Рішення № 64621766, 30.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2016Справа №910/16941/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім"

про виплату (страхового) відшкодування в порядку зворотної вимоги (регресу).

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Негрич С.Ю., за довіреністю;

від відповідача: Подоленко Т.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (далі - відповідач) про виплату (страхового) відшкодування в порядку зворотної вимоги (регресу).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2016 було порушено провадження у справі № 910/16941/16, розгляд справи призначено на 12.10.2016.

12.10.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

12.10.2016 представник позивача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/16941/16 позивач не виконав.

12.10.2016 представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/16941/16 відповідач не виконав.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін та неподання сторонами витребуваних доказів, ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2016 розгляд справи № 910/16941/16 було відкладено на 16.11.2016.

28.10.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.10.2016.

08.11.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.10.2016.

16.11.2016 представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 12.10.2016 позивач виконав.

16.11.2016 представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 12.10.2016 відповідач виконав.

Представники сторін у судовому засіданні 16.11.2016 подали спільне клопотання про продовження строку розгляду спору.

Розглянувши у судовому засіданні 16.11.2016 клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вищезазначеного клопотання.

У судовому засіданні 16.11.2016 судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 30.11.2016.

24.11.2016 представником позивача було подано письмові пояснення на відзив.

У судове засідання 30.11.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 30.11.2016 з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про стягнення 28 598,44 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2014 було порушено провадження у справі № 910/25101/14.

З матеріалів справи № 910/25101/14 вбачається, що 26.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна" (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - позивач) було укладено Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-2828-0157 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля марки "Фіат", державний номерний знак НОМЕР_1.

В ході розгляду справи № 910/25101/14 судом було встановлено, що 10.12.2013 о 12:20 годин в м. Бориспіль на перехресті вул. Лютнева та Головатого, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_2, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну дистанцію, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3"; водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем НОМЕР_3, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4; водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_5, не врахував дорожню обстановку, не витримав безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_6.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2014 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2014 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2014 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" було складено та підписано страховий акт № ДККА-33153 від 30.01.2014, згідно з яким пошкодження автомобіля НОМЕР_7, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 29 108,44 грн.

На підставі сформованого страхового акту № ДККА-33153 від 30.01.2014 було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 29 108,44 грн. Особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (статті 543, 1190 ЦК). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування. При цьому солідарний боржник, який відшкодував спільно завдану шкоду, має право вимагати з кожного з інших завдавачів шкоди частку виплаченого потерпілому відшкодування. Оскільки боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної вимоги, тобто стає кредитором за регресним зобов'язанням до інших боржників, розподіл відповідальності солідарних боржників один перед одним (визначення часток) за регресним зобов'язанням здійснюється на загальних підставах за правилами статті 1191 ЦК, тобто у розмірі, що відповідає ступеню вини кожного з боржників.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2016 у справі № 910/25101/14 позов задоволено повністю, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" страхове відшкодування в розмірі 28 598 грн 44 коп. Вказане рішення набрало законної сили та є чинним.

Позивач зазначає суду про те, що оскільки винними у скоєнні ДТП було визнано трьох водіїв однаковою мірою, водій автомобіля марки "Great Wall", державний номерний знак НОМЕР_8, ОСОБА_4, а відповідно і страхувальник його цивільно-правової відповідальності - відповідач, несе часткову відповідальність в розмірі 1/3 від розміру завданих потерпілому збитків в розмірі 9 532,81 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що для того щоб страховик, в даному випадку, відповідач, відшкодував третю частину вартості завданої шкоди, шкода має бути неподільною, проте у даному випадку шкода є подільною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Як вже було зазначено судом, при розгляді справи № 910/25101/14 було встановлено, що вищезазначена ДТП сталась з вини трьох із чотирьох учасників ДТП, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями постанов Бориспільського міськрайонного суду Київської області, шкода, завдана в результаті вказаної ДТП є неподільною.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факт завдання винними у скоєнні ДТП особами неподільної шкоди встановлений у рішенні господарського суду міста Києва у справі № 910/25101/14.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними.

Крім того, безпідставними є посилання відповідача на ту обставину, що згідно з умовами Договору цивільно-правової відповідальності № АС/0853343 (далі - Поліс № АС/0853343) до керування транспортним засобом допускаються особи з водійським стажем більше 3 років, проте стаж водія ОСОБА_4, який здійснював керування транспортним засобом марки "Great Wall", державний номерний знак НОМЕР_8, є меншим трьох років, що на думку відповідача є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Позивач зазначає суду про те, що така позиція відповідача щодо відмови у виплаті страхового відшкодування по страхових випадках, де водійський стаж водія менше трьох років знайшла своє відображення в Акті Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 124/13-15/16/6 від 04.03.2015, яким визнано протиправні дії відповідача та зобов'язано усунути дані порушення. На підставі вказаного акту було прийнято розпорядження № 650 від 03.04.2015.

ПрАТ «Київський страховий дім» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження від 03.04.2015 року № 650 в частині усунення порушень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

ПрАТ «Київський страховий дім» подало апеляційну скаргу про скасування вищевказаної постанови суду першої інстанції та просило постановити нову про задоволення позову в повному обсязі.

В ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду про відмову в задоволенні апеляційної скарги зазначено про те, що виключні випадки, коли шкода не відшкодовується, передбачені ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», аналіз змісту якої вказує на те, що жоден з цих випадків не залежить від розміру страхових сум, добросовісності їх сплати, кількості проведених виплат на час настання страхового випадку тощо.

Незалежність страхового відшкодування від подібних обставин випливає з обов'язковості даного виду страхування для власників транспортних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Great Wall", державний номерний знак НОМЕР_8, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у відповідача, згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/0853343.

Разом з тим, відповідно до п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Таким чином, всі доводи відповідача, викладені у відзиві, спростовуються наявними у матеріалах справи документами та приписами чинного законодавства України.

Згідно з ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує:

32.1. шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;

32.2. шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

32.3. шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування";

32.4. шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

32.5. шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях;

32.6. шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента;

32.7. шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу;

32.8. шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;

32.9. шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою;

32.10. шкоду, заподіяну життю та здоров'ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АС/0853343 встановлено франшизу в розмірі 1 000,00 грн.

Позивачем не враховано франшизу, встановлену Полісом № АС/0853343, при визначенні розміру позовних вимог.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги (регресу) в розмірі 9 532,81 грн підлягають частковому задоволенню в розмірі 8 532,81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м. Київ, вул. Артема, будинок 37-41; ідентифікаційний код: 25201716) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186) страхове відшкодування в розмірі 8 532 (вісім тисяч п'ятсот тридцять дві) грн 81 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м. Київ, вул. Артема, будинок 37-41; ідентифікаційний код: 25201716) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 233 (одна тисяча двісті тридцять три) грн 45 коп.

Повне рішення складено 12.12.2016.

Суддя О.В. Нечай