Рішення № 6461976, 20.10.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2009 р. Справа № 2/100

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Cудді Круглової О.М.

При секретарі Григорійчук Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116

до відповідача ВАТ "Тисменицягаз" вул.Вісконта, 3, м.Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400

про стягнення 1061729,64 грн. заборгованості, в тому числі 803142,69 грн. боргу за поставлений природий газ, 149572,17 грн. пені за період прострочки з 21.01.09 по 21.07.09, 84141,86 грн. інфляційних за період з червня 2008 по червень 2009 та 24872,92 грн. 3 % річних за період з 21.05.08 по 02.09.09.

за участю представників:

від позивача: Гриньок О.А. - представник, (довіреність №31/10 від 12.06.09р. )

від відповідача: Уграк А.Ю. - представник, (довіреність №45 від 21.01.09р. )

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав. В обгрунтування заявленого позову посилається на невиконання відповідачем умов Договору на постачання природного газу №06/07-2754 від 29.12.07, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1061729,64 грн.

Відповідач позов не визнав, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву за Вх.№8911 від 20.10.09, зокрема посилається на те, що за даними бухгалтерського обліку ВАТ "Тисменицягаз" по розрахунках з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за договором №06/07-2754 від 29.12.07 обліковується сума 803142,37 грн., яка є вартістю комерційних втрат, а оскільки джерела відшкодування таких втрат на державному рівні на сьогоднішній день не вирішені, тому вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд в позові відмовити . Також просить суд відмовити в стягненні пені, оскільки позивачем пропущено термін позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

встановив:

позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1061729,64 грн. заборгованості, в тому числі 803142,69 грн. боргу за поставлений природий газ, 149572,17 грн. пені за період прострочки з 21.01.09 по 21.07.09, 84141,86 грн. інфляційних за період з червня 2008 по червень 2009 та 24872,92 грн. 3 % річних за період з 21.05.08 по 02.09.09.

Позовні вимоги слід визнати обгрунтованими, а заперечення відповідача такими, що не заслуговують на увагу, враховуючи наступне:

На виконання умов Договору сторін на постачання природного газу №06/07-2754 від 29.12.07 позивачем протягом січня-грудня 2008 було передано відповідачу природний газ на загальну суму 14 702 387,06 грн. Вказаний факт підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с.35-48). Відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 13 899 244,37 грн., при цьому оплата протягом року проводилась відповідачем з порушенням визначеного договором терміну. Заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий газ станом на день звернення до суду становила 803142,69 грн. Відповідно до п.5.1 Протоколу розбіжностей від 25.01.08 до Договору на постачання природного газу №06/07-2754 від 29.12.07 остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20 числа наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Заявлена сума заборгованості мала місце за поставкою в грудні 2008, оскільки при нарахуванні вартості спожитого газу за грудень 2008 в сумі 3460419,12 грн. на підставі акту прийому-передачі природного газу за грудень 2008 (а.с.48), несплаченою являється сума, що заявлена в позовній заяві, тобто 803142,69 грн. Термін виконання зобов"язання по оплаті вартості спожитого природного газу в грудні 2008 минув 20.01.09.

Якщо у зобов”язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, неподання відповідачем доказів про оплату заборгованої суми у встановлені Договором строки чи належних (обгрунтованих) заперечень в спростування позовних вимог, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 803142,69 грн. основного боргу.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 84141,86 грн. інфляційних за період прострочки оплати від суми несплачених у встановлений Договором термін коштів, а саме з червня 2008 по червень 2009 та 24872,92 грн. 3 % річних за період з 21.05.08 по 02.09.09, оскільки ст.625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних.

Обгрунтованою є вимога щодо стягнення 149572,17 грн. пені за період прострочки з 21.01.09 по 21.07.09 з врахуванням наступного наступне:

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Термін оплати визначений п.5.1 Договору відповідачем порушено, за що п.6.2 Договору визначено відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України .

В ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Однак в ст.3 цього закону вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 232 ГК України передбачено: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем не пропущено строк позовної давності як зазначає відповідач, оскільки нарахування проведено відповідно до ст.232 ГК України, про що свідчить доданий до позовної заяви чіткий розрахунок пені (а.с.4).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

ВАТ "Тисменицягаз" не подано суду належних та допустимих доказів виконання договірних зобов”зань перед ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Заперечення, викладені у відзиві на позов, спростовуються матеріалами справи.

З врахуванням наведеного до стягнення підлягає 803142,69 грн. заборгованості за поставлений природий газ, 149572,17 грн. пені, 84141,86 грн. інфляційних та 24872,92 грн. 3 % річних .

Судові витрати віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України .

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.11,15,16,509,526,530,546,549,625 ЦК України, 179,193,232 ГК України ст.ст.33,43 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ВАТ "Тисменицягаз" вул.Вісконта, 3, м.Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400 (код 20538865 ) на користь позивача - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ (код 31301827) - 803142,69 грн. основного боргу, 149572,17 грн. пені, 84141,86 грн. нфляційних, 24872,92 грн. 3 % річних, 10618 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                  Круглова О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 22.10.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

__помічник судді Шунтов О.М.

22.10.09