Постанова № 64620013, 09.02.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1503/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" про стягнення податкової заборгованості у сумі 352271,25 грн,-

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Луганській області (далі - Позивач) до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків Лисичанськводоканал (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 352271,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковий борг у Відповідача виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, самостійно визначених у податковій декларації від 08.11.2016 № НОМЕР_1 на суму 330782,17 грн (по строку сплати 19.11.2016) з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. У зв'язку із несвоєчасною сплатою податкового боргу Відповідачу на підставі статті 129 Податкового кодексу України було нараховано пеню в сумі 21489,08 грн. Позивачем були здійснені заходи стягнення податкового боргу, а саме 28.02.2012 Відповідачу була вручена податкова вимога від 21.02.2012 №3. На підставі викладеного, Рубіжанська ОДПІ просить суд стягнути з Відповідача податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 352271,25 грн з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих цього платника.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином через відділ діловодства та обліку звернень громадян надав заяву про розгляд справи за відсутністю представника (а.с. 140).

Представник відповідача через відділ діловодства та обліку звернень громадян надав заперечення на адміністративний позов (а.с. 27-29), в обґрунтування якого зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме у сумі 347190,46 грн, (330782,17 основний платіж, та 16408,29 грн пені яка є узгодженою, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 5080,79 грн не визнає, оскільки пеня контролюючим органом нарахована на сплату розстроченої суми податкового боргу. Надалі надав уточнення до заперечень у яких зазначив, що позовні вимоги визнає у сумі 330782,17 грн основного платежу, та 16496,42 грн пені, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 4992,66 грн не визнає, оскільки пеня контролюючим органом нарахована на сплату розстроченої суми податкового боргу (а.с.141-142), також просив розглянути справу в порядку письмового провадження (а.с. 143).

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72, КАС України суд приходить до такого.

Судом встановлено, що Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків Лисичанськводоканал (код ЄДРПОУ 03339851), зареєстрований як юридична особа Лисичанською міською радою Луганської області 27.01.1999, 18.10.2005 за № 13811200000000654 (а.с. 5-6). Відповідач є платником податків за неосновним місцем обліку (а.с. 7).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до підпункту 252.1.1. пункту 252.1 статі 252 ПК України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно з пунктом 257.2 статті 257 ПК України, платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.

Відповідно до пункту 252.23 статті 252 ПК України визначено, податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54 та пункту 252.23 статті 252 ПК України Відповідачем подано до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Луганській області податкову декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 08.11.2016 № НОМЕР_1 (а.с. 17-18), у якій самостійно визначено суму, яка підлягає сплаті до бюджету за третій квартал 2016 року у розмірі 330782,17 грн.

Таким чином, Відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання щодо податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, проте узгоджене зобов'язання у розмірі 330782,17 грн не було сплачено в установлені законодавством строки, що визнано Відповідачем у наданих ним запереченнях проти адміністративного позову.

Пунктом 257.5 статті 257 ПК України визначено, що сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Як раніше судом було встановлено, Відповідачем були самостійно визначені податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень пункту 54.1 статті 54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Таким чином, в силу приписів податкового законодавства несплачене узгоджене податкове зобов'язання Відповідача, набуло статусу податкового боргу.

За несвоєчасну сплату податкового боргу Рубіжанською ОДПІ відповідачу нараховано пеню у сумі 21489,08 грн.

Відповідач в уточненнях до заперечень частково визнав позовні вимоги у сумі 330782,17 основного платежу, та 16496,42 грн -пені. Позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 4992,66 грн не визнав оскільки пеня у сумі 4992,66 грн контролюючим органом нарахована на сплату розстроченої суми податкового боргу.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача щодо безпідставності нарахування податковим органом пені на розстрочену суму податкового боргу у розмірі 4992,66 грн з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Згідно пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобовязання, такий платник після несвоєчасної сплати боргу повинен сплатити суму пені, яка залежить від терміну прострочення.

Норма пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір нарахованої пені залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Ураховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від нарахування пені, передбаченої пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.

Обставини, які зумовлюють нарахування пені, передбаченої пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, виникають у силу самого факту сплати грошового зобовязання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобовязання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України. Тому судове рішення щодо стягнення податкового боргу (про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу ухвалюється в тому разі, коли податковий борг наявний, тобто узгоджені грошові зобовязання не були своєчасно сплачені.

Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обовязку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру нарахованої пені за несвоєчасну сплату грошового зобовязання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обовязку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобовязань, визначених Податковим кодексом України, і не може нівелювати правове значення останніх.

Таким чином, розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).

З огляду на викладене, відповідачу у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин правомірно нарахована пеня у розмірі 21489,08 грн, що підтверджується інформацією, зазначеною у розрахунку та витягу з інтегрованої картки платника податку ( а.с. 13, 14-16).

Для повного погашення Відповідачем податкового боргу податковим органом було застосовано ряд дій.

Так, пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом 24.02.2012 направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 21.02.2012 № 3, яка отримана уповноваженою особою Відповідача 28.02.2012, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 11).

Відомостей щодо оскарження, скасування податкової вимоги суду не надано.

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Внаслідок того, що Відповідачем на дату судового розгляду справи податковий борг по рентній платі за користування надрами добровільно не сплачено, а також враховуючи, що позовні вимоги ним частково визнані, тому суд вважає позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми податкового боргу з рентної плати за користування надрами в загальному розмірі 352271,25 грн обґрунтованими, доведеними і такими, що належать задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області задовольнити повністю.

Стягнути кошти Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків Лисичанськводоканал (код ЄДРПОУ 03339851, місцезнаходження: 93106, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 168) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих цього платника за податковим боргом з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в загальному розмірі 352271,25 (триста пятдесят дві тисячі двісті сімдесят одна гривня 25 коп), з яких 330782,17 грн основного платежу, 21489,08 грн пені.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1