Рішення № 64621662, 01.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2017Справа №910/17650/16Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., суддів - Ващенко Т.М., Марченко О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 в інтересах держави в особі Київської міської ради до про Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» повернення земельної ділянки

Представники сторін:

від Прокуратури: від Позивача:Колодяжна А.В. (представник за посвідченням); Рог О.В. (представник за довіреністю);від Відповідача:не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №8 в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» (надалі також - «Відповідач») про повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» без оформлення передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України документів займає та використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,002 га, що розташована по пр-ту Відрадному (навпроти будинку 107) у Святошинському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування газозаправного пункту та споруди операторської. Як зазначає Прокурор, рішення стосовно відведення вказаної земельної ділянки за поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київська міська рада не приймала, документи, що посвідчують право оренди чи власності на земельну ділянку у Департаменті не зареєстровані. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено обстеження земельної ділянки за адресою: пр-т Відрадний (навпроти будинку 107) у Святошинському районі м. Києва, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 06.09.2016 р. №16-1498-08. Вказаним актом встановлено, що частина земельної ділянки орієнтовною площею 0,002 га використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» для експлуатації та обслуговування газозаправного пункту та споруди операторської. Таким чином, просить Суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,002 га, що розташована по пр-ту Відрадному (навпроти будинку 107) у Святошинському районі м. Києва, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.09.2016 року порушено провадження у справі № 910/17650/16, судове засідання призначено на 26.10.2016 року.

25.10.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення на позовну заяву.

26.10.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшло підтвердження про відсутність аналогічного спору на виконання вимог ухвали суду від 28.09.2016 року.

26.10.2016 року в судове засідання з'явились представники прокуратури та позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 28.09.2016 року не виконав. В судовому засіданні представник позивача подав письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору на виконання вимог ухвали суду від 28.09.2016 року.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження повернення земельної ділянки площею 0,002 га, що розташована за адресою: м. Київ, пр. Відрадний, навпроти будинку №107-Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2016 року відкладено розгляд справи на 09.11.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

09.11.2016 року в судове засідання з'явились представники прокуратури та позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Прокуратуру та Позивача надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо самовільного зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙФ+" земельної ділянки площею 0,002 га по проспекту Відрадному (навпроти будинку №107-Б) у м. Києві із зазначенням її точних координат (координат вершин багатокутника, який утворює земельну ділянку в прив'язці до існуючої геодезичної межі), точним розташуванням, точним розміром відповідно до норм статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Також, в судовому засіданні представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 07.12.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

05.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 09.11.2016 року.

07.12.2016 року в судове засідання з'явились представники прокуратури та позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив. Прокуратура та представник відповідача вимоги ухвали суду не виконали.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що дана справа є складною, що є підставою призначити колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2016 року Суд призначив колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Відповідно до автоматичного визначення складу колегії суддів Господарського суду міста Києва від 07.12.2016 року, справу № 910/17650/16 передано до розгляду колегії суддів у складі: суддя Чинчин О.В. (головуючий), судді - Ващенко Т.М., Марченко О.В.

07.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію), після судового засідання, від Прокуратури надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 року справу №910/17650/16 прийнято до провадження колегією суддів, судове засідання призначено на 21.12.2016 року.

20.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшли письмові пояснення по справі.

20.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення по справі.

21.12.2016 року в судове засідання з'явились представники прокуратури та позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідач та Державне агентство автомобільних доріг України вимоги ухвали суду від 08.12.2016 року не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 року відкладено розгляд справи на 25.01.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

25.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

25.01.2017 року в судове засідання з'явились представники прокуратури та позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідач та Державне агентство автомобільних доріг України вимоги ухвали суду не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 року відкладено розгляд справи на 01.02.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

31.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою просив суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,002 га, що розташована по пр-ту Відрадному (навпроти будинку 107) у Святошинському районі м. Києва, біля земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:332:0001 (землекористувач ЗАТ «Будінженермережа - 2») та земельною ділянкою 8000000000:75:332:0003 (землекористувач ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення»), а саме біля виїзду з земельної ділянки 8000000000:75:332:0003 на пр-т Відрадний у Святошинському районі м. Києва, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом звільнення земельної ділянки від споруд автомобільних газозаправних пунктів

В судовому засіданні 07 грудня 2016 року Прокурор, представник Позивача надали усні пояснення по суті спору, якими підтримали позовні вимоги та доводи позовної заяви, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 року у справі № 910/17650/16, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» є 04073, м.Київ, ВУЛИЦЯ СИРЕЦЬКА, будинок 9, офіс 209\

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/17650/16 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши заяву Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 про уточнення позовних вимог від 31.01.2017 року, зазначає, що згідно із п. 3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об'єднання позовних вимог, зміну предмета або підстав позову.

В даному випадку Заява Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 про уточнення позовних вимог, фактично є заявою про виправлення описки у прохальній частині позову.

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає Заяву Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 до розгляду.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 01 лютого 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Як вбачається з листа Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві №10084/9/26-57-40 від 09.08.2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» перебуває на обліку ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник окремих місцевих податків (акцизний податок). Адреса здійснення діяльності м. Київ, пр-т Відрадний, 107, протягом 2016 року сплачено акцизного податку на суму 14,9 тис. грн.

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено обстеження земельної ділянки за адресою: пр-т Відрадний (навпроти будинку 107) у Святошинському районі м. Києва, про що складено Акт обстеження земельної ділянки від 06.09.2016 р. №16-1498-08. Вказаним актом встановлено, що частина земельної ділянки орієнтовною площею 0,002 га використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» для експлуатації та обслуговування газозаправного пункту та споруди операторської. За поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) рішення щодо передачі зазначеної земельної ділянки у користування (власність) Київська міська рада не приймала. Документи, що посвідчують право власності чи користування на земельну ділянку у Департаменті не зареєстровані.

Святошинським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві була проведена позапланова перевірка щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» за адресою: пр-т Відрадний, навпроти буд. №107, за результатами якої складено Акт №533 від 14.09.2016 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Прокурор зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» без оформлення передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України документів займає та використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,002 га, що розташована по пр-ту Відрадному (навпроти будинку 107) у Святошинському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування газозаправного пункту та споруди операторської. Таким чином, просить Суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,002 га, що розташована по пр-ту Відрадному (навпроти будинку 107) у Святошинському районі м. Києва, біля земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:332:0001 (землекористувач ЗАТ «Будінженермережа - 2») та земельною ділянкою 8000000000:75:332:0003 (землекористувач ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення»), а саме біля виїзду з земельної ділянки 8000000000:75:332:0003 на пр-т Відрадний у Святошинському районі м. Києва, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом звільнення земельної ділянки від споруд автомобільних газозаправних пунктів, з урахуванням Заяви від 31.01.2017 року, яка прийнята Судом до розгляду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 в інтересах держави в особі Київської міської ради підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положенням статті 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Відповідно до п.п. а), б), в) ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу тощо.

Статтею 12 Земельного кодексу України також передбачено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (п.п. а), б), в) ч. 1 наведеної статті).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі. Відповідно до частини другої цієї статті порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачені обов'язки землекористувачів, зокрема, землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

При цьому ст. 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, укладеним і зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Суд зазначає, що оскільки земельна ділянка розташована по пр-ту Відрадному (навпроти будинку 107) у Святошинському районі м. Києва, вона належить до комунальної власності м. Києва і виключно Київська міська рада має право бути орендодавцем земельної ділянки, що належить до комунальної власності м. Києва.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

До повноважень державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» відносить, зокрема, можливість безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено обстеження земельної ділянки за адресою: пр-т Відрадний (навпроти будинку 107) у Святошинському районі м. Києва, про що складено Акт обстеження земельної ділянки від 06.09.2016 р. №16-1498-08. Вказаним актом встановлено, що частина земельної ділянки орієнтовною площею 0,002 га використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» для експлуатації та обслуговування газозаправного пункту та споруди операторської. За поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) рішення щодо передачі зазначеної земельної ділянки у користування (власність) Київська міська рада не приймала. Документи, що посвідчують право власності чи користування на земельну ділянку у Департаменті не зареєстровані.

Таким чином, Суд звертає увагу, що Актом обстеження земельної ділянки встановлено, що будь-яких рішень про передачу вказаної земельної ділянки Відповідачу Київською міською радою не приймалось, документи, що посвідчують право користування цією земельною ділянкою у Відповідача також відсутні, а тому таке використання земельної ділянки є самовільно зайнятим.

За приписами ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (ч. 3 наведеної статті).

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 р. зазначено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Як зазначено у абз. 1 п. 3.1 вищенаведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, як зазначено в абзаці 2 п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Згідно зі ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З огляду на вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Відповідач використовує земельну ділянку площею 0,002 га по пр-ту Відрадному (навпроти будинку 107) у Святошинському районі м. Києва, біля земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:332:0001 (землекористувач ЗАТ «Будінженермережа - 2») та земельною ділянкою 8000000000:75:332:0003 (землекористувач ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення»), а саме біля виїзду з земельної ділянки 8000000000:75:332:0003 на пр-т Відрадний у Святошинському районі м. Києва, без дотримання вимог, передбачених ст.ст. 124, 126 Земельного кодексу України. За таких підстав, Суд зазначає, що спірна земельна ділянка є самовільно зайнятою Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+».

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, позовні вимоги Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 в інтересах держави в особі Київської міської ради про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,002 га, що розташована по пр-ту Відрадному (навпроти будинку 107) у Святошинському районі м. Києва, біля земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:332:0001 (землекористувач ЗАТ «Будінженермережа - 2») та земельною ділянкою 8000000000:75:332:0003 (землекористувач ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення»), а саме біля виїзду з земельної ділянки 8000000000:75:332:0003 на пр-т Відрадний у Святошинському районі м. Києва, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом звільнення земельної ділянки від споруд автомобільних газозаправних пунктів, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 в інтересах держави в особі Київської міської ради - задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» (04073, м.Київ, ВУЛИЦЯ СИРЕЦЬКА, будинок 9, офіс 209, Ідентифікаційний код юридичної особи 40123030) повернути Київській міській раді (01044, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36, Ідентифікаційний код юридичної особи 22883141) земельну ділянку площею 0,002 га, що розташована по пр-ту Відрадному (навпроти будинку 107) у Святошинському районі м. Києва, біля земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:332:0001 (землекористувач ЗАТ «Будінженермережа - 2») та земельною ділянкою 8000000000:75:332:0003 (землекористувач ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення»), а саме біля виїзду з земельної ділянки 8000000000:75:332:0003 на пр-т Відрадний у Святошинському районі м. Києва, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом звільнення земельної ділянки від споруд автомобільних газозаправних пунктів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ+» (04073, м.Київ, ВУЛИЦЯ СИРЕЦЬКА, будинок 9, офіс 209, Ідентифікаційний код юридичної особи 40123030) на користь прокуратури міста Києва (03150, вул. Предславинська, 45/9, код 02910019, банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172) судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 грн.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06 лютого 2017 року.

Головуючий суддя О.В. Чинчин

Суддя Т.М. Ващенко

Суддя О.В. Марченко