Ухвала суду № 64622425, 09.02.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"09" лютого 2017 р.

910/1373/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали

за позовом Державного агенства резерву України, м. Київ

до Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів", смт. Дунаївці Хмельницької області

про зобов'язання вчинити дії - провести освіження зерна та стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 30.01.2017р. №910/1373/17, керуючись ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, передано за територіальною підсудністю до господарського суду Хмельницької області позовну заяву Державного агентства резерву України до державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" про зобов'язання вчинити дії та стягнення грошових коштів, з доданими до неї матеріалами (позовні матеріали надійшли до господарського суду м. Києва 25.01.2017р. вх. 1373/17). До господарського суду Хмельницької області матеріали надійшли 08.02.2017р.

У позові Державне агентство резерву України просить: зобов'язати відповідача - державне підприємство "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" провести освіження зерна державного резерву за переліком з поданням позивачу акта за формою Р-17 та стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 29562757,763 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” станом на 01.01.2017р. встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі - 1600 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру – у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як убачається з позовних матеріалів, позивачем у позові заявлено вимоги як немайнового характеру - зобов'язати вчинити дії щодо освіження зерна з поданням акта та майнового характеру - стягнення 29562757,763 грн. штрафних санкцій.

З урахуванням вищезазначених законодавчих норм заявлені позовні вимоги підлягають оплаті із розрахунку як за вимоги немайнового (1600 грн.) та майнового (240000 грн.) характеру.

Однак, позовні матеріали містять платіжне доручення №2331 від 08.11.2016р. про сплату лише 206700 грн.

В позовних матеріалах наявне клопотання Державного агентства резерву України про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі.

Клопотання мотивоване відсутністю на підприємстві особи з правом підпису фінансово-господарських документів, в зв'язку з перебуванням керівника на лікарняному та одночасне звільнення його заступника.

Судом відзначається, що частина 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає право господарського суду, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У п. 3 постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

Крім того, судом звертається увага на те, що положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" дають право суду відстрочити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що до прийняття судом рішення по справі заявник матиме фінансову можливість сплатити судовий збір.

При цьому відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак наведені позивачем в клопотанні обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору, яка визначена приписами ст. 8 Закону України “Про судовий збір” (не доводять, що майновий стан на підприємстві перешкоджав сплаті судового збору). Тобто, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не містить вмотивованих обґрунтувань та доказів, які б об'єктивно підтверджували неможливість оплати судового збору та підстави для відстрочення його сплати.

З огляду на зазначене вище, оскільки позивачем не надано належних доказів, що підтверджували би наявність передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" виняткових обставин, які могли би слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору. При цьому, судом також враховано правові позиції Вищого господарського суду України щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" (зокрема, викладені в ухвалах Вищого господарського суду України від 16.09.2015р. у справі № 14/312, від 19.08.2015р. у справі № 910/2597/14, від 07.12.2015р. у справі №905/1884/15, від 09.02.2016р. у справі № 910/26941/15, від 30.01.2017р., у справі №924/1666/14).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи викладене та відсутність в позовних матеріалах належних документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, позовну заяву необхідно повернути без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

При повторному зверненні до господарського суду позивачу доцільно звернути увагу на приписи ст. 54 ГПК України, яка визначає вимоги до форми та змісту позовної заяви.

Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява і додані до неї матеріали на 25 аркушах, в тому числі платіжне доручення №2331 від 08.11.2016р. про сплату 206700 грн. судового збору.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу (01601, м. Київ, вул. Пушкінська 28), 3 - відповідачу (32413, Хмельницька область, Дунаєвецький район, смт. Дунаївці, вул. Лермонтова 1) ----- всім рек.з пов.