Рішення № 64613932, 08.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №273/357/16-ц Головуючий у 1-й інст. Михалюк О. П.

Категорія 50 Доповідач Трояновська Г. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

08 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Худякова А.М.

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно дозакінчення навчання, а самедо 30червня2018 року. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала зі ОСОБА_2 у шлюбі від якого вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається на 2 курсі Новоград-Волинського медичного коледжу. Термін навчання закінчується 30 червня 2018 року. Оскільки відповідачпісля досягнення дочкою повноліттяматеріальної допомоги на її утримання не надає, вона несе самостійно всі витрати, повязаніізнавчанням дочки, просила задовольнити позов.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2016 року позов задоволено. Вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти наутримання повнолітньої дочкиОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1,в звязку із її навчанням, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючистягненняз18 березня2016 рокуідозакінчення навчання, а самедо30 червня 2018 року. Рішення в частиністягненняаліментів у межах суми платежуза один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано, що він є пенсіонером та має на утриманні ще трьох неповнолітніх дітей.

Розглянувши справу в межах, визначенихст.303 ЦПК України,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками повнолітньої ОСОБА_3, 16.03.1998 року /а.с.4/, яка навчається на 2-му курсі Новоград-Волинського медичного коледжу денної контрактної форми навчання, відділення «лікувальна справа», період навчання з 01.09.2015 року по 30.06.2018 року /а.с.8/.

Відповідно дост.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

При встановленні судом факту потреби в утриманні повнолітньої дитини, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків по наданню відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

За нормами ч.1ст.200 СК Українисуд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених уст.182 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2ст. 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У п. 20Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язковоїсукупностітаких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що повнолітня дочка сторін ОСОБА_3 продовжує навчання, вартість якого на рік становить 8500грн./а.с.7/. Місце навчання дочки територіально знаходиться недалеко від місця проживання її матері позивача по справі, з якою вона фактично проживає у дні вільні від навчання та перебуває на її утриманні. Контрактна форма навчання виключає отримання стипендії, а тому витрати, повязані з проїздом, проживанням, харчуванням, навчанням, забезпеченням одягом покладаються лише на батьків.

Позивач проживає в селі, не працює через відсутність роботи, утримує підсобне господарство, яке є єдиним джерелом її доходів.

Відповідач проживає в Росії, в м. Калуга, отримує стабільний дохід у вигляді пенсії військовослужбовця за вислугу років /а.с.39/. Отримання пенсії не позбавляє його можливості також працювати, оскільки він є працездатною особою. Докази зворотнього у справі відсутні.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що він має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей /а.с.36,37/, проте доказів того, що він утримує дітей самостійно, без наявності допомоги матері дітей матеріали справи не містять. Натомість в Калужському районному суді Калужської області 03.06.2016 року відповідач пояснив, що одружений, а тому участь в утриманні неповнолітніх дітей також бере і його дружина.

Мати, батько мають рівні права та обовязки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обовязків щодо дитини (ст.141 СК України).

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що доводи відповідача в контексті вимог ст. 199 СК України не звільняють його від обов'язку утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, оскільки у даному випадку обовязок по утриманню повнолітньої дочки в період її навчання не може бути покладений виключно на матір дитини.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про покладення на відповідача обовязку по утриманню повнолітньої дочки є правильним.

Водночас колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Згідно із ч.2ст.200 СК Українипри визначеннірозміру аліментівз одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Встановлено, що окрім повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, відповідач має на утриманні ще 3-х неповнолітніх дітей.

Зазначена обставина є суттєвою, впливає на матеріальний стан сім»ї відповідача, а тому колегія суддів вважає, що розмір аліментів, визначений до стягнення судом першої інстанції підлягає зменшенню з 1/4 до 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

З огляду на наведене рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні, в решті рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2016 року змінити, зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання ОСОБА_3, з 1/4 до 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу).

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді