Ухвала суду № 64621318, 06.02.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.02.17р. Справа № Б15/381-07

Господарський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого колегії - судді Полєва Д.М. , суддів Камші Н.М., Владимиренко І.В.

без участі представників сторін

розглянувши справу

за заявою Кредитора-1: Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м.Київ; Кредитора-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "МеталЛист", с

до боржника Державного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція", с. Дороге Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.07р. порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція", с.Дороге, Дніпропетровської області за заявою кредитора - 1: Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ; кредитора - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "МеталЛист", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 29.01.08р. введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майном.

17.04.08р. ухвалою суду за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 26.07.10р. введено процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Зімницю О.І.

Постановою суду від 08.11.12р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Зімницю О.І.

10.10.13р. ухвалою суду припинено повноваження арбітражного керуючого Зімниці О.І. як ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ковальову Олену Віталіївну, свідоцтво №581 від 26.03.2013р. (АДРЕСА_3).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.13р. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Зімниці О.І залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.13р. у справі №Б15/381-07 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.14р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.11.13р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.13р. у справі №Б15/381-07 скасовано в частині припинення повноважень арбітражного керуючого Зімниці О.І. як ліквідатора Державного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" та призначення ліквідатором підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" арбітражного керуючого Ковальової О.В.

Ухвалою суду від 14.05.14р., яку залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.14р., задоволено клопотання комітету кредиторів про заміну ліквідатора від 05.05.14р.; припинено повноваження арбітражного керуючого Зімниці О.І., як ліквідатора банкрута; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ковальову О.В.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.09.14р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.14р. та ухвалу суду від 14.05.14р. скасовано, справу в частині розгляду клопотання комітету кредиторів від 05.05.14р. про призначення арбітражного керуючого Ковальової О.В. ліквідатором боржника.

Ухвалою суду від 01.07.15р. (суддя Єременко А.В.) припинено повноваження арбітражного керуючого Зімниці О.І. як ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ковальову Олену Віталіївну, свідоцтво №581 від 26.03.2013р. (АДРЕСА_3).

Ухвалою суду від 17.05.2016р. припинено повноваження арбітражного керуючого Ковальової Олени Віталіївни, свідоцтво №581 від 26.03.2013р. (м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 29/13, оф.2) як ліквідатора Державного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція", с.Дороге Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 13463351, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича, свідоцтво №582 від 26.03.2013р. (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

До суду надійшла заява ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу ВЕС №558018 від 21.11.2006р. (зареєстрований в реєстрі за №7730) матеріально технічного складу, площею 1259,8 кв.м., яке знаходиться за адреосю: АДРЕСА_2 та витребувати зазначене майном у ОСОБА_4.

Одночасно до суду надійшло клопотання ліквідатора про відстрочення сплату судового збору.

Розглянувши заяву та клопотання про відстрочення сплату судового збору. встановлено наступне.

Згідно частини 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно підпункту пункту 2 частини другої ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що розмір ставки судового збору за подання до господарського суду заяви заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить два розміри мінімальної заробітної плати.

Розглянувши заяву ліквідатора щодо відстрочення сплати судового збору за подання заяви про визнання правочину недійсним встановлено наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 129 Конституції України, як однієї із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Пунктом 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами і доповненнями, роз`яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Ліквідатор ДП "Дніпропетровська державна сільсьгосподарська машинно-технологічна станція" в своїй заяві посилається на відсутність грошових коштів у зв'язку з визнанням ДП "Дніпропетровська державна сільсьгосподарська машинно-технологічна станція" банкрутом.

Відповідно до ч. 13 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Але ліквідатором не надано до своєї заяви доказів звернення до кредиторів щодо створювання фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, в тому числі і для визнання договорів недійсними.

Враховуючи викладене, суд вирішив, заяву ліквідатора ДП "Дніпропетровська державна сільсьгосподарська машинно-технологічна станція" про відстрочення сплати судового збору за подання заяви залишити без задоволення.

Таким чином, з огляду на те, що ліквідатором не подано доказів сплати судового збору, а заяву про звільнення від сплати судового збору відхилено, суд вважає за необхідне заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу ВЕС №558018 від 21.11.2006р. повернути без розгляду.

Керуючись ст. 24, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ліквідатора Державного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція"№01-29/115 від 29.12.2016р. про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про визнання договору недійсним відмовити.

Заяву ліквідатора Державного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" №01-29/114 від 29.12.2016р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу ВЕС №558018 від 21.11.2006р. повернути без розгляду.

Головуючий колегії - суддя Суддя Суддя Д.М. Полєв Н.М.Камша І.В.Владимиренко