Постанова № 64622584, 06.02.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

06.02.2017 р. справа №913/1252/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:не з'явився;від відповідача:не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКомунального закладу "Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат", м. Попасна, Луганська область на рішення господарського суду Луганської областівід12.12.2016 року (підписано 19.12.2016)по справі№913/1252/16 (ОСОБА_4В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне обєднання", м. ЛуганськдоКомунального закладу "Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат", м. Попасна, Луганська областьпростягнення 103 766,41 грн. В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне обєднання", м. Луганськ (Позивач) із позовом до Комунального закладу "Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат", м. Попасна, Луганська область (Відповідач) про стягнення заборгованості за договорами про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №57 від 25.06.2015, №57 від 21.03.2016 за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 29 427,01 грн., пені у розмірі 61 473,00 грн., 3% річних у розмірі 4 911,48 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 7 954,92 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.2016 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті за перетікання реактивної електроенергії в сумі 29 427,01 грн., пеню в сумі 60 247,48 грн., інфляційні втрати в сумі 7 954,92 грн., 3% річних у сумі 4 879,04 грн. 04 коп. та судовий збір у сумі 1 537,63 грн. 63 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в звязку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представників сторін, що не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2015 між сторонами був укладений договір №57 про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти (далі Договір), за умовами п. 1.1 якого, позивач зобов'язався у 2015 році поставити відповідачу електричну енергію (код 35.11.1) для забезпечення потреб електричних установок останнього з загальною дозволеною потужністю 310,2 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача", а відповідач оплатити позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною. Точка (точки) продажу електричної енергії: на ізоляторах опори №5 ПЛ-6кВ відгалуження до ТП-543.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію згідно з вимогами додатку "Порядок розрахунків".

Цей договір набирає чинності з 25.06.2015 і діє до 31.12.2015. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, умови договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2015 (п. 13.1 Договору).

Пунктом 8 Додатку до Договору "Порядок розрахунків" передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків відповідач здійснює на підставі наданих позивачем рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Вказаний Договір №57 21.03.2016 сторонами було переукладено на новий термін до 31.12.2016 на тих же умовах.

Вбачається, що позивач поставив відповідачу електричну енергію у періоди листопада грудня 2015 року та січня липня 2016 року, що підтверджується підписаними з обох сторін без зауважень актами прийняття-передавання товарної продукції за вказаний період (а.с. 39, 43, 47, 51, 55, 59, 63, 67, 71) та виставляв рахунки на оплату за спожиту електроенергію та рахунки на оплату послуг з перетікань реактивної електроенергії (а.с. 40-41, 44-45, 48-49, 52-53, 56-57, 60-61, 64-65, 68-69, 72, 74-75,), які були отримані представником відповідача, що підтверджується підписом останнього на зазначених рахунках.

Факт та обсяг отриманої електричної енергії за спірні періоди відповідачем не оспорюється.

Через те, що рахунки за перетікання реактивної енергії сплачені не були, у відповідача, на час звернення з позовом до суду (19.06.2015р. згідно поштового штемпеля), утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 29 427,01 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки доказів оплати спірної суми відповідачем не надано, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача боргу за реактивну електричну енергію в сумі 29 427,01 грн.

За порушення відповідачем строків оплати електричної енергії за Договорами, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 4 911,48 грн. за період з 29.12.2015 по 30.09.2016 та інфляційні нарахування в сумі 7 954,92 грн. за період з січня по червень 2016 року згідно із розрахунком.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія перевірила розрахунок суду першої інстанції та в частині стягнення з відповідача 4 879,04 грн. 3% річних та інфляційних в сумі 7 954,92 грн. вважає його вірним.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 61 473,00 грн. за період з 29.12.2015 по 30.09.2016, обґрунтовуючи її вимогами п. 7.4.1 Договору.

Сторони в п. 7.4.1 Договору домовились, що у разі порушення відповідачем строку розрахунку за електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно п.п 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши висновок суду в частині пені, з урахуванням встановленого вимогами ст. 232 ГК України шестимісячного граничного строку нарахування пені, судова колегія вважає вірно встановленим розмір пені в сумі 53 965,51 грн., оскільки, задовольняючи частково позов в частині стягнення 60 247,48 грн. суд першої інстанції вийшов за межі цього строку.

Отже в цій частині рішення суду підлягає зміні через недотримання судом першої інстанції норм матеріального права в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 6 281,97 грн.

Разом з тим, згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

За змістом ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Відзиву на позовну заяву відповідач не надав, заявивши клопотання про відкладення розгляду справи через недостатність часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки відзиву.

Зазначене клопотання надійшло до суду 01.12.2016, тобто після відкладення розгляду справи 30.11.2016 та судом не розглядалось. Проте ухвала суду про відкладення розгляду справи хоча і направлена з дотриманням процесуального строку 05.12.2016, але отримана відповідачем 14.12.2016 (а.с. 105), тобто вже після винесення спірного рішення.

За таких підстав, судова колегія з метою надання відповідачу можливості реалізації своїх процесуальних прав вважає за необхідне долучити до матеріалів справи надані відповідачем докази та дослідити заявлені заперечення.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що прострочення розрахунку відбулось через наявність обставин, що не залежали від його волі, а саме відмову органів Державної казначейської служби вчасно перераховувати кошти на відповідний рахунок позивача. Змістом листа Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області від 30.11.2016 № 01-28/437, із посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 за № 447 такі обставини підтверджуються.

Надаючи оцінку доводам відповідача та зясовуючи ступінь його вини у простроченні виконання зобовязання, його статус як комунальної установи, порядок та джерела його фінансування, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на те, що відповідач знаходиться на території зіткнення, з урахуванням інтересів сторін, судова колегія вважає за необхідне зменшити розмір штрафу на 90 % з 53 965,51 грн. до 5 396,55 грн.

За таких підстав, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2016 у справі № 913/1252/16 підлягає зміні в частині розміру стягнених з відповідача пені з суми "60 247,48 грн." на суму "5 396,55 грн.", а також в частині розподілу судових витрат.

В решті позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р., у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог, у звязку з чим з урахуванням фактично понесених судових витрат з відповідача на користь позивача за подання позовної заяви слід стягнути судовий збір в розмірі 1 443,40 грн., з позивача на користь відповідача за подання апеляційної скарги слід стягнути судовий збір у сумі 103,65 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального закладу "Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат", м. Попасна, Луганська область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2016 року у справі 913/1252/16 змінити в частині розміру стягнення з Комунального закладу "Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат", м. Попасна, Луганська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне обєднання", м. Луганськ пені, а також в частині розподілу судових витрат, виклавши абзац 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Комунального закладу "Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат" (вул. Польова, б.2, м. Попасна, Луганська область, ідентифікаційний код 03190047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне обєднання" (кв. Гайового, б.35А, м. Луганськ, ідентифікаційний код 31443937, фактична адреса: вул. Горького, б.123, м. Старобільськ Луганської області, на п/р №26006304703374 у філії ЛОУ АТ Ощадбанк у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937) заборгованість по оплаті за перетікання реактивної електроенергії в сумі 29 427,01 грн., пеню в сумі 5 396,55 грн., інфляційні втрати в сумі 7 954,92 грн., 3% річних у сумі 4 879,04 грн. 04 коп. та судовий збір у сумі 1 443,40 грн.".

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2016 року у справі 913/1252/16 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне обєднання" (кв. Гайового, б.35А, м. Луганськ, ідентифікаційний код 31443937, фактична адреса: вул. Горького, б.123, м. Старобільськ Луганської області, на п/р №26006304703374 у філії ЛОУ АТ Ощадбанк у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937) на користь Комунального закладу "Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат" (вул. Польова, б.2, м. Попасна, Луганська область, ідентифікаційний код 03190047) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги 103,65 грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийО.В. Стойка

Судді:І.В. Зубченко

ОСОБА_3