Рішення № 64616643, 08.02.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13091/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О. О.

з секретарем Корнійчук В.М.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач), діючи через свого представника ОСОБА_3, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 06 травня 2010 року у розмірі 37 543 грн. 94 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав кредит у розмірі 17 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Станом на 30 вересня 2016 року відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 37 543 грн. 94 коп., з яких 17 945 грн. 52 коп. заборгованість за кредитом, 16 634 грн. 42 коп. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 700 грн. 00 коп. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 1 764 грн. 00 коп. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов'язання.

У судове засідання представник позивача не з'явився при цьому подав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі в якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, оскільки коштів в розмірі 37543 грн. 94 коп. не витрачав, однак 17000 грн. від ПАТ КБ «ПриватБанк» одержував.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем пропущено загальну позовну давність, так як дія картки закінчилася в червні 2011 року, останній платіж здійснено у червні 2012 року, а з позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось лише у жовтні 2016 року. У всіх інших випадках з рахунку відповідача здійснено автоматичне погашення частини кредиту, що не свідчить про визнання ним свого боргу та може слугувати підставою для переривання позовної давності.

Заслухавши відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 06 травня 2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та відповідачем було укладено договір шляхом подання останнім анкети-заяви на відкриття карткового рахунку, відповідно до якої відповідач отримав кредит у розмірі 17 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки

При укладенні цього договору сторони керувалися положенням частини першоїстатті 634 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України), відповідно до якого договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно пункту 2.1.1.2.1. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), що визначають умови укладеного сторонами договору, Банк видає Клієнту картку, її вид визначається в пам'ятці Клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якого Клієнт та Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення Договору є дата отримання картки, вказана в заяві. Зі змісту анкети-заяви, поданої відповідачем про приєднання до умов та правил надання банківських послуг вбачається, що остання датована 06 травня 2010 року.

Отже відповідач, подавши відповідну анкету-заяву, підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають укладений між ним та позивачем договір про надання банківських послуг.

З доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що після укладення договору відповідач користувався кредитними коштами, отриманими ним за договором (а.с.4-9), що також не заперечувалося ним в судовому засіданні.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Згідно з пунктом 1.1.7.12 Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

На час розгляду справи суду не надано жодних доказів, які б свідчили про інформування однією зі сторін зазначеного вище договору іншу сторону про його припинення, відповідно цей договір з моменту його укладення автоматично лонгувався на кожні наступні 12 місяців після укладення.

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно пункту 2.1.1.5.5 Умов позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1.1.5.6 Умов клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту) та оплатити Винагороду Банку.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредиту.

Згідно частини другоїстатті 530 ЦК Україниякщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З наданого суду позивачем розрахунку заборгованості за договором, укладеним з відповідачем 06 травня 2010 року, вбачається, що останній свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у результаті чого станом на 30 вересня 2016 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 37 543 грн. 94 коп., зокрема тіло кредиту17 945 грн. 52 коп., заборгованість за процентами16 634 грн. 42 коп., заборгованість за пенею та комісією за користуванням кредитом становить 700 грн. 00 коп., заборгованість зі сплати штрафів становить 2 264 грн. 00 коп. (а.с.4-9). Даний розрахунок суд визнає обґрунтований і таким, що відповідає умовам договору, укладеного між позивачем та відповідачем.

Доводи представника відповідача про те, що позивачем пропущено загальну позовну давність на увагу не заслуговують з наступних підстав.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи відповідач після відкриття йому карткового рахунку та встановлення кредитного ліміту користувався кредитними коштами та періодично здійснював виплати для погашення заборгованості за кредитним договором. Останні платежі за договором були здійснені ним 28 січня 2016 року у розмірі 350 грн. 00 коп., 29 січня 2016 року у розмірі 20 грн. 00 коп., 03 лютого 2016 року в розмірі 250 грн. 00 коп., 21 березня 2016 року в розмірі 2100 грн. 00 коп. та 25 березня 2016 року в розмірі 1000 грн. 00 коп. шляхом поповнення готівкою своєї картки в терміналі самообслуговування, що підтверджується копією виписки по картці/рахунку від 08 листопада 2016 року та спростовує доводи представника відповідача про автоматичне погашення частини кредиту.

Частиною першою статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З наведених вище положень законодавства слідує, що здійснення відповідачем періодичних платежів на виконання умов кредитного договору для погашення наявної заборгованості свідчило про визнання останнім свого боргу та переривало строк позовної давності, після чого перебіг даного строку починався заново. Отже, строк позовної давності за кредитним договором тривалістю у три роки обраховується з дня, наступного за днем останнього погашення відповідачем заборгованості, тобто з 25 березня 2016 року. Переривання строку позовної давності в даному випадку було можливе, оскільки такий строк не закінчився.

Доводи представника відповідача про те, що картка, надана позивачем відповідачу для користування кредитними коштами, була дійсна до червня 2011 року не підтверджені будь-якими доказати та жодним чином не змінюють наведених вище висновків суду.

Оскільки позовна заява позивачем подана до суду 12 жовтня 2016 року, суд приходить до висновку, що позов подано у межах позовної давності, тому доводи представника відповідача про закінчення строку позовної давності і відповідно про наявність підстав для відмови в задоволенні позову є необґрунтованими.

За таких обставин, враховуючи встановлений факт неналежного виконання відповідачем свого грошового зобов'язання та пред'явлення позивачем позову в межах строку позовної давності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першоїстатті 88 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору, у розмірі 1 378 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 625, 634, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 2, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (адреса реєстрації: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором, без номеру, від 06 травня 2010 року у розмірі 37543 (тридцять сім тисяч пятсот сорок три) гривні 94 копійки, яка складається з тіла кредиту у розмірі 17945 (сімнадцять тисяч девятсот сорок п'ять) гривень 52 копійки, заборгованості за процентами у розмірі 16 634 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 42 копійки, заборгованості зі сплати пені та комісії у розмірі 700 (сімсот) гривень 00 копійок та штрафів у розмірі 2 264 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд в Апеляційний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 08 лютого 2017 року.

Суддя О.О. Першко