Ухвала суду № 64614272, 03.02.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/664/17

провадження № 2-а/361/175/17

03.02.2017

УХВАЛА

03 лютого 2017 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткольормет» до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради київської області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу,-

в с т а н о в и в :

До Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткольормет».

Вивчивши заяву та додані документи, приходжу до наступного.

Згідно із ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем не додано доказів сплати судового збору, при цьому, у позовних вимогах ТОВ «Інвесткольормет» просить відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі, оскільки на все майно позивача накладено заборону на його відчуження та накладено арешт на рахунки в банківських установах, а тому позивач не має змоги сплатити судовий збір.

Суд, розглядаючи вказане клопотання по суті, зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.

Відповідно до статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

На обґрунтування клопотання позивач зазначає, що на все майно позивача накладено заборону на його відчуження та накладено арешт на рахунки в банківських установах, а тому позивач не має змоги сплатити судовий збір.

Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки накладення арешту на майно та рахунки позивача не свідчить про незадовільний майновий стан позивача або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Крім того, позивач не надав суду жодних доказів, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище.

За таких обставин, вважаю, що наведені у позовній заяві підстави та відсутність доказів на їх підтвердження є недостатніми для задоволення вимоги про відстрочення сплати судового збору.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Так, за змістом ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 1600 грн.).

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Із поданої до суду позовної заяви ТОВ «Інвесткольормет» вбачається, що вона містить п’ять вимог немайнового характеру.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків, а саме, надання доказів сплати судового збору у розмірі 8000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 87, 107, 108, 160, 165 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткольормет» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків до 13 лютого 2017 року, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її отримання.

Суддя Н.М.Петришин