Постанова № 64622653, 07.02.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.02.2017р. справа №908/2738/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретаря ОСОБА_4від позивача: ОСОБА_5 предст. за дов. №01 від 03.01.17р.від відповідача:ОСОБА_6 предст. за дов. №13 від 03.01.17р. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід22.11.2016 рокуу справі№908/2738/16 (суддя Мірошниченко М.В.)за позовомКомунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжядо відповідача Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» м. Запоріжжя простягнення 9 487,21грн. ВСТАНОВИВ:

17.10.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство Водоканал м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у сумі 9487,21грн. (а.с. 3-5).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.11.2016 року по справі №908/2738/16 у задоволені позовних вимог відмовлено (а.с.65-68).

Судове рішення мотивоване тим, що позивач не надав доказів самовільного приєднання відповідача до системи водопостачання або самовільного водокористування та наявності правових підстав застосування положень пунктів 3.3, 3.4 Правил користування…

За висновком суду, норма 5.14 Правил користування…№190, на яку посилається позивач у якості підстави для визначення обсягу витрат води розрахунковим способом, неправомірна застосована останнім, оскільки положеннями вказаного пункту законодавець передбачив відповідальність підприємств, організацій та фізичних осіб саме за перевищення тривалості повірки приладу, а не за порушення строків подачі ними засобів вимірювальної техніки на повірку, що має місце у даному випадку.

Позивач, Комунальне підприємство «Водоканал» м.Запоріжжя звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 22.11.2016р. по справі №908/2738/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення 9487,21грн. у повному обсязі (а.с.41-42).

Зокрема, скаржник зауважує на те, що відповідачем було порушено п.3.2.3 договору, а саме експлуатація не держповіреного засобу обліку у встановлені законодавством терміни, у зв»язку з чим розрахунок витрат води на підставі п.3.3 «Правил користування…», який відповідно до п.5.14 «Правил користування…» застосовується у розумінні наведення порядку розрахунків при виявленні порушень передбачених «Правилами користування…» №190, та у позивача були всі підстави для нарахування оплати відповідно до п.3.3 Правил за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2016р. призначено розгляд апеляційної скарги на 07.02.2017р. о 09-45год. (а.с.75).

01.02.2017р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 22.11.2016р. у справі №908/2738/16 залишити без змін. Відзив колегією суддів прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи (а.с.85-91).

07.02.2017р. представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 07.02.2017р. з"явився, просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Комунальне підприємство «Водоканал» є юридичною особою (ідентифікаційний код 03327121), що спеціальним витягом з ЄДР (а.с.27).

Відповідач, Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» є юридичною особою (ідентифікаційний код 01056273), що підтверджено спеціальним витягом з ЄДР та Статутом (а.с.24, 36-55).

01.06.2006р. року між Комунальним підприємством Водоканал (за договором водоканал, далі - позивач) і Відкритим акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод», в подальшому (Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод») (за договором-абонент, далі - відповідач) укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації №65/3 (а.с. 9-12).

Відповідно до п. 1.1 водоканал забезпечує абоненту подачу води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: вул.Уральська,45, гуртожиток.

При цьому, сторони керуються Законом України „Про питну воду та питне водопостачання від 10 січня 2002р. №2918-111, діючими „Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжиткомгоспа України від 1 липня 1994р. №65, „Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держбуду України від 19 лютого 2002р. №37, „Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів, зареєстрованою Міністерством юстиції України 26 квітня 2002р. №402/6690, „Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м.Запоріжжя, затвердженими рішенням виконавчого комітету міської ради № 167 від 29.05.03р., „Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків від 20.12.1993р., ДОСТом на воду питну 2874-82, ДБН 360-92, СНіП 2.04.02-84,Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України КДП 204-12 Укр. 242-95.

Договір укладається з 01.06.2006р. по 31.12.2010р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладення договору регулюються даним договором. У разі, якщо абонент не виконує свої обовязки за договором, водоканал має право припинити дію договору, письмово попередивши абонента за 30 календарних днів (розділ 2 договору)

Розділом 3 договору сторони визначили обовязки сторін.

Пунктом 3.1.1 договору позивач зобовязався забезпечити відповідачу подачу питної води з напором в точці підключення вводу відповідача до мереж позивача і якістю у відповідності з ДОСтом на воду питну 2874-82 в точці підключення вводу відповідача до мережі позивача згідно розподілу зон обслуговування та балансової належності.

Згідно з п. 3.2.1 договору відповідач зобовязаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативно-правовими актами, вказаними в п. 1.1 договору.

Згідно п.3.2.3 договору при відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений водоканалом термін або розміщенні абонентом водомірних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням Правил користування...", "Правил експлуатації...", водопостачання абонента вважається без обліковим, а витрати води і об»єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з п.9.6 та 21.5 "Правил користування...", починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водомірного вузла.

Пунктом 3.2.4а договору сторони погодили, що при порушенні абонентом «Правил користування…» (пункти 2.17, 4.19, 6.6, 6.9, 6.11, 9.6, 9.8, 10.2, 12.14, 13.4 та інші) витрати питної води і обєм стічних вод визначається розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6 та 21.5 «Правил користування…».

Відповідно п. 3.2.5 договору при виявлені представником водоканалу в процесі контрольних перевірок порушень «Правил користування…», за виключенням вказаних у п.3.2.4а Договору, абонент на протязі 5 календарних днів зобовязаний усунути всі порушення, зафіксовані у відповідному акті, встановити резервний технічно придатний держповірений обліковий прилад, про що повідомити водоканал у письмовому вигляді (рекомендованим листом з повідомленням чи посильним) не пізніше однієї доби після усунення зауважень або установки водолічильника.

При виявлені представником водоканалу, в процесі повторної перевірки невиконаних зауважень за попереднім актом, витрати питної води і об»єм стічних вод визначається розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6 та 21.5 «Правил користування…», з дня складання акту, в якому зафіксовані порушення. При відмові відповідальної за водопостачання особи підписати акт, він підписується представником водоканалу з зазначенням прізвища та посади представника абонента, який відмовився підписувати акт. Відповідальність за організацію обліку витрат питної води субабонентами покладається на абонента.

Розділом 5 Договору сторони визначили порядок розрахунків.

Згідно з п. 5.1 договору основним документом на оплату є акт. Абонент зобовязаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок водоканалу у сумі, вказаній в акті. Якщо абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обовязковим для виконання у вказаний у ньому термін, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Відповідно до п. 5.2.1, по водоспоживанню нарахованого у відповідності з п.п. 9.6, 21.5 «Правил користування…» та ін.. абонент на підставі актів про порушення перераховує кошти на розрахунковий рахунок водоканалу в банк на протязі 3 банківських днів з дня складання актів.

Сторони несуть відповідальність за невиконання зобовязань у відповідності з чинним законодавством та вказаним в цьому договорі нормативними документами (п.6.1).

Абонент сплачує об»єм витрат питної води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження, нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента відповідно з п.9.6 «Правил приймання…» за пропускною спроможністю вводу водопроводу (п.6.4 договору).

Пунктом 9.1 договору сторони встановили, що межа розподілу водопроводу та каналізації визначається згідно схеми водопостачання та водовідведення, доданих до Договору.

Пунктом 9.3 договору встановлено, що у випадку прийняття компетентними органами нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим договором, прийняття рішень щодо зміни порядку розрахунків між суб"єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін.

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи та умов договору, водолічильник КВ 1,5г був встановлений та опломбований пломбою Водоканала №ЗАЛ 202681 в приміщенні відповідача за адресою вул.Уральська,45, (гуртожиток) м. Запоріжжя, що підтверджується Актом технічного обстеження водопроводу №606 ТИ від 07.10.2013р. (а.с.16).

В цьому ж Акті технічного обстеження водопроводу від 07.10.2013р. зазначено, строк держповірки приладу обліку КВ 1,5г закінчився 30.09.2012 р. та прилад експлуатується після закінчення строку держповірки.

З матеріалів справи вбачається, що листом №40 від 01.10.2013р. відповідач звернувся до КП «Водоканал» щодо зняття пломб з шафи обліку, у зв"язку з необхідністю госповірки лічильника холодної води (а.с.93).

14.10.2013р. Водоканалом було проведено технічне обстеження водопроводу та каналізації Абонента (ПрАТ Запорізький електровозоремонтний завод) та складено Акт технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення №621/1 ТИ від 14.10.2013р., в якому зазначено, що 07.10.2013р. актом № 606 ТИ було зафіксовано факт експлуатації Абонентом приладу обліку холодної води марки КВ 1,5г з простроченою датою держповірки, тобто з порушенням 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, п. 10.3.7 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, ч. 2 ст. 28 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність, а також п. 3.2.3 договору № 65/3 від 01.06.2006 р. Обєм води складає 84,792м.куб/добу.

Розрахунковий період становить з 01.10.2013 р. по 14.10.2013р. Таким чином, обєм води за період з 01.10.2013 р. по 14.10.2013 р. становить 84,792 м.куб. х 14д = 1187,088 м.куб. (а.с.14-15)

Вказаний акт підписаний позивачем в односторонньому порядку, абонент від підпису акту відмовився.

На підставі Акту технічного обстеження №621/1 ТИ від 14.10.2013р., був виставлений Акт № 65/3 від 14.10.2013р. на суму 9487,21грн. (а.с.18).

Листом (вих. № 17447 від 30.10.2013р.) на адресу відповідача позивачем були направлені Акти від 14.10.2013р. № 65/3 та № 621/1 ТИ (а.с.20-21).

Однак, відповідач оплату за вказаним вище Актом №65/3 від 14.10.2013р. не здійснив, внаслідок чого, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2013р. по 14.10.2013р. у розмірі 9 487,21грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності нарахування та стягнення суми боргу за безоблікове водокористування.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-Ш (далі Закон України № 2918), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р., зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за № 936/15627 (далі по тексту Правила користування).

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 19 Закону України №2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обовязків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до вимог ст.23 Закону України №2918 підприємства питного водопостачання мають право, зокрема, сприяти впровадженню засобів обліку та регулюванню споживання питної води.

На час укладання договору його умовами зобовязано абонента у визначений строк встановити засіб обліку води та передбачена відповідальність за недотримання абонентом прийнятих на себе зобовязань, на підставі тих нормативно-правових актів, які діяли в той час.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час проведення представниками КП Водоканал технічного обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання приміщення відповідача у 2013 році, порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення визначається та регулюється Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, пунктом 1.1 яких, встановлено, що ці Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

З огляду на зазначене, Правила № 190 є обовязковими для застосування та виконання, як учасниками правочину, так і судом під час розгляду спору, оскільки положення попередніх Правил №65, 1994 року втратили чинність та не регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п. 2.1 Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України Про питну воду та питне водопостачання та Про житлово-комунальні послуги.

Розрахунок за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку (п. 3.1 Привал № 190).

При цьому, сторони в договорі погодили, що у випадку прийняття компетентними органами нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим договором, прийняття рішень щодо зміни порядку розрахунків між суб"єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін (п.9.3 договору).

Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно- правовим актом ЦОВМ.

Підприємства, організації та фізичні особи зобов"язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

При цьому, відповідно до п.3.2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.12р. № 279, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31.08.2012р. за №1468/21780, суб"єкти господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення, повинні здійснювати своєчасно забезпечення контрольно-вимірювальних інструментів і приладів, а також відповідних приладів обліку, повірки або державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки, на які поширюється метрологічний приладів.

Пунктом 9.2.11 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.95 № 30 передбачено, що контроль за наявністю і станом обладнання засобів вимірювальної техніки для обліку відпущеної води, а також за дотриманням термінів їх періодичної повірки здійснюється працівниками абонентського відділу виробника.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що контроль за наявністю і станом обладнання засобів вимірювальної техніки для обліку відпущеної води покладено на суб"єктів господарювання, які провадять господарську діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення.

Колегія суддів вважає посилання позивача на порушення відповідачем п.5.14 Правил № 190 безпідставним, виходячи з наступного.

Згідно п.5.1 Правил № 190, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. При цьому, в силу п.5.4 Правил, періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Пунктом 5.14 Правил № 190 встановлено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджуються свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об"єм води визначається відповідно до п.3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Тобто положеннями вказаного пункту законодавець передбачив відповідальність підприємств, установ, організацій та фізичних осіб саме за перевищення тривалості повірки приладу обліку, а не за порушення строків подачі ними засобів вимірювальної техніки на повірку, що має місце в даному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВГСУ від 13.05.2015р. у справі №908/5707/14, від 28.05.2015р. у справі №908/5606/14 та від 23.12.2015р. у справі № 908/3025/14.

З матеріалів справи вбачається, що водоканал Актом від 07.10.2013р. встановив, що строк держповірки сплинув 30.09.2012р. Водомір в робочому стані. Прилад опломбовано до труби пломбою з відтиском КЦУ-1. Пломби здані абоненту під розпис. Зрив пломб без письмового дозволу Водоканалу заборонений. Експлуатація не держповіреного приладу обліку не допускається. В цьому ж акті зазначено, що відповідно до заяви абонента №40 від 01.10.2013р. КП «Водоканал» дозволяє зняття раніше поставлених пломб для заміни лічильника на резервний, держповірений, технічно справний діаметром ДУ 15мм.

Актом технічного обстеження водопроводу №621/ТИ від 14.10.2013р. зазначено, що відповідно до акту обстеження №606ТИ від 07.10.2013р. абонентом проведена заміна приладу обліку холодної води та як зазначено у Акті №621/1 ти від 14.10.13р. актом №621/ТИ від 14.10.2013р. новий водомір прийнятий в експлуатацію (а.с.98).

Враховуючи фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в даному випадку не вбачається тривалості повірки засобу обліку понад місяць, як то встановлено п.5.14 Правил № 190, а оскільки відповідач своєчасно виконав припис КП "Водоканал" щодо проведення державної повірки засобу обліку водопостачання, відсутні підстави вважати водокористування позивача безобліковим.

Також слід зауважити на те, що чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі не проведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п.3.3 Правил користування №190, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. А отже, застосування п.3.3 Правил позивачем для здійснення розрахунку витрат води за ставкою позаоблікового споживання є безпідставним.

Така правова позиція висловлена у постанові ВГСУ від 01.10.2015р. по справі № 908/1093/14.

Позивач не довів ані суду першої інстанції ані суду апеляційної інстанції, що використання не повіреного засобу є порушенням правил експлуатації водолічильних вузлів, за яке згідно діючого законодавства можливе застосування розрахунку обсягу води розрахунковим способом.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Слід зазначити, що позивач доводить розрахунок стягуваної суми за спірний період з 01.10.2013р. (з дня виписки останнього акту від 30.09.13р. (а.с.101) по 14.10.13р. (тобто за 14 діб) (а.с.15).

При цьому вказаний акт не містить даних про факт проведення представниками позивача контрольної перевірки технічного стану водопровідних мереж абонента, виявлення/встановлення будь-яких порушень, зокрема, порушення міжповірочного інтервалу встановленого приладу обліку, зазначення терміну усунення виявлених порушень, натомість вказаний акт свідчить про вартість наданих послуг відповідачу у жовтні 2013р., тобто зазначений акт є актом на оплату, а не актом, що фіксує безоблікове користування водою.

Матеріалами справи підтверджено, що весь обсяг води пройшов крізь опломбований прилад обліку, який, в свою чергу пройшов повірку та результати повірки визнані позитивними, тобто водомір справний та здійснює вірний облік води.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності застосування позивачем п.п.3.3, 5.14 Правил № 190 при розрахунках з відповідачем та стягнення з нього 9 487,21грн. заборгованості, нарахованої за безоблікове водокористування.

Доводи апелянта колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують висновок місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, твердження заявника апеляційної скарги про недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права не знайшло свого підтвердження, в звязку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 22.11.2016р. у справі № 908/2738/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 22.11.2016р. у справі № 908/2738/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

СуддіІ.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надр.5 прим:1 у справу; 2 позивачу;3 відповідачу;4 ДАГС;5ГС Запорізької обл.