Рішення № 64622220, 30.01.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2017 р.Справа № 916/1615/16

за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна група ІНТОБУД";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Південний офіс Держаудитслужби;

про стягнення 1769,00 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 03.01.2017, №1);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 03.01.2017, б/н);

від третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність від 23.01.2017, №17).

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 1769,00 грн. збитків.

Підставою даного позову позивач визначив обставину безпідставного завищення відповідачем вартості виконаних робіт за договором від 11.07.2014 № 27.

Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи тим, що ціна робіт погоджена сторонами, відповідач виконав роботи належним чином, акт третьої особи не є доказом порушення відповідачем зобовязань за вказаним договором.

Ухвалою суду від 21.06.2016 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 06.07.2016 о 16 год. 40 хв.

Ухвалою суду від 06.07.2016 строк розгляду спору був продовжений на пятнадцять днів, а розгляд справи відкладений на 26.08.2016 об 11 год. 10 хв. за клопотанням сторін та у звязку з залученням до участі у справі третьої особи.

У судовому засіданні 26.08.2016 судом була оголошена перерва в засіданні суду до 31.08.2016 о 17 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 31.08.2016 провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 07.12.2016 провадження у справі було поновлено з 13.12.2016 без витребування матеріалів справи з експертної установи у зв'язку з необхідністю вирішення клопотання судового експерта та питання залучення до матеріалів справи поданих учасниками судового процесу документів.

Ухвалою суду від 13.12.2016 провадження у справі було зупинено до закінчення проведення судової будівельно-технічної експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 13.01.2017 провадження у справі було поновлено з 30.01.2017 та призначено судове засідання на 30.01.2017 о 17 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 30.01.2017 третя особа була замінена на її правонаступника.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2014 між сторонами був укладений договір № 27 (далі-договір), за яким відповідач зобовязався у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією виконати поточний ремонт покрівлі казарми №27 військового містечка №Дальник-1 (Одеська обл., Біляївський район, с. Дальник).

Відповідно до п. 2.1. договору договірна вартість робіт, що доручені до виконання відповідачу, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно з ДСТУ. На час підписання договору вартість робіт визначена у відповідності з договірною ціною, яка додається до договору, та складає 83644,99 грн. Для виконання робіт за договором позивачем надано відповідачу матеріалів на загальну суму 90808,78 грн. Вартість робіт, яка належить до сплати відповідачу, визначається на підставі витрат відповідача, складених згідно з ДСТУ, предявлених по формі КБ-2в та форми КБ-3 на підставі фактично виконаних обсягів робіт.

Згідно з п.п. 2.2., 2.3. договору вартість робіт, що доручені до виконання відповідачу, може змінюватись за такими умовами: зміна обсягу та складу робіт у звязку з коригуванням затвердженої проектно-кошторисної документації, погодженої позивачем; призупиненням робіт за рішенням позивача та за обставинами непереборної сили; прийняття нових нормативних актів; зміни ринкових цін на матеріально-технічні ресурси та інші складові будівельно-монтажних робіт. Перегляд договірної ціни обумовлюється розрахунками та оформляється сторонами шляхом складання додаткової угоди.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2 договору терміном початку виконання робіт є термін передачі відповідачу проектно-кошторисної документації на роботи. Строк дії договору з моменту підписання договору до 31.12.2014, але в будь-якому разі до повного виконання зобовязань сторін.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору позивач проводить щомісячні проміжні платежі відповідачу за виконані роботи на підставі форм КБ-3 та форм КБ-2в, які надаються відповідачем уповноваженому представнику позивача не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник позивача протягом 3 діб перевіряє реальність акту, довідки та підписує їх в частині виконаних робіт. За основу визначення вартісних показників покладений ДСТУ, РЕСН, РЕСНМО, РЕСКНр. Поточними цінами з застосуванням коефіцієнта 1,2 до трудовитрат робочих будівельників і монтажників та трудовитрат машиністів відповідно ДСТУ Н Б Д.2.4-21:2012 додаток Б п. 2.

Відповідно до п. 5.2. договору відповідач зобовязався: виконати будівельно-монтажні роботи згідно з проектно-кошторисною документацією та діючих ДБН і відповідати за якісне виконання будівельно-монтажних робіт; усувати за свій рахунок усі недоліки та порушення, які будуть виявлені при виконанні та під час експлуатації у період гарантійного обслуговування обєкту, протягом одного року, якщо такі недоліки виникли з вини відповідача; жоден з видів робіт не може бути покритий або прихований без дозволу позивача. Відповідач надає можливість позивачу перевірити будь-який вид робіт, який підлягає покриттю або прихованню з оформленням відповідного акту. На всі приховані роботи оформлюються „Акти прихованих робіт, які підписуються сторонами, і відповідач зобовязаний своєчасно повідомити позивача про свою готовність до оформлення „Акту на приховані роботи, але не пізніше ніж за 48 годин.

На виконання умов договору відповідач виконав, а позивач прийняв роботи вартістю 83644,99 грн. (з урахуванням вартості матеріалів 174453,77 грн.), що підтверджується актом форми КБ-2в за липень 2014 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за липень 2014 року, поясненнями сторін та іншими наявними в матеріалах справи доказами.

За результатами проведеної третьою особою ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2014 по 01.06.2015 був складений акт від 21.09.2015 № 08-11/63, в якому вказано, що за період, що підлягає ревізії, на підставі трьох договорів, укладених з позивачем, відповідачем виконано ремонтно-будівельні роботи на загальну суму 437733,31 грн. (з урахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки позивача), які оплачені позивачем у повному обсязі. Перевіркою правильного використання коштів на проведення ремонтно-будівельних робіт за період з 01.01.2014 по 01.06.2015 на загальну суму 437733,31 грн. (з урахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки позивача), а саме: перевірками розрахунків правильного застосування одиничних розцінок, відповідності умовам укладених договорів по актах приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в та проведеними контрольними обстеженнями по актах ф. КБ-2в у порушення вимог п. 5.2. договору від 11.07.2014 № 27, п. 6.4. Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затверджених наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 № 293, п. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, ст.ст. 173, 175, 179, п. 1 ст. 193 ГК України, ст. 629 ЦК України, встановлено безпідставне завищення обсягів виконаних робіт на суму 1769,00 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих позивачу на суму 1769,00 грн. Завищення обсягів та вартості виконаних робіт на суму 1769,00 грн. встановлено по акту ф. № КБ-2в за липень 2014 року на суму 174453,77 грн. (з урахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки позивача) до договору від 11.07.2014 № 27 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі казарми № 27 військового містечка Дальник-1, яке виникло у результаті: порушення п. 6.4. Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затверджених наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 № 293, за рахунок невідповідності обсягів виконаних робіт, відображених в акті ф. КБ-2в, у порівнянні з обсягами згідно проведених контрольних обстежень. Так, в акті ф. КБ-2в за липень 2014 року на суму 174453,77 грн. враховано роботи з розбирання та улаштування карнизів оцинкованих (РН8-4-1, РН8-43-3) в обсязі 87 метрів, тоді як проведеними контрольними обстеженнями встановлено, що фактично виконано роботи з розбирання та улаштування карнизів оцинкованих (РН8-4-1, РН8-43-3) в обсязі 78 метрів. Тобто, в акті ф. КБ-2в враховано роботи з розбирання та улаштування карнизів оцинкованих (РН8-4-1, РН8-43-3) на 9 метрів більше, ніж фактично виконано.

Листом від 10.11.2015.№ 15-08-23-14/10523 третя особа звернулась до позивача з вимогою усунення порушень законодавства, встановлених проведеною ревізією позивача.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 1769,00 грн. збитків, завданих, на думку позивача, внаслідок завищеної вартості робіт.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Згідно з ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Положеннями частини першої статті 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у звязку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з вимогами ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобовязання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобовязання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного звязку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування збитків не настає.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 18.03.2015 у справі №3-18гс15, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах.

Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторони у спірних відносинах погодили договірний обсяг та вид робіт, ціну цих робіт, у звязку з чим відповідач виконав, а позивач прийняв роботи вартістю 83644,99 грн. (з урахуванням вартості матеріалів 174453,77 грн.).

Отже, отримавши результати виконаних за договором робіт, підписавши акт приймання виконаних робіт, позивач засвідчив факт виконання відповідачем своїх зобовязань за укладеним між сторонами договором.

У пункті 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок), в редакції станом на 21.09.2015, визначено, що акт ревізії це документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати; заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

За змістом пункту 50 Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право, в тому числі, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частина друга статті 15 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні передбачає, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Отже, складений третьою особою акт від 21.09.2015 № 08-11/63, на який посилається позивач як на доказ, за своєю правовою природою не може породжувати для відповідача обовязку щодо сплати спірних збитків, завданих позивачу внаслідок завищення вартості виконаних робіт за договором, оскільки чіткий і вичерпний перелік зобовязань відповідача визначено в укладеному між сторонами договорі. Вказаний акт не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобовязання, визначені договором та підтверджені відповідним актом приймання виконаних робіт.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

За цих підстав, з метою зясування питань: в якому обємі були виконані роботи за договором підряду від 11.07.2014 № 27, укладеним між сторонами, вказані у акті від 15.07.2014 № 1 форми КБ-2в за липень 2014 року у п.п. 4, 9, а саме: п. 4 акту - розбирання карнизних звісів (РН8-4-1); п. 9 акту - улаштування карнизів оцинкованих (РН8-43-3)?; якщо ці роботи з розбирання карнизних звісів (РН8-4-1) та улаштування карнизів оцинкованих (РН8-43-3) були виконані не в обємі, вказаному у акті від 15.07.2014 № 1 форми КБ-2в за липень 2014 року у п.п. 4, 9 (87 метрів), чи міг позивач виявити ці недоліки при звичайному способі прийнятті цих робіт (явні чи приховані недоліки)?; суд призначив у даній справі ухвалою від 31.08.2016 судову будівельно-технічну експертизу, яка проведена не була з підстав неподання судовому експерту усіх документів, необхідних для проведення судової експертизи.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами.

Виходячи з наявних матеріалів справи, господарський суд вважає, що позивачем не подано суду жодного доказу на підтвердження наявності у діях відповідача у спірних правовідносинах складу господарського правопорушення.

За встановлених обставин, приймаючи до уваги загальні засади цивільного законодавства, зокрема, свободу договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 06 лютого 2017 р.

Суддя Д.О. Бездоля