Ухвала суду № 64614188, 08.02.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

№ 359/9981/16-к

Провадження №1-кп/359/148/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«08» лютого 2017 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Криворучка І.В.,

при секретарі Шукало М.І.,

за участі прокурора Шмаля В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100100002463 від 02.12.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше не судимого, працюючого директором ТОВ «Еко-Сервіс»,- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов зазначений обвинувальний акт, після чого було призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання обвинуваченим було заявлене клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав порушення вимог ст..291 КПК України.

Зазначене клопотання в підготовчому судовому засіданні було підтримане захисником обвинуваченого.

Прокурор та представник потерпілого в підготовчому судовому засіданні вважають, що кримінальне провадження можливо призначити до судового розгляду, а обвинувальний акт поверненню не підлягає, оскільки складений у відповідності до вимог КПК України.

Суд дослідив, проаналізував та оцінив дані викладені в обвинувальному акті та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

При викладенні фактичних обставин справи та обвинувачення зазначено, що у невстановлений досудовим слідством час по теперішній час ОСОБА_1 зайняв земельну ділянку (огородивши парканом) площею 6,6467 га на території Глибочицької сільської ради, Бориспільського району,в тому числі із них 6,6467 га являються приватною власністю громадянки ОСОБА_4 ( державний акт на право приватної власності на землю серії 111-КВ №108431 від 10.07.2001 року), що фактично відповідає диспозиції ст. 197-1 ч.1 КК України ( самовільне зайняття земельної ділянки), якщо таке зайняття ділянки відбулось самовільно.

Таким чином, прокурором у відповідності до вимог кримінального процесуального закону ОСОБА_1 фактично не висунуто обвинувачення у вчиненні відповідного злочину, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення ( час, місце , спосіб).

Відповідно до обвинувального акту зазначено , що у невстановлений досудовим слідством час по теперішній час ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку. Проте в цьому ж обвинувальному акті зазначено, що 20.12.2013 року Державною інспекцією сільського господарства у Київській області , у ході перевірки було встановлено факт самовільного використання земельної ділянки ОСОБА_1, про що було складено акт.

Таким чином наявні дані, не визначають часу початку скоєння тривалого кримінально правопорушення, зазначеному в обвинувальному акті.

Також в обвинувальному акті остаточно не визначено статус особи, оскільки ОСОБА_1 в обвинувальному акті зазначається і, як директор ТОВ «Еко-сервіс», і як фізична особа, яка не може бути субєктом зазначеного кримінального правопорушення.

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1за ч.2 ст.367 КК України не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки при формулюванні обвинувачення зазначено, що своїми діями, що виразились у службовій недбалості, тобто у невиконанні службовою особою своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.

Зазначене обвинувачення є неконкретним, тобто, не зазначено конкретно які службові обовязки й у якому порядку особа повинна була виконати у даній обстановці, а тільки зазначено перелік функцій директора «ТОВ» та посилання на Конституцію, Господарський Кодекс України, Земельний Кодекс України, які мають загальний характер.

Посилаючись, що особа діяла всупереч вимогам ст.ст.116-126 Земельного кодексу України, обвинувачення не розкрило зміст цих вимог, та не зазначило, що саме порушила особа; чи знаходились ці порушення у причинному звязку з наслідками, що настали.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України підставою для повернення обвинувального акту прокурору може бути лише його невідповідність вимогам КПК, що жодним чином не стосується реєстру, але, повертаючи обвинувальний акт прокурору суд звертає увагу прокурора на наступні обставини.

Згідно наданих до суду матеріалів вбачається, що обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні складено 14.12.2016р.

Обвинувальний акт, який є предметом цього судового розгляду затверджено прокурором прокуратури Київської області 19.01.2017р.

При цьому, захисником обвинуваченого суду надана копія обвинувального акту від 14.12.2016р., що підтверджує ту обставину, що вказаний обвинувальний акт складений саме 14.12.2016р., і який був повернутий судом прокурору з підстав його невідповідності вимогам ст..291 КПК України. Дані, щодо складання обвинувального акту від 19.01.2017р. в реєстрі відсутні, з чого суд не може зробити висновок про правомірність складання такого обвинувального акту.

Тому, невідповідність надісланого до суду обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, полягає в порушенні п.5 при викладенні фактичних обставин справи, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт з додатками від 19.01.2017р., у кримінальному провадженні за №12013100100002463 від 02.12.2013 року за обвинуваченнямОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України, повернути до прокуратури Київської області .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя І.В.Криворучко