Ухвала суду № 64618999, 06.02.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17200/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Астахова О.О., при секретарі Наумовій О.С., за участю слідчого Панченко Т.В., розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Панченко Т.В. про накладення арешту шляхом заборони відчуження майна (кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040015051 від 31.10.2016 року, за ознаками кримінального ч. 4 ст. 190 КК України),

в с т а н о в и в:

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Панченко Т.В. звернулась до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Колягіним В.О., в якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження майна на нерухоме майно, а саме квартиру № 34 (секції 1) в житловому будинку, що розташований за адресою: місто АДРЕСА_1

У клопотанні зазначено, що 26.01.2017 року до Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві надійшла заява від громадянина ОСОБА_3 про те, що 21.01.2017 року невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа квартирою № 34 в будинку 15-А по вулиці Харківське шосе, у місті Києві.

В ході допиту в якості потерпілого ОСОБА_3 показав, що 13.07.2012 року між ним та ТОВ «Класика будівництва» було укладено Договір № 1/22 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого останнє продало, а ОСОБА_3 придбав майнові права на квартиру № 34 за проектною адресою - місто АДРЕСА_1. Грошові кошти за дану квартиру ОСОБА_3 виплатив в повному обсязі, на що має підтверджуючі документи.

19.01.2017 року ОСОБА_3 дізнався від сусідів даного будинку, що його квартира захоплена рейдерами. В подальшому ОСОБА_3 дізнався, що квартира АДРЕСА_1, законним власником якої він являється, продана ДП «ТБС» при посередництві ТОВ «Еверест Плюс».

Жодних правочинів з приводу відчуження АДРЕСА_1, ОСОБА_3 не вчиняв, жодних документів не підписував.

З метою попередження відчуження квартири № 34 (секція 1) в житловому будинку, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 15-А, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ДП «ТБС» (ЄДРПОУ 32999728), та попередження настання тяжких наслідків, необхідно накласти арешт шляхом заборони відчуження майна.

Враховуючи клопотання слідчого про розгляд справи без повідомлення власника майна та на підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі власника майна.

Вислухавши доводи слідчого, якими вона обґрунтовує клопотання, дослідивши надані копії документів, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 4, 11 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна накладається на майно третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно із Договором № 1/22 купівлі-продажу майнових прав від 13.07.2012 року, укладеного між ТОВ «Класика будівництва» та ОСОБА_3, останній купив майнові права на об'єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору № 1/22 від 13.07.2012 року купівлі-продажу майнових прав, від 30.01.2015 року, укладеної між ТОВ «Класика будівництва» та ОСОБА_3, загальна площа об'єкту нерухомості - квартира АДРЕСА_1, загальна вартість за яку була сплачена, у зв'язку з уточненням збільшилась.

03.11.2014 року на ОСОБА_3 було виготовлено Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1

Однак, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 30.01.2017 року №79102458, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ДП «ТБС» (ЄДРПОУ 32999728), на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 110/16-34 від 01.10.2016 року.

За даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 від 25.01.2017 року правочинів з приводу відчуження квартири він не здійснював, жодних документів не підписував.

Беручи до уваги викладене, з метою запобігання в подальшому незаконного відчуження вказаної квартири, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на об'єкт нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Панченко Т.В. - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя