Рішення № 64616202, 08.02.2017, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/1178/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" лютого 2017 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.,

секретаря - Кулинченко О.А.,

за участю відповідача ОСОБА_1

її представника - адвоката Баленко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2016 року до Шишацького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до умов договору б/н від 22 грудня 2008 відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 500 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік.

В порушення норм ст.ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України та умов договору відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за кредитним договором не виконує, в зв'язку з чим станом на 31.10.2016 року має заборгованість у сумі 29077,95 грн., яка складається з наступного: 2860,02 грн. - заборгованість за кредитом, 21595,17 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3000 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до умов договору 250,00 грн. (фіксована частина) та 1372,76 грн. (процентна складова).

Ухилення відповідача від виконання свого зобов'язання за вказаним кредитним договором порушує права Банка, в зв'язку з цим, посилаючись на норми ст.ст.526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 3, 15, 107 ЦПК України, позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість у вищевказаній сумі, а також понесені ним судові витрати.

Представник позивача - Сафір Ф.О. в судове засідання не прибув, до суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримання ним позовних вимог в повному обсязі. Не заперечував проти винесення судом заочного рішення в разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Баленко Н.П. проти позову заперечували з огляду на безпідставність та недоведеність позовних вимог. Зокрема не заперечуючи факту укладання кредитного договору з Банком та отримання кредитної картки, яка неодноразова замінювалась на нові по закінченню строку дії попередніх, відповідач зазначила, що отриманий нею кредитний ліміт у розмірі 500 грн. нею погашений. Ставила під сумнів розрахунок заборгованості в частині сум зняття коштів та погашення заборгованості. Про збільшення кредитного ліміту банком їй нічого не відомо також банком не доведено розмір та порядок нарахування пені. Крім того сторона відповідача посилалась на безпідставне одночасне застосування банком відсотків на поточну та прострочену заборгованість.

Після оголошеної судом перерви в розгляді справи відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подальший розгляд справи за згодою її представника проведено судом без участі відповідача.

Заслухавши пояснення відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні факти та правовідносини.

Так, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем шляхом підписання останньою 22.12.2008 року заяви та подальшого її акцептування Банком було укладено договір про надання банківських послуг б/н. Даний договір складається з Заяви (а.с.8), Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.10-15) і Тарифів у вигляді підписаної позивачем довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».

За умовами даного договору позивачу видано платіжну картку «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» № 4149 4373 1393 8571 та первинно встановлено кредитний ліміт у розмірі 500 грн. із сплатою відсотків за його користування в розмірі 3 % в місяць на залишок заборгованості (а.с.8 зворотній бік, а.с.9). Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Як встановлено судом із змісту заяви позичальника - 22.12.2008 відповідач ОСОБА_1 ознайомилась та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі за текстом Умови), а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді. Своїм підписом вона підтверджує факт отримання інформації про умови кредитування в «ПриватБанку» та погоджується з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити чи анулювати кредитний ліміт.

Вищевказане підтверджується її власноручно зробленим підписом поряд із позначкою «клієнт» та зазначенням дати «22.12.2008».

Таким чином доводи відповідача про те, що вона не підписувала Умови та правила надання банківських послуг не заслуговують на увагу.

Як слідує із п. 3.1. Умов для надання послуг Банк відкриває клієнту картковий рахунок та видає клієнту карти, вид та строк дії яких визначений в Заяві та в Пам'ятці клієнта. Датою укладання договору є дата відкриття рахунку зазначена в розділі «відмітки банку» Заяви.

Згідно п. 3.2., 3.3. Умов клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити кредитний ліміт. Підписання даного договору являється прямою та безумовною згодою тримача картки відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту (а.с.11).

Таким чином доводи відповідача про безпідставне збільшення банком кредитного ліміту є безпідставними, а користування відповідачем коштами за збільшеним до 2870 грн. кредитним лімітом підтверджується виписками по кредитному рахунку (а.с.70 - 72).

Згідно п. 6 Умов до обов'язків клієнта входить не передавати картки та ПІН-коди третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них данні в цілях, не передбачених договорами або таким, що суперечать чинному законодавству. На протязі 10 днів по закінченню строку дії Картки повернути її для ліквідації. Отримувати виписки про стан картрахунку та про проведені операції по картрахунку.

Заперечуючи проти позову відповідач не виключила можливість користування кредитними картками членами її родини. Незважаючи на роз'яснення суду про можливість звернутись до правоохоронних органів із заявою про протиправне користування її карткою іншими особами, вказаним правом не скористувалась. Надані Банком відомості про рух коштів за кредитним рахунком відповідають даним про зняття коштів та погашення заборгованості наведеними у розрахунку заборгованості, а деталізація у даних виписках місць користування кредитною карткою збігається з географією місць проживання відповідача повідомлених нею суду у судовому засіданні.

Таким чином доводи відповідача в частині того, що окремі операції щодо зняття готівки та погашення кредитної заборгованості нею не проводились суд до уваги не приймає.

Згідно п. 6.5. та 6.6. Умов в обов'язок клієнта входить погашення заборгованості по кредиту, процентам за його користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах даного договору. У випадку невиконання зобов'язань по Договору, на вимогу банка виконати зобов'язання щодо повернення кредиту ( в тому числі простроченого) та сплаті винагороди Банку (а.с.13).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позички, що залишилася, та сплати процентів.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредит шляхом видачі їй платіжної картки та встановлення на неї кредитного ліміту 500 грн., збільшеного до 2870 грн. при отриманні нової кредитної картки НОМЕР_3 (а.с. 6, 70).

Незважаючи на обов'язки, визначені законом та встановлені договором, ОСОБА_1 свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконала та не виконує, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача станом на 31.10.2016 року, має заборгованість у сумі 29077,95 грн., яка складається з наступного: 2860,02 грн. - заборгованість за кредитом, 21595,17 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3000 грн. заборгованість з комісії за користування кредитом, 1622,76 грн. штрафи (фіксована та процентова складова) (а.с. 6-7).

Доводи відповідача про безпідставну зміну Банком в односторонньому порядку розміру відсоткової ставки з 36 до 72% на рік на прострочену заборгованість та одночасне застосування Банком відсотків на поточну та прострочену заборгованість за підвищеною відсотковою ставкою (72%), мають характер припущень та нічим не підтверджуються, натомість спростовуються матеріалами справи.

Умовами договору визначено, що базова відсоткова ставка становить 3 відсотки на місяць, що дорівнює 36 відсоткам на рік (а.с.8 зворотній бік, а.с.9).

В той же час згідно п. 5.5. (5.5.1) Розділу ІІ «Правила користування платіжної карткою» Умов за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку, із розрахунку 360 календарних днів в рік. За несвоєчасне виконання боргових зобов'язань (користування простроченим кредитом та овердрафтом) тримач картки сплачує проценти по підвищеній відсотковій ставці або додаткову комісію, розміри яких визначаються тарифами (а.с.15).

Вказані умови договору узгоджуються з вимогами ст.ст. 611, 625 ЦК України (зміна умов зобов'язання, відповідальність за порушення грошового зобов'язання).

Таким чином сторонами договору погоджена можливість застосування базової кредитної ставки до поточної заборгованості та збільшеної кредитної ставки до простроченої заборгованості, а отже в діях банку не вбачаються ознаки зміни процентної ставки в односторонньому порядку.

Твердження відповідача про одночасне застосування позивачем поточної та збільшеної відсоткових ставок на одні і ти ж самі суми спростовуються даними розрахунку заборгованості (а.с. 5-7) та виписками по кредитному рахунку (а.с. 70-75).

Також суд не знаходить підстав для застосування до спірних правовідносин строку позовної давності за заявою відповідача.

Так, згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 261 ЦК України визначені умови початку перебігу позовної давності, зокрема ч.1 визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно п. 5.4 Умов та правил надання банківських послуг строк погашення по кредиту по платіжним карткам без установленого Мінімального обов'язкового платежу, проводиться в наступному порядку:

- строк погашення відсотків за Кредитом - щомісячно за минулий місяць;

- строк погашення кредиту в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, зазначеного на платіжній картці.

Згідно п. 3.1.1. Умов строк дії Картки зазначений на лицьовому боці Картки (місяць та рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця.

Відповідно до п.3.1.3. Умов по закінченню строку дії відповідна Картка продовжується Банком на новий строк (шляхом надання Клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява від Утримувача про закриття Картрахунку.

Як встановлено з заяви позичальника довідки позивача та не заперечується відповідачем при укладанні кредитного договору 22.12.2008 року їй було видано кредитну картку 4149 4373 1393 8571 з терміном дії до 05/09 року, 19.10.2009 року відповідачу видано картку 4149 4374 0165 4072 з терміном дії до 05/12 року, а 13.06.2012 року відповідачу видано кредитну картку 4149 4378 0171 7651 з терміном дії до 11/15 року (а.с.8,76).

При огляді в судовому засіданні оригіналу кредитної картки 4149 4378 0171 7651 встановлено, що вона підписана відповідачем, а термін її дії визначено до 11/15 (а.с.82). З пояснень відповідача встановлено, що попередні картки по закінченню строку їх дії були здані нею до Банку, а замість них отримані нові. Остання картка після закінчення строку її дії нею не здавалась, інші картки замість неї не отримувались.

В зв'язку з цим, а також в зв'язку з відсутністю відповідних виписок суд не враховує надану Банком інформацію про отримання відповідачем кредитної картки 5168 7553 2337 5069 з датою відкриття 28.11.2013 та терміном дії до 07/17 (а.с.27).

Таким чином відповідач повинна була погасити кредит в повному обсязі не пізніше 30 листопада 2015 року (останній день місяця зазначеного на наявній у неї кредитній картці), а отже з наступного дня після невиконання нею обов'язку розпочався перебіг строку позовної давності.

Така позиція висловлена у Постанові Верховного суду України від 19.03.2014 року у цивільній справі № 6-14цс з тотожними правовідносинами, а відповідно до приписів ч.2 ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Звернувшись до суду в листопаді 2016 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» діяв в межах строку загальної та спеціальної позовної давності (ст.ст. 257-258 ЦК).

В той же час суд погоджується з доводами сторони відповідача про недоведеність розміру нарахованої комісії та пені. Так, у позовній заяві зазначено, що розмір заборгованості за пенею та комісією складає 3000 грн. без деталізації сум по кожному із вказаних видів заборгованості.

З наведеного позивачем підсумкового запису у розрахунку заборгованості вбачається, що сума у розмірі 3000 грн. є комісією (а.с.7). Відомості про нараховану пеню у підсумковому запису розрахунку відсутні.

В той же час зі змісту самого розрахунку вбачається, що починаючи з 01.11.2013 року у розрахунку заборгованості визначено ставку пені у розмірі 2% (стовпчик 8), а починаючи з 01 квітня 2014 року щомісячно у сумі 100 грн. відповідачу нараховується заборгованість з пені та комісії. Станом на 31.10.2016 року сукупна сума дорівнює 3000 грн. (стовпчики 13-14).

З наданої позивачем виписки по кредитному рахунку вбачається, що починаючи з 01 квітня 2014 року відповідачу щомісячно за прострочку кредиту нараховується 100 грн. заборгованості, яка до 31.03.2016 року іменується штрафом, а з 30.04.2016 пенею (а.с. 73 зворотній бік, а.с.74).

У відповідності до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту ст.ст.546, 611 ЦК України неустойка є видом забезпечення виконання зобов'язань та правовим наслідком порушення зобов'язання.

В то й же час зі змісту Умов та правил надання банківських послуг, а також Довідки про умови кредитування вбачається, що комісією є плата за надання Банком певних послуг фінансового характеру.

Зважаючи на те, що поняття пеня та комісія мають різну правову природу вони неповинні ототожнюватить, як різновиди неустойки.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що в супереч визначеного ст.ст. 10, 60 ЦПК України обов'язку доказування правомірності позовних вимог позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження розміру нарахованих ним комісії та пені та правомірності порядку їх нарахування, суд вважає необхідним у задоволенні вказаної вимоги щодо стягнення заборгованості з комісії та пені у загальному розмірі 3000 грн. відмовити.

Ще однією підставою для відмови у задоволенні даної вимоги є те, що позивач, в супереч вимогам ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної відповідальності за одне і те саме порушення, поклав на відповідача обов'язок сплатити за одне порушення умов договору два види цивільно правової відповідальності (пеню/комісію та штраф). При цьому процентова складова штрафу (5 % від суми позову) частково нарахована позивачем на раніше нараховану ним же пеню/комісію.

Вказані дії позивача суперечать правовій позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові № 6-2003цс15 від 21.10.2015 року.

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача неустойки лише у вигляді штрафу, який відповідно до Довідки про умови кредитування підписаної відповідачем становить 250 грн. та 5% відсотків від суми позовних вимог (а.с.9).

З врахуванням позовних вимог, що підлягають задоволенню судом вказаний штраф повинен дорівнювати 1472,76 грн. (250 грн. +((2860,02грн.+21595,17 грн.)/100*5). Тобто зменшенню на 150 грн. підлягає відсоткова складова штрафу.

Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути кредитну заборгованість на загальну суму 25927,95 грн., з яких: 2860,02 грн. заборгованість за кредитом, 21595,17 грн. - заборгованість за відсотками, 1472,76 грн. неустойка у вигляді штрафу (відсоткова та фіксовані складові).

Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1378 грн. суд розподіляє відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України та частково покладає їх на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що первісні позовні вимоги позивача підлягають задоволенню на 89,17% (25927,95 грн. *100 / 29077,95 грн.) з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1228,76 грн. судового збору (1378 грн. *89,17 /100).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 551, 610-611, 625, 627, 1050,1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий 17.12.2008 року Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області, на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», на р/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором станом на 31 жовтня 2016 в сумі 25927 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 95 коп., судові витрати в сумі 1228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) грн. 76 коп., а всього стягнути 27156 (двадцять сім тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 71 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд в 10 денний строк з дня отримання копії його повного тексту.

Головуючий - суддя Д.С. Сиволап