Ухвала суду № 64616181, 09.02.2017, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/842/14-к

Провадження № 1-кп/541/3/2017

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

У Х В А Л А

09 лютого 2017 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:головуючого, судді Куцин В. М.

з участю секретаря Борисенко М. Б.

з участю прокурора Селькіна Б. Є.

захисників,адвокатів Дериконь Д. С. Павлухіна Д. Ю.

обвинувачених ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3за ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2, ч.1 ст.176 КК України, ОСОБА_4 за ч.3 ст.28,ч.1 ст. 203-2 КК України, ОСОБА_5 за ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 203-2 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Миргородського міськрайонного суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Захисником обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Дериконь Д. С. заявлено клопотання, яке підтримали обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Павлухін Д. Ю. про визнання очевидно недопустимими доказами та такими що не підлягають дослідженню під час судового розслідування всі відомості у протоколах про результати негласних слідчих розшукових дій, які отримані на підставі процесуальних рішень прокурора та ухвал слідчого судді, оскільки зазначені процесуальні рішення не відкривалися стороні захисту.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання вказував що зазначені процесуальні документи носять гриф секретності і тому не відкривалися стороні захисту. Разом з тим зазначав що вказані документи можуть бути надані суду на його вимогу з метою з'ясування обставин на які вказує захист.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 89 КПК України передбачено, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду, суд визнає цей доказ недопустимим що тягне за собою не можливість дослідження такого доказу.

Згідно із ч.1 ст.252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.

Частиною 1 ст. 256 КПК України передбачено, що протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Оскільки сторона захисту не заперечує факту відкриття їм стороною обвинувачення відомостей (фактичних даних) які містяться у протоколах про результати проведення негласних слідчих дій, зі змісту вказаних протоколів не вбачається недотримання вимог ч. 1 ст. 86 КПК України при збиранні цих доказів, що на думку суду виключає очевидну недопустимість цих доказів отже питання допустимості та належності зазначених у клопотанні доказів підлягає вирішенню в нарадчій кімнаті під час та ухвалення судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 89 КПК України

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання адвоката Дериконь Д. С. про визнання очевидно недопустимими доказами та такими що не підлягають дослідженню під час судового розслідування всі відомості викладені у протоколах про результати негласних слідчих розшукових дій, які отримані на підставі процесуальних рішень прокурора та ухвал слідчого судді, відмовити.

Питання допустимості зазначених у клопотанні доказів вирішити в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Куцин