Ухвала суду № 64618763, 30.01.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2572/17

Провадження № 2/761/3432/2017

У Х В А Л А

30 січня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О. розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про відшкодування компенсації за затримку рейсу, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Вказана позовна заява подана з порушенням вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України, а саме: не сплачено судовий збір.

У позові позивач посилається на Закон України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Разом з тим, порядок сплати та розміри судового збору визначаються у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

В редакції вищевказаного закону до 31.08.2015 року від сплати судового збору звільнялися позивачі, які звернулися із позовом про захист прав споживачів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, що набрав чинності з 01 вересня 2015 року, внесено ряд змін.

Так, у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» у чинній редакції позивачі не відносяться до пільгових категорій платників судового збору, що звільнені від сплати такого при зверненні до суду із відповідним позовом.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Враховуючи, що Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, що регулює порядок сплати та розміри судового збору, є чинним, а тому при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору слід керуватись його нормами.

Крім того, слід врахувати, що ЗУ «Про судовий збір» був прийнятий пізніше, аніж ЗУ «Про захист прав споживачів», а тому у разі існування неузгодженості між нормами, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.

Отже, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» у чинній редакції визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору у даному позові.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 640 грн. та не більше 8 000 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти на загальну суму 11 807,87 грн.

Таким чином, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 640 грн. за подання відповідного позову.

Разом з тим, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

Однак, поданий позов підпису позивача або його представника не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 640 грн. (на р/р 31211206700011, МФО 820019, код ЄДРПОУ 37995466, одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва); надати до суду позовну заяву, підписану позивачем або його представником, у відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 121 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про відшкодування компенсації за затримку рейсу, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: