Рішення № 64622468, 06.02.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2017 р.Справа № 925/70/17

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 за посадою, ОСОБА_3 адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Канівського комунального підприємства теплових мереж м.Канів

до Комунального підприємства "АВТО-РІКА" м.Канів

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 42098 грн. 27 коп. боргу; 8793 грн. 07 коп. 3% річних та 35646 грн. 86 коп. втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошових зобовязань по договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води від 01.10.2012 № 74.

Відповідач у відзиві на позов від 06.02.2017 просив суд відмовити у задоволенні позову.

До початку судового засідання представник позивача подав до суду заяву, в якій відмовився від стягнення з відповідача 3% річних в сумі 8793,07 грн. і 35646,86 грн. втрат внаслідок інфляції зважаючи на майновий стан відповідача та враховуючи обставини, викладені у відзиві на позов.

Представник позивача зазначив, що наслідки відмови від позову йому відомі.

В судовому засіданні 06.02.2017 представники відповідача подали до суду заяву, в якій визнали позов в частині стягнення боргу в розмірі 42 098 грн. 27 коп. та не заперечували проти часткової відмови позивача від позовних вимог в частині стягнення 3% річних та втрат внаслідок інфляції.

Суд, дослідивши подані сторонами заяви, приходить до висновку, що відмова позивача від позовних вимог в частині стягнення 3% річних та втрат внаслідок інфляції не протирічить закону і не утискує інтереси сторін, наслідки відмови від позову заявнику відомі, а тому суд приймає відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 3% річних та втрат внаслідок інфляції, і приходить до висновку, що провадження у справі № 925/70/17 в цій частині підлягає припиненню по п.4 ст.80 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 42098 грн. 27 коп. підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення боргу в розмірі 42098 грн. 27 коп. визнали повністю.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом спору є стягнення боргу (розрахунки) за надані послуги з централізованого опалення та гарячої води.

Положеннями ст.ст.901-903 ЦК України, зокрема визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2012 між позивачем і Державним підприємством «Авто-ріка» було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води за № 74 (далі Договір від 01.10.2012), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (а.с.8-9).

П.7 Додатку № 1 до Договору від 01.10.2012 сторони узгодили, що розрахунки за спожите тепло здійснюються споживачем на рахунок Теплопостачальної організації до 5 числа слідуючого за розрахунковим місяця (а.с.10).

Протягом жовтня 2012 року - липня 2013 року позивач забезпечив надання послуг з теплопостачання в кількості 50,978016 Г/кал для опалення приміщень відповідача опалювальною площею 1689,7 м2 на загальну суму згідно з встановленими двоставковими тарифами 63244,47 грн.

Із матеріалів справи та ОСОБА_4 відповідача, досліджених у судовому засіданні, вбачається. Що рішенням Канівської міської ради № 10-42 від 06.12.2012 було затверджено ОСОБА_4 комунального підприємства «АВТО-РІКА» (далі - ОСОБА_4). Державну реєстрацію проведено 10.01.2013.

ОСОБА_4 вбачається, що комунальне підприємство «Авто-Ріка» (далі - Підприємство), створене відповідно до діючого законодавства України, а саме Цивільного та Господарського кодексів України та інших нормативних актів, розпорядження Кабінету міністрів України від 10.10.2012 № 760-р та рішення Канівської міської ради від 06.12.2012 № 10-42 (далі - Засновник), на базі цілісного майнового комплексу державного підприємства «Авто-Ріка».

На підставі акту приймання-передачі від 11.07.2013 затвердженого рішенням виконавчого комітету Канівської міської ради від 15.07.2013 № 178 заборгованість в розмірі 63244,47 ДП «Авто-Ріка» перед Канівським комунальним підприємством теплових мереж передана до створеного Комунального підприємства «Авто-Ріка» в зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу в комунальну власність міста Канева (а.с.14-17).

01.07.2013 між сторонами було укладено договір про погашення заборгованості за теплопостачання відповідно до складеного сторонами графіка протягом серпня 2013 р. по квітень 2014 р. (а.с.24).

15.07.2013 між сторонами було укладено Договір № 74 про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води (далі Договір від 15.07.2013), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (а.с.18-19).

П.7 Додатку № 1 до Договору від 15.07.2013 сторони домовились, що розрахунки за спожите тепло здійснюються споживачем на рахунок Теплопостачальної організації до 5 числа слідуючого за розрахунковим місяця.

Протягом липня 2013 р. - квітня 2014 р. позивач забезпечив надання послуг з теплопостачання в кількості 11.189091 Г/кал для опалення приміщень опалювальною площею 1689,7 м2 з 01.01.2014 - 1151,5 м2 на загальну суму згідно з встановленими двоставковими тарифами 19473,61 грн.

25.12.2015 між сторонами був укладений Договір про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання в розмірі 47298,27 грн., відповідно до умов якого відповідач зобовязався погасити вищевказану заборгованість щомісячно рівними частинами до 31 грудня 2018 року (а.с.25).

Доказів виконання умов вищевказаних Договорів щодо оплати за надані послуги з теплопостачання відповідач суду не надав.

Станом на 01.12.2016 борг за теплопостачання склав 42098,27 грн.

Факт належного виконання зобовязань позивачем по договору підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні:

-Договором від 01.10.2012 № 74 та додатком до нього;

-Договором від 15.07.2013 № 74 та додатком до нього;

-Договором про погашення заборгованості за теплопостачання від 01.07.2013 та додатком до нього;

-Договором про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання від 25.12.2015;

-Актом звірки розрахунків станом на 01.10.2016, підписаного уповноваженими представника сторін та скріплений печатками підприємств;

-Рахунками позивача за період з листопада 2012 р. по квітень 2014 р. (а.с.29-31).

Судом зясовано, що позивач виконував взяті на себе зобовязання відповідно до умов договорів, надавши відповідачу розстрочку сплати боргу згідно графіка, складеного сторонами.

Відповідач доказів сплати заборгованості згідно умов вищевказаних Договорів у строк, передбачений для оплати платежів за договорами та згідно графіка погашення заборгованості, не надав.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України, відповідач не надав суду доказів виконання ним грошових зобовязань по розрахунках із позивачем за надані послуги по вищевказаним договорам.

Розмір та підстави виникнення боргу відповідач не оспорює.

Зобовязання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 42098 грн. 27 коп. боргу за надані позивачем відповідачу послуги з централізованого опалення та гарячої води по договору від 01.10.2012 № 74.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

Керуючись ст.ст. 49, п.4 ст.80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 8793 грн. 07 коп. 3% річних та 35646 грн. 86 коп. втрат внаслідок інфляції.

В частині стягнення 8793 грн. 07 коп. 3% річних та 35646 грн. 86 коп. втрат внаслідок інфляції провадження у справі припинити.

Стягнути 42098 грн. 27 коп. боргу та 1378 грн. витрат по сплаті судового збору з Комунального підприємства "АВТО-РІКА" (код ЄДРПОУ 38452817, вул.206 Дивізії,1 м.Канів, Черкаська область, 19003) на користь Канівського комунального підприємства теплових мереж (код ЄДРПОУ 02082657, вул.Енергетиків, 30, м.Канів, Черкаська область, 19000).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку в порядку, визначеному ГПК України з дня складення повного тексту рішення.

Рішення складено 09.02.2017.

Суддя В.В.Єфіменко