Ухвала суду № 64615459, 08.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/5872/16-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/807/17 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.Категорія 26 08.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

8 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,

суддів: Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря: Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и л а:

У червні 2016 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 31 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 211/11, згідно якого позичальник отримала кредит у розмірі 15 700,20 дол. США на придбання автомобіля марки Chevrolet Lacettiзі сплатою відсотків за користування коштами у розмірі13,00 % річних терміном до 29 серпня 2012 року.Відповідно до умов договору та Графіку погашення заборгованості по кредиту і відсоткам, позичальник зобов'язується щомісячно до 29 числа кожного календарного місяця поповнювати свій поточний рахунок у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням у сумі не меншої суми чергового погашення відповідної частини кредиту, відсотків, а також плати за обслуговування кредиту.У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 травня 2010 року з неї на користь банку стягнуто заборгованість в розмірі 90 515,91 грн. Позивач вказав, що з часу пред'явлення даного позову до моменту виконання рішення суду за кредитним договором нараховувалися відсотки, розмір яких станом на 6 червня 2016 року складає 2 609,35 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 65 239,16 грн., а тому їх необхідно стягнути з відповідача.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 31 серпня 2006 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк», найменування якого змінено на ПАТ «ВіЕйБі Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 211/11, згідно якого позичальник отримала кредит у розмірі 15 700,20 дол. США на придбання автомобіля марки Chevrolet Lacettiзі сплатою відсотків за користування коштами у розмірі13,00 % річних терміном до 29 серпня 2012 року.

Відповідно до п. 2.5.1. кредитного договору та Графіку погашення заборгованості по кредиту і відсоткам, позичальник зобов'язується щомісячно до 29 числа кожного календарного місяця поповнювати свій поточний рахунок у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням у сумі не меншої суми чергового погашення відповідної частини кредиту, відсотків, а також плати за обслуговування кредиту.

Проте ОСОБА_2 своїх зобов'язань належним чином не виконувала, своєчасно платежі в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих відсотків не вносила, внаслідок чого рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 травня 2010 року з неї на користь банку стягнуто заборгованість в розмірі 90 515,91 грн.

Звертаючись до суду з позовом, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» вказала, що незважаючи на ухвалене рішення суду зобов'язання за кредитним договором до цього часу не виконано, а тому станом на 6 червня 2016 року за відповідачем рахується заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 2 609,35 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 65 239,16 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для стягнення заборгованості, оскільки відповідач у повному обсязі виконала грошове зобов'язання за кредитним договором.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У ч. 1 ст. 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У ст. 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, у п. 2.4. кредитного договору зазначено, що відсотки за користування кредитними коштами розраховуються виходячи з фактичної суми наданих коштів і за фактичний час користування такими коштами із розрахунку рік - рівний 360 дням, місяць рівний календарній кількості днів та сплачуються позичальником згідно п. 2.5. цього договору. Розрахунок відсотків здійснюється у валюті кредиту щомісячно у день сплати. При розрахунку відсотків враховується день видачі кредитних коштів та включається останній день терміну повернення кредитних коштів згідно п. 1.2 цього договору. В будь-якому випадку, при повному поверненні суми кредиту, розраховані відсотки повинні сплачуватися одночасно з поверненням кредиту. При простроченні повернення кредиту відсотки за користування простроченими до повернення сумами нараховуються в порядку визначеному в п. п. 2.4.1. - 2.4.2.

У п. 7.3. цього договору сторони відповідно до свободи договору передбачили, що кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ч. ч. 1 і 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше невстановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором невстановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст. ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 23 вересня 2015 року № 6-1206цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Разом з тим, судом встановлено, що на виконання рішення від 26 травня 2010 року Києво-Святошинським районним судом Київської області 9 червня 2010 року видано виконавчий лист № 2-1860/10, який передано до ВДВС Києво-Святошинського РУЮ.

ОСОБА_2 забезпечувала повернення грошових коштів банку за кредитним договором від 31 серпня 2006 року № 211/11, що зокрема підтверджується копіями квитанцій № 970970 від 23 травня 2013 року на суму 18 519,78 грн.; № 248119 від 8 травня 2013 року на суму 8 376,66 грн.; № 1847149 від 31 травня 2013 року на суму 1 024,16 грн.

Відповідно до довідки від 5 червня 2013 року № 73-5008, виданої начальником відділення № 73 ПАТ «ВіЕйБі Банк», станом на 5 червня 2013 року зобов'язання відповідача по поверненню кредиту виконані в повному обсязі, а за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором був нарахований штраф в сумі 7 402,44 грн.

Однак рішенням Вищого кредитного комітету ПАТ «ВіЕйБі Банк», яке оформлено протоколом від 4 червня 2013 року № 187, відповідачу було анулювано (прощено) частину штрафних санкцій у сумі 7 402,44 грн. за кредитним договором № 211/11, про що останню було повідомлено листом за підписом начальника відділення № 50 ПАТ «ВіЕйБі Банк».

У зв'язку з надходженням заяви стягувача від 5 червня 2013 року вх. № 5759/02-20 про закінчення виконавчого провадження внаслідок повного виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, старшим державним виконавцем ухвалено постанову від 14 червня 2013 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 23080502. Виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій також сплачені боржником у повному обсязі згідно платіжного доручення від 5 червня 2013 року.

Ураховуючи вимоги ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні та допустимі докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Як передбачено ч. 4 ст. 60 ЦПК України, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), правильно застосувавши положення цивільного законодавства, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку щодо сплати заборгованості по відсоткам, оскільки відповідач у повному обсязі виконала грошове зобов'язання за кредитним договором у 2013 році, що також визнали сторони під час розгляду справи.

Водночас, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховувалися з тенденцією до зростання навіть після повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну правову оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: В.О. Фінагєєв

М.А. Яворський