Постанова № 64620291, 30.01.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 січня 2017 р. № 820/5445/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Єлісеєва М.І.,

представника відповідача - Черніченко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО " до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Концерн Авек та Ко», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби: № 0000221401 (форма «У») від 16.05.2016р., яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 19225252,12 грн., а також № 0000231401 (форма «У»), яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з штрафної санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 1020,0 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач, згідно наданих до суду письмових заперечень, позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав та просив в його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що фахівцями СДПІ ВПП Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби було проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам: №OR 0632/13 від 25.12.2013р. з нерезидентом «Orexim Limited», Великобританія, № 12/13 від 18.12.2013р. з нерезидентом ООО «Ю БИ СИ КУЛ-Б», Російська Федерація, № 302SFO від 03.02.2012р. з нерезидентом Joinstar Limited, Об'єднані Арабські Емірати, № С/Р-15092013-1 від 15.09.2013р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія, № SB/P-16082013-1 від 16.08.2013р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія, № SВ/Р-2122014-1 від 21.02.2014р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія, № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія, за період з 01.01.2014р. по 30.09.2014р., згідно з отриманою податковою інформацією уповноважених банків відділення «Харківське» ПАТ «Альфа-Банк» та філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк».

За наслідками вказаної перевірки складено акт від 26.04.2016р. № 38/28-09-14-01-12/22649344 (а.с. 16-44), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог валютного законодавства, зокрема:

- порушення ст.1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, з урахуванням вимог Закону України від 06.11.2012 №5480-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок, п. 1 Постанови від 14.11.2013 № 453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрована в Міністерстві юстиції 15.11.2013 за N 1951/24483 (в редакції, що була чинна на дату проведених експортних операцій ПАТ «Концерн АВЕК та КО»), в результаті чого станом на 30.09.2014р. по експортним контрактам № СР-15092013-1 від 15.09.2013р., № SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013р., № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014р., № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія, не зараховано на валютний рахунок ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" валютні цінності у сумі 12299639,52 дол. США (по курсу НБУ на дату здійснення експортних операцій складає 126818331,70 грн., за даними ПАТ «КОНЦЕРН АВЕК та КО» відповідно до угоди №05-09 від 05.09.2014р. по курсу НБУ, що діяв на 00 годин дня видачі нового простого векселя складає 157708437,85 грн.), що є простроченою дебіторською заборгованістю.

Керуючись вимогами абз. 2,4 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", із змінами та доповненнями, приймаючи до уваги прийняття 20.06.2014р. до розгляду Господарським судом Харківської області позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості у сумі 5795519,04 дол. США, заяви від 04.09.2014р. про стягнення з нерезидента заборгованості у сумі 6504120,48 дол. США та Рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2014р. щодо задоволення позову в частині стягнення з INTERGRAIN SA, Швейцарія, на користь Публічного акціонерного товариства «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» суму боргу у розмірі 12299639,52 доларів США, строки, передбачені статтею 1 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статті 1 цього Закону, зупиняються з 20.06.2014р. на суму 5795519,04 дол.США та з 04.09.2014р. на суму 6504120,48 дол.США. та пеня за порушення строків, передбачених статтею 1 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статті 1 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом

- порушення ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994р. № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" із змінами та доповненнями, ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", в результаті чого ПАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами у розділі III «Товари та майно за кордоном» п.5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті за які на звітну дату не надійшли в установленому законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому, банку» не задекларовано прострочену дебіторську заборгованість станом на 01 липня 2014 року у сумі 8906991,00 дол. США (по курсу НБУ на звітну дату 104973324,63 грн.) та станом на 01 жовтня 2014 у сумі 12299639,52 дол. США (по курсу НБУ на звітну дату 159344511,30 грн.) по експортним контрактам №С/Р-15092013-1 від 15.09.2013р., №SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013р., № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014, № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія, по яким на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки розрахунків, а також станом на 01 липня 2014 року та на 01 жовтня 2014 року у визначені законодавством строки не здійснено обов'язкового декларування валютних цінностей у Національному банку України.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, податковим органом прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення від 16.05.2016р.:

- № 0000221401 (а.с. 12), згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 19225252,12 грн.;

- № 0000231401 (а.с.14), яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з штрафної санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 1020,0 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень та необхідність прийняття оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень - рішень, відповідач виходив з того, що за господарськими операціями позивача з продажу товарів нерезиденту ним було отримано від нерезидента в якості оплати вексель в іноземній валюті, що, за твердженням відповідача, не погашає заборгованість за товари. Водночас, як вказував відповідач, операція з експорту товарів, розрахунки за які здійснено з використанням векселя, все ж передбачає саме грошову форму розрахунків, а після здійснення зобов'язаною за векселем особою платежу за вексельним зобов'язанням на рахунок підприємства - експортера (в даному випадку позивача) в уповноваженому банку повинна бути зарахована відповідна виручка.

Відповідач посилався на те, що в даній справі вказані умови не було дотримано, в зв'язку з чим він вважав наявним з боку позивача порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Проте суд з висновками податкового органу про наявність виявлених податковою перевіркою порушень не погоджується, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у 2013 - 2014 роках позивачем та компанією-нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія були укладені наступні зовнішньоекономічні контракти на поставку сільськогосподарської продукції: №С/Р-15092013-1 від 15.09.2013 р., №SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013 р., №SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014 р., №SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014 р.

Відповідно до умов контракту № С/Р-15092013-1 від 15.09.2013 р. ПАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО», експортований товар в кількості 36 222,054 метричних тонн на загальну суму 5 795 519,04 доларів США, згідно ВМД № 500010003/2014/001178 від 19.02.2014 р. про експортування товару у кількості 4401356 кг. на суму 704 216,96 доларів СІЛА, з повідомленням від 15.02.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/002400 від 08.04.2014 р. про експортування товару у кількості 439577 кг. на суму 70 332,32 доларів США, з повідомленням від 05.04.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/200319 від 28.02.2014 р. про експортування товару у кількості 7738242 кг. на суму 1 238 118,72 доларів США, з повідомленням від 15.02.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/001296 від 25.02.2014 р. про експортування товару у кількості 3227140 кг. на суму 516 342,40 доларів США, з повідомленням від 19.02.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/001800 від 20.03.2014 р. про експортування товару у кількості 3133600 кг. на суму 501 376,00 доларів США, з повідомленням від 09.03.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/200553 від 24.03.2014 р. про експортування товару у кількості 4125100 кг. на суму 660 016,00 доларів США, з повідомленням від 02.03.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/001610 від 12.03.2014 р. про експортування товару у кількості 2686376 кг. на суму 429 820,16 доларів США, з повідомленням від 09.03.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/001897 від 24.03.2014 р. про експортування товару у кількості 4164318 кг. на суму 666 290,88 доларів США, з повідомленням від 20.03.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/002035 від 27.03.2014 р. про експортування товару у кількості 379608 кг. на суму 60 737,28 доларів США, з повідомленням від 21.03.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010003/2014/001551 від 07.03.2014 р. про експортування товару у кількості 4156335 кг. на суму 665 013,60 доларів США, з повідомленням від 02.03.2014 р. та від 02.03.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 500010004/2014/000237 від 06.05.2014 р. про експортування товару у кількості 1770342 кг. на суму 283 254,72 доларів США, з повідомленням від 29.04.2014 р. про фактичне вивезення товару.

Відповідно до умов контракту №SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013 р., позивачем експортований товар у кількості 4 288,44 метричних тон на суму 1 951 240,20 доларів США, згідно ВМД № 508040000/2014/000706 від 06.03.2014 р. про експортування товару у кількості 4 288,44 метричних тон на суму 1 951240,20 доларів США, з повідомленням від 28.02.2014 р. про фактичне вивезення товару.

Відповідно до умов контракту №SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014 р., ПАТ позивачем експортований товар у кількості 2 911,19 метричних тон на суму 1 513 818,80 доларів США, згідно ВМД № 508040000/2014/000756 від 13.03.2014 р. про експортування товару у кількості 2 911,19 метричних тон на суму 1513 818,80 доларів США, з повідомленням від 13.03.2014 р. про фактичне вивезення товару.

Відповідно до умов контракту №SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014 р., позивачем експортований товар у кількості 5 844,3490 метричних тон на суму З 039 061,48 доларів США, згідно ВМД № 508040000/2014/001114 від 10.04.2014 р. про експортування товару у кількості 1 554,029 метричних тон на суму 808 095,08 доларів США, з повідомленням від 04.04.2014 р. про фактичне вивезення товару; ВМД № 508040000/2014/001128 від 11.04.2014 р. про експортування товару у кількості 4 290,32 метричних тон на суму 2 230 966,40 доларів США, з повідомленням від 08.04.2014 р. про фактичне вивезення товару.

Загальна вартість товару, поставленого за контрактами № С/Р-15092013-1 від 15.09.2013 р., № SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013 р., № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014 р., № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014 р. склала 12 299 639,52 доларів США.

Суд зауважує, що фактична наявність вказаних угод між позивачем та INTERGRAIN SA, Швейцарія сторонами у справі не заперечується, а постачання за ними товару згідно наведених вище ВМД у визначеній кількості підтверджується згідно Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2014р. у справі № 820/16018/14, яка набрала законної сили згідно Ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014р.

Суд враховує вказані судові рішення в силу приписів ч. 1 ст. 72 КАС України.

Також судом встановлено, що 07.05.2014 р. між позивачем та INTERGRAIN SA, Швейцарія були підписані додаткові угоди до кожного з вказаних вище контрактів, згідно яких сторони цих контрактів домовилися про здійснення розрахунків за ними із застосуванням простих векселів, з моменту видачі кожного з яких припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за відповідним контрактом та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

07.05.2014 р. позивач та INTERGRAIN SA, Швейцарія уклали угоду, згідно якої покупець (INTERGRAIN SA, Швейцарія) для оформлення грошового боргу за фактично поставлений товар за контрактами № С/Р-15092013-1 від 15.09.2013 р., № SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013 р., № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014 р., № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014 р. зобов'язався видати (передати) продавцю (ПАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО») простий вексель на всю суму боргу за вищезазначеними контрактами, яка складає 12 299 639,52 доларів США, строком платежу за пред'явленням без будь-яких додаткових застережень, з моменту видачі якого припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за вищезазначеними контрактами та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за простим векселем.

07.05.2014 р. покупець (INTERGRAIN SA, Швейцарія) видав продавцю (ПАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО») простий вексель на суму 12 299 639,52 доларів США, строком платежу за пред'явленням. Вищезазначений простий вексель був отриманий ПАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» за актом приймання-передачі векселя від 07.05.2014 р.

Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 04.09.2014 р. по справі №922/2494/14, а також постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 р. по справі №820/16018/14, обидва з яких набрали законної сили та враховуються судом при вирішенні даної справи в силу приписів ч.1 ст. 72 КАС України.

Зокрема, суд враховує, що згідно Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2014р. у справі № 820/16018/14 було частково скасовано індивідуальну податкову консультацію від 29.08.2014 р. №8225/10/28-09-43-03-23 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові ГУ Міндоходів, правонаступником якого є відповідач та зобов'язав надати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду в частині роз'яснення щодо поширення на розрахунки (платежі) за векселем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині строків розрахунку та нарахування пені за несвоєчасний розрахунок.

На підставі цього судового рішення та п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України, СДПІ ВПП у м. Харкові МГУ ДФС надало ПАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» нову індивідуальну податкову консультацію від 31.08.2015 р. №2871/10/28-09-43-02-23, в якій, з урахуванням висновків суду зазначено, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не входить до складу законодавства України про обіг векселів та не регулює пов'язані з цим відносини, зокрема умови щодо строків платежу за векселем.

Крім того, податковим органом було зазначено, що положення статей 1 і 4 цього Закону, які встановлюють строки зарахування виручки за експортним контрактом на валютні рахунки в уповноважених банках та відповідальність за їх порушення, не регулюють правовідносини щодо здійснення розрахунків за векселем між нерезидентами і резидентами.

З урахуванням викладеного слід погодитися с правовою позицією позивача, за якої Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить

заборони виконання зобов'язання за зовнішньоекономічними договорами в іншій формі

окрім грошової. Отже, розрахунок не грошима, а векселем є правомірним.

Крім того, п 53.1 ст. 53 Податкового Кодексу України встановлено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

З урахуванням викладеного слід вважати, що зобов'язання позивача та INTERGRAIN SA, Швейцарія за контрактами № С/Р-15092013-1 від 15.09.2013 р., № SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013 р., № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014 р., № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014 р., у тому числі щодо платежів, є припиненими з моменту видачі (передачі) векселя згідно ч. З ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні».

Правових підстав для находження на валютні рахунки ПАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» грошових коштів (валютної виручки) саме за цими контрактами немає, оскільки з моменту розрахунку векселем виникли грошові зобов'язання щодо платежу саме за векселем, що є іншим видом зобов'язання, не тотожнім зобов'язанню оплатити товар за вказаними контрактами, що, в свою чергу, виключає правові підстави для застосування статей 1 і 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у зв'язку з ненадходженням валютної виручки за контрактами.

Стосовно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення №0000231401 суд також зауважує, що визначену ним суму грошового зобов'язання нараховано з посиланням на порушення позивачем ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 р. N 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і згідно з п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст. 3 Указу Президента України від 27.06.1999 р. N 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», п. 2.7 ст. 2 «Положення про валютний контроль», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. N 49, пп. 2.3 п. 2, пп. 3.1 п. 3 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 04.10.1999 р. N 542.

В зв'язку із цим суд зазначає, що статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» встановлено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Пунктом 2 ст. 16 цього Декрету визначена відповідальність за порушення валютного законодавства, у т.ч. за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету.

При цьому в п. 2 ст. 16 Декрету зазначено, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Верховний Суд України у Постанові від 07.02.2012 р. по справі № 21-904а10 розглянувши питання неоднакового застосування судами касаційної інстанції п. 2 ст. 16 Декрету, зробив висновок, за яким : положення Указу Президента України від 27 червня 1999 року N 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, не підлягають застосуванню, оскільки, врегульовуючи по-іншому питання, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18 листопада 1992 року N 2796-ХП "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання"), Указ суперечить обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України, та необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні відносин.

За приписами ст. 244-2 КАС України суд враховує вказану правову позицію Верховного Суду України при вирішенні даної справи та виходить з того, що до повноважень ДФС не віднесено застосування санкцій, передбачених пунктом 2 статті 16 зазначеного вище Декрету.

Крім того, згідно акту податкової перевірки від 26.04.2016р. № 38/28-09-14-01-12/22649344 податковим органом було зазначено, що позивачем в порушення ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 р. N 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2014 р. та 01.10.2014 р. у розділі III «Товари та майно за кордоном» п. 5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» не було задекларовано прострочену дебіторську заборгованість станом на 01.07.2014 р. у сумі 12 906 991,00 дол. СІЛА (по курсу НБУ на звітну дату 104 973 324,63 грн.) та станом на 01.10.2014 р. у сумі 12 299 639,52 дол. США (по курсу НБУ на звітну дату 159 344 511,30 грн.) по експортним контрактам № С/Р-15092013-1 від 15.09.2013 р. № SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013 р. № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014 р. № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014 р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія.

В зв'язку з цим суд зазначає, що оскільки, як встановлено судом, з моменту отримання від компанії INTERGRAIN SA, Швейцарія простого векселя зобов'язання компанії INTERGRAIN SA, Швейцарія щодо розрахунку за товари, придбані по експортним контрактам № С/Р-15092013-1 від 15.09.2013 р. № SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013 р. № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014 р. № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014 р., є такими що припинились.

Станом на зазначені дати позивач мав дебіторську заборгованість за виданим INTERGRAIN SA, Швейцарія простим векселем, що обліковувалась по Д-т рахунку 341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті». Про це також зазначено в Акті перевірки.

За таких обставин позивач не мав правових підстав декларувати в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2014 р. та 01.10.2014 р. у розділі III «Товари та майно за кордоном» п. 5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» дебіторську заборгованість по експортним контрактам № С/Р15092013-1 від 15.09.2013 р. № SВ/Р-16082013-1 від 16.08.2013 р. № SВ/Р-21022014-1 від 21.02.2014 р. № SВ/Р-21022014-2 від 21.02.2014 р. з нерезидентом INTERGRAIN SA, Швейцарія.

Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано докази законності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, у той час як встановлені та досліджені судом у даній справі докази вказують на їх необґрунтованість та незаконність.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 52, 55, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 16.05.2016 р. №0000221401 та №0000231401.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (місцезнаходження: 61002, м.Харків, вул.Сумська, 70, код ЄДРПОУ - 22649344) судовий збір у розмірі 288394 (двісті вісімдесят вісім тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 08 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (61052, м.Харків, вул. Благовіщенська, 30, код ЄДРПОУ 39779935).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 06 лютого 2017 року.

Суддя Панченко О.В.