842/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" - без задоволення.
2. Справу №906/842/16 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Маціщук А.В.
Судове рішення № 64622868, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 08.02.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 906/842/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: