Рішення № 64621451, 03.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2017Справа №910/11907/16

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"провизнання недійсним та скасування рішенняСуддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1; ОСОБА_2 - представник за довіреністю;від відповідача:Стефієнко І.М. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - відповідач, ПАТ "Київенерго") про визнання недійсним та скасування рішення засідання комісії по розгляду акту про порушення № 43117 від 16.02.2016 року, оформленого протоколом № 1280 від 15.06.2016 року про нарахування 119 013, 02 грн. за період з 16.04.2015 року по 16.02.2016 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що представниками публічного акціонерного товариства «Київенерго» в результаті проведення позапланової перевірки споживання позивачем електричної енергії був складений акт про порушення № 43117 від 16.02.2016 р. про порушення позивачем вимог Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією" затверджених постановою національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28. В подальшому комісією з розгляду актів про порушення "Правил користування електричною енергією" та умов договору про постачання електричної енергії і нарахувань за ними було проведено засідання, оформлене протоколом засідання комісії від 15.06.2016 р. № 1280 в якому розглянуто вказаний акт та прийнято рішення про порушення позивачем ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п.п. 3.34, 6.40, 10.12 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) та нараховано до сплати за недораховану електроенергію 119 013, 02 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2016 р. порушено провадження у справі № 910/11907/16 та призначено її до розгляду на 29.07.2016 р.

Позивач та його представник у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог, а також на задоволенні клопотання про призначення у справі № 910/11907/16 судової електротехнічної експертизи.

Крім того, безпосередньо у судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із заявою про долучення документів до матеріалів справи на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві, зокрема:

- копії листа ЖЕД 901 за № 901/1172 від 08.07.2016;

- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ФОП ОСОБА_1

Представники відповідача у судовому засіданні 29.07.2016 року проти позовних вимог заперечували.

27.07.2016 року через відділ діловодства суду від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву та на клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи.

Посилаючись на обставини, викладені у відзиві представники відповідача заперечували проти призначення судової електротехнічної експертизи, однак надали суду перелік питань, які ПАТ "Київенерго" пропонує поставити перед експертом у випадку задоволення клопотання позивача про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2016 року на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України по справі № 910/11907/16 призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2016 р. провадження у справі № 910/11907/16 зупинено до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової електротехнічної експертизи та отримання висновку експерта.

Оскільки через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов висновок експертизи № 13306/16-47 за результатами проведення електротехнічної експертизи від 22.11.2016 року за листом № 06-17/260/16 від 08.08.2016 року, суд дійшов висновку про необхідність поновлення провадження у справі № 910/11907/16 та призначення до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 року поновлено провадження у справі № 910/11907/16 та розгляд справи призначено на 03.02.2017 року.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні 03.02.2017 року наполягали на задоволенні позовних вимог та підтримали доводи, викладені у додаткових письмових поясненнях на позовну заяву з урахуванням висновку експерта.

23.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про приєднання до матеріалів справи в якості письмового доказу копії відповіді Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.09.2016 року за № 9882/20.3/7-16.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано платіжне доручення № Р24А155742023А14730 від 21.10.2016 року з призначенням платежу: за експертизу 13306/16-47, на суму 13 240, 00 грн.

Представник відповідача безпосередньо у судовому засіданні 03.02.2017 року проти позову заперечував посилаючись, зокрема, на фактичні дані викладені у письмових поясненнях на висновок експерта за результатами проведення судової електротехнічної експертизи.

Також, представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про виклик експерта ОСОБА_5 для участі у судовому засіданні для надання додаткових пояснень по справі.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача про виклик експерта для дачі пояснень суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року " Про деякі питання практики призначення судової експертизи", у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати:

- чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи;

- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;

- компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи;

- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У разі необхідності господарський суд може зобов'язати судового експерта з'явитися в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов'язати його відповісти на усні питання сторін у справі.

Крім того, чинним законодавством передбачено можливість проведення додаткової або повторної судової експертизи у справі у таких випадках:

- якщо висновки первинної експертизи є неповними чи неясними, або певні обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження;

- якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Повторна або додаткова експертиза у справі може призначатися судом з власної ініціативи або за клопотанням сторін.

Оскільки підстав вважати, що висновок експертизи № 13306/16-47 експертизи є неповними чи неясними, необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або викликає сумнів у його правильності у суду відсутні, тоді клопотання відповідача про виклик у судове засідання експерта ОСОБА_5

Суд дійшов висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору.

В судовому засіданні 03.02.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2004 р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач) та Акціонерною компанією "Київенерго", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - електропостачальна організація) укладено договір про постачання електричної енергії від № 3217174 (далі - Договір) відповідно предмету якого електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов договору, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною.

Пунктами 4.7., 4.8. договору передбачено, що споживач зобов'язався забезпечувати у будь-який час доби безперешкодний доступ представників електропостачальної організації до систем та приладів обліку, приладів вимірювання потужності для контролю за встановленими режимами споживання електроенергії, а також виконувати видані представниками електропостачальної організації приписи щодо порушень ПКЕЕ та дотримання режимів електропостачання.

Як вбачається із позовної заяви, 16.02.2016 року службовими особами структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" було проведено позапланову перевірку під час якої виявлено порушення ПКЕЕ.

В результаті виявленого порушення уповноваженими представниками відповідача, складено акт порушень № 43117 від 16.02.2016 р., який в подальшому було розглянуто на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Відповідно до Протоколу № 1280 від 15.06.2016 року, на засіданні комісії по розгляду акта про порушення № 43117 від 16.02.2016 року встановлено, що споживач - ФОП ОСОБА_1 на об'єкті за адресою АДРЕСА_1 порушив Правила користування електричною енергією, а саме: порушення статті 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п. 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем ПВС 4х6 мм2 від ж/б по АДРЕСА_1 електромереж побутового споживача (стояку) до прихованого пускача та на груповий щит навантаження.

За результатами розгляду зазначеного вище акту, комісією прийнято рішення про проведення нарахування згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ.

Всього нараховано до сплати за недораховану електроенергію 119 013, 02 грн.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок того, що складений відповідачем акт порушення № 43117 від 16.02.2016 р. та рішення комісії, оформлене протоколом засідання комісії від 15.06.2016 р. № 1280 на якому розглянуто вказаний акт складені та прийняті з порушенням вимог закону та підлягають скасуванню.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з урахуванням такого.

Відповідно до п. 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно положень 5.1. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види оперативно-господарських санкцій, серед яких - встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною другою статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі й інші оперативно-господарські санкції.

За змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 ГК України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (пункт 1.2 Правил).

Положеннями п. 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів порушення визначається обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу.

Як встановлено судом, в акті порушення № 43117 від 16.02.2016 р. вказано, що позивачем порушено вимоги статей 26, 27 Закону України Про електроенергетику", пункти 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ.

Статті 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", які кореспондуються із п. 10.2 ПКЕЕ, містять численний перелік обов'язків споживачів та відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, в той же час, представниками відповідача не зазначено, які саме обов'язки були порушені позивачем та формально здійснено посилання на вказані статті Закону України "Про електроенергетику" та пункти ПКЕЕ.

У пункті 6.40 ПКЕЕ зазначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Пунктом 3.34 ПКЕЕ передбачено, що будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом. Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються. Під час проведення вищезазначених робіт розрахунковий облік обсягу електричної енергії здійснюється за тимчасовими схемами, узгодженими з постачальником електричної енергії. У разі неможливості створення тимчасових схем розрахункового обліку розрахунки за електричну енергію, спожиту протягом часу проведення вищезазначених робіт, здійснюються відповідно до порядку, погодженого заінтересованими сторонами. Після закінчення робіт засоби обліку опломбовуються та передаються на збереження згідно з процедурою, визначеною пунктами 3.31 - 3.32 цих Правил.

В свою чергу, пунктом 8.1.4, 8.1.5 ПКЕЕ передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку. На безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

В акті № 43117 від 16.02.2016 р. відповідач вказує на наявність самовільного підключення виконаного кабелем ПВС 4х6 мм2 від житлового будинку по АДРЕСА_1 (електромереж побутового споживача/стояка/) до прихованого пускача та на груповий щит навантаження, при контрольному огляді порушення виявити неможливо. Усунення порушення відбулося шляхом відключення та демонтажу кабелю ПВС 4х6 мм2 представником споживача.

Не погоджуючись із відомостями, які містяться в акті про порушення, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було надано постачальнику заперечення по акту.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилався на наступні обставини:

- під час складання акта про порушення від 16.02.2016 № 43117 та його розгляду відповідною комісією ПАТ "Київенерго" було в повному обсязі дотримано вимоги Закону України "Про електроенергетику", ПКЕЕ, Методики;

- самовільне підключення виконано споживачем не від ГРЩ (головного розподільчого щита) житлового будинку АДРЕСА_1, як визначено у позовній заяві, а від електротехнічного стояка (ліній живлення квартир, прокладених від ГРЩ до під'їздів по будівельним конструкціям приміщень, де розташований об'єкт споживача);

- самовільне підключення виявлено за допомогою спеціальних технічних засобів під час часткового демонтажу оздоблювальних матеріалів. Споживачу продемонстровано порушення, усунення без облікового споживання здійснено представником споживача шляхом відключення та демонтажу кабелю, яким виконано самовільне підключення. У зв'язку з цим безпідставним та бездоказовим є заперечення позивача щодо наявності факту порушення;

- акт про порушення від 16.02.2016 року № 43117 містить усі вихідні дані, необхідні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків. Додаткова інформація, необхідна для застосування Методики,наявні схеми до акта про порушення та додатках до договору від 16.04.2004 року № 3217174;

- сталість обсягів облікованої спожитої електричної енергії (до і після усунення порушення) не може бути свідченням відсутності вказаного порушення.

Оскільки встановлення наявності або відсутності порушення позивачем Правил користування електричною енергією, яке зазначено в Акті про порушення № 43117 від 16.02.2016 року є необхідним для встановлення істини у справі та потребує спеціальних знать, у справі № 910/11907/16 було призначено та проведено судову електротехнічну експертизу.

Як вбачається із висновку експерта № 13306/16-47 від 22.11.2016 року, під час огляду об'єктів дослідження ознак технічного стану електромережі, що свідчили б про самовільне підключення споживача до електромережі не було, а за результатами проведених досліджень обставин, які б свідчили про факт поза облікового споживання електроенергії ФОП ОСОБА_1 не встановлено.

Крім того, 23.01.2017 року позивачем було долучено до матеріалів справи відповідь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 9882/20.3/7-16 від 21.09.2016 року, відповідно до якої, за результатами розгляду звернення від 29.06.2016 року щодо відповідності дій ПАТ "Київенерго" вимогам законодавства, комісією зроблено висновок, що Акт про порушення № 43117 від 16.02.2016 року складений з недотриманням вимог пунктів 4.6 та 4.7 Методики.

Так, зокрема, в Акті не зазначено меж балансової належності, фазування приладу обліку та поперечної площі перерізів та матеріалів всіх проводів (кабелів), які зображені на схемі електропостачання споживача, наведеній в акті, та використанні в схемі самовільного підключення.

Крім того, у зазначеному висновку також вказано, що текс в Акті мітить неоднозначність, а саме: "в акті зазначений факт виявлення самовільного підключення електропроводки та вказана інформація, що на момент обстеження без облікова електропроводка була демонтована, що свідчить про відсутність на момент перевірки факту самовільного підключення електропроводки".

Таким чином, враховуючи, що Акт про порушення № 43117 було складено з порушенням норм законодавства, а під час проведення судової електротехнічної експертизи не встановлено факту позаоблікового споживання електроенергії ФОП ОСОБА_1, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вчинення порушення позивачем правил користування електричною енергією відповідачем належним чином не доведено, а рішення комісії, оформлене протоколом засідання комісії від 15.06.2016 р. № 1280 на якому розглянуто акт № 43117 від 16.02.2016 р. підлягає скасуванню.

Також, статтею 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.07.2016 року призначено у справі № 910/11907/16 судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на ФОП ОСОБА_1

Відповідно до платіжного доручення № Р24А155742023А14730 від 21.10.2016 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 перераховано на рахунок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 13 240, 00 грн. за проведення експертизи.

За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 13 240, 00 грн. за проведення експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення засідання комісії по розгляду акту про порушення № 43117 від 16.02.2016 року, оформлене протоколом № 1280 від 15.06.2016 року про нарахування 119 013, 02 грн. за період з 16.04.2015 року по 16.02.2016 року

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору 1 378,00 грн. та судові витрати на проведення експертизи у розмірі 13 240, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 08.02.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко