Рішення № 64622492, 07.02.2017, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2017 р. Справа № 926/4095/16

За позовом керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки Чернівецької міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці про стягнення заборгованості з орендної плати за приміщення, розірвання договору та повернення приміщення Суддя С.М. Гушилик За участю представників: Від прокурора: Понзюк Л.В. Від позивача: Іванович Л.Є. - начальник відділу (дов.№02/01-17/1776 від 01.12.2014р.) Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Керівник Чернівецької місцевої прокуратури 08.04.2016 року звернувся з позовом в інтересах держави в особі Департаменту економіки Чернівецької міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати та пені в сумі 6930,13 грн., розірвання договору оренди №145/к від 22.08.2014 року та повернення займаного приміщення вартістю 96635 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що 22.08.2014 року між департаментом економіки Чернівецької міської ради та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди нерухомого майна №145/к (далі - договір), згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 29,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 96635 грн., з метою використання його під буфет (без підакцизної групи товарів), строк дії договору до 21.07.2017 року.

В порушення умов договору відповідач розрахунок проводив несвоєчасно та в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості за період з червня 2016 року по жовтень 2016 року в сумі 6408,08 грн. За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 522,05 грн.

Враховуючи те, що відповідач систематично не сплачує орендну плату, прокурор висунув вимогу про дострокове розірвання договору оренди № 145/к від 22.08.2014 року укладеного між департаментом економіки Чернівецької міської ради та підприємцем ОСОБА_3 та повернення підприємцем ОСОБА_3 протягом трьох робочих днів позивачу за актом приймання-передання займаного приміщення вартістю 96635 грн., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 отриманого відповідно до договору оренди № 145/к від 22.08.2014 року.

Ухвалою суду від 22.11.2016 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 07.12.2016 року.

Ухвалами суду від 07.12.2016 року та від 21.12.016 року розгляд справи було відкладено в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

Ухвалою суду від 04.01.2017 року задоволено клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог, цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та прокурора про продовження строку розгляду справи та відкладено розгляд справи на 31.01.2017 року.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, розглядається спір про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 6510,10 грн. за період червень 2016 року - грудень 2016 року, пені в сумі 618,62 грн. за період з 01.06.2016 року по 31.11.2016 року, розірвання договору оренди №145/к від 22.08.2014 року укладеного між департаментом економіки Чернівецької міської ради та підприємцем ОСОБА_3 та повернення приміщення вартістю 96635 грн., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 отриманого відповідно до договору оренди № 145/к від 22.08.2014 року.

Ухвалою суду від 31.01.2017 року розгляд справи відкладено на 07.02.2017 року.

До початку судового засідання позивач надав письмові пояснення стосовно сплати орендних платежів відповідачем протягом 2016 року, які полягають в наступному.

Орендна плата за березень та частково за квітень була погашена 31.05.2016 року, орендна плата частково за квітень, за травень та частково за червень була погашена 22.09.2016 року, орендна плата частково за червень, за липень та частково за серпень була погашена 08.11.2016 року, орендна плата частково за серпень, за вересень, жовтень, листопад і грудень була погашена 16.01.2017 року.

Відтак, на підставі чинного законодавства, позивач просить суд в цій частині припинити провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору, проте зважаючи на те, що протягом 2016 року приватним підприємцем ОСОБА_1 систематично порушувались умови договору, щодо своєчасної сплати орендних платежів , наполягає на задоволенні позову в частині розірвання договору оренди №145/к від 22.08.2014 року та повернення займаного приміщення вартістю 96635 грн., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Представник відповідача в судове засідання вкотре не з'явився, відзив на позов не надав, причини нез'явлення суду не повідомив, хоча і був повідомлений про час і місце судового засідання належним чином.

Отже, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву. Всі ухвали господарського суду були направлені відповідачу на його юридичну адресу: АДРЕСА_2, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Іншої адреси /місцезнаходження/ ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не містить.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, нез'явлення представника відповідача в судове засідання, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

До початку судового засідання від прокурора надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 07.02.2017 року представник позивача та прокурор з урахуванням своїх письмових пояснень, просили припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості та пені, зв'язку з тим, що під час розгляду справи відповідач погасив всю суму заборгованості, а також підтримали свої вимоги про розірвання договору оренди та повернення приміщення.

Заслухавши представника позивача та прокурора, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ :

22.08.2014 року між департаментом економіки Чернівецької міської ради та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди нерухомого майна №145/к (далі - договір).

За умовами договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 29,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 96635 грн., з метою використання його під буфет (без підакцизної групи товарів).

Пунктом 1.4 договору сторони погодили строк дії договору до 26.02.2017 року.

У відповідності до пунктів 2.1-2.6 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Чернівці, затвердженого міською радою, та на дату укладення цього договору, місячний розмірі якої згідно з розрахунком орендної плати становить 966,95 грн. Нарахування плати починається з дати підписання договору. Орендна плата за перший місяць сплачується орендарем залежно від кількості днів оренди, розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця. Орендар щомісячно самостійно розраховує орендну плату з урахуванням податку на додану вартість та сплачує її в поточному місяці, незалежно від наслідків його господарської діяльності. При цьому в платіжному документі вказується загальна сума та сума ПДВ. В разі зміни ставки ПДВ з 20% на іншу, Орендар самостійно проводить нарахування ПДВ на орендну плату по новій ставці з моменту змін чинного законодавства.

Відповідно до п.4.1.2 договору орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі щомісячно сплачувати орендну плату.

Проте, в порушення умов договору відповідач орендну плату вносив несвоєчасно та в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості за період з серпня по грудень 2016 року в сумі 6510,10 грн.

Пунктом 2.12 договору сторони узгодили, що починаючи з 1-го числа наступного місяця на суму недоїмки нараховується пеня за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (п.5.1 договору).

Дані про визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Згідно з ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Статтею 762 того ж кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму.

При укладенні договору №40/к від 27.03.2014 року орендодавець діяв на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Положення про департамент економіки, Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Чернівці, та інших нормативних актів.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо проведення розрахунку, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст.551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача та враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за період з 01.06.2016 року по 31.11.2016 року в сумі 618,62 грн.

Відповідно до п.5.5 договору несплата орендної плати протягом трьої місяців із дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання цього договору на вимогу орендодавця.

Згідно із п.7.3 договору, який кореспондується із ч.3 ст.291 ГК України - договір може бути розірвано за погодженням Сторін. На вимогу однієї сторони договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених цим договором та законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 651 ЦК України, визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене ч. 1 ст. 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з ч. 3 ст. 26 якого, підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

При цьому, зазначена норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як не внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Пунктом 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.2013 № 12 роз'яснено, що господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Згідно відомості розрахунків за період з 01.01.2015 року по 31.01.2017 року підприємець ОСОБА_1 за оренду приміщення повинна була сплатити 36958,83 грн., тоді як за цей період нею сплачено 39564,29 грн., при цьому за 2016 рік по орендним платежам вона мала сплатити 18612,12 грн., а сплачено було 18120,46 грн., тобто за 2016 рік нею не доплачено було 491,66 грн., які були погашені під час розгляду справи.

Судом з достовірністю встановлено, що відповідачем орендна плата вносилась несвоєчасно, проте робити висновок, що сплата орендних платежів не здійснювалась протягом трьох місяців підряд (червня, липня, серпня 2016 року), як стверджує прокурор та позивач, буде невірним, так як відповідачем у березні та травні було сплачено в загальному 12120,46 грн., тоді як нараховано за цей період було 7755,05 грн., отже останнім було здійснено переплату, при цьому, слід відмітити, що 22.09.2016 року та 08.11.2016 року (до звернення з позовом) останній здійснив сплату орендних платежів на загальну суму 6000 грн.

Крім того, станом на день звернення прокурора з позовом, що підтверджено і поясненнями позивача та прокурора, заборгованість у відповідача існувала частково за серпень, вересень та жовтень 2016 року. Доказів про те, що між сторонами було проведено звірку розрахунків станом на дату подання позову ні прокурор, ні позивач не надали.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що станом на день звернення прокурора з позовом у відповідача не було прострочення сплати орендних платежів протягом трьох місяців підряд.

В матеріалах справи є попередження департаменту економіки від 17.10.2016 року, яким підприємця ОСОБА_1 повідомлено про існуючу заборгованість по сплаті орендних платежів, невиконання умов договору в частині страхування об'єкта оренди, а також зазначено, що після закінчення терміну дії договору у позивача будуть відсутні підстави для продовження його терміну, при цьому вимоги орендодавця про відмову від договору оренди, як це визначено у п.5.5 договору орендарю не надіслано.

За таких обставин, відсутні підстави для розірвання договору оренди №145/к від 22.08.2014 року та повернення нежилого приміщення, загальною площею 29,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 96635 грн.

Що ж стосується тверджень прокурора, викладених у поясненнях від 03.01.2017 року про те, що відповідачем також було порушено п.4.1.9 договору оренди, а саме останнім об'єкт оренди не був застрахований, слід зазначити, що в позовній заяві такої підстави позову, як розірвання договору внаслідок невиконання п.4.1.9 договору (страхування об'єкта оренди) не було, і заявою про зміну предмету або підстави позову прокурор не звертався, а відтак зазначені твердження до уваги братися не можуть.

За таких обставин та враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити частково.

Враховуючи, що відповідач після порушення провадження у справі (22.11.2016 року) заборгованість по орендним платежам та пені погасив (16.01.2017 року), провадження у справі в цій частині слід припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив, що відповідач є винною стороною, яка безпідставно ухилялась від своїх обов'язків по сплаті орендних платежів, що призвело до розгляду справи в суді, а тому на нього слід покласти витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви майнового характеру в сумі 1378 грн.

В свою чергу, судові витрати за розгляд позовних заяв немайнового характеру (розірвання договору та повернення приміщення) в сумі 2756 грн. залишити за прокурором.

Керуючись статями 49, п.1-1 ст.80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити частково.

2.В частині позовних вимог про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 6510,10 грн. та пені в сумі 618,62 грн. провадження у справі припинити.

3.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, (інд.код НОМЕР_1) на користь прокуратури Чернівецької області, (р/р 35219056004946 ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910120) судовий збір в сумі 1378 грн.

4.В частині позовних вимог про розірвання договору оренди №145/к від 22.08.2014 року укладеного між департаментом економіки Чернівецької міської ради та підприємцем ОСОБА_3 та повернення підприємцем ОСОБА_3 протягом трьох робочих днів позивачу за актом приймання-передання займаного приміщення вартістю 96635 грн., яке розташоване за адресою:АДРЕСА_1, отриманого відповідно до договору оренди № 145/к від 22.08.2014 року - відмовити.

Повний текст рішення складено 09.02.2017 року

Суддя С.М. Гушилик