Ухвала суду № 64612793, 08.02.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/19343/15-ц Провадження №22-ц/773/338/17 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В. Категорія: 27 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

08 лютого 2017 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області Лівандовська-Кочура Т.В., вивчивши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 20 грудня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі по тексту ПАТ КБ «ПриватБанк») задоволено в повному об'ємі.

На вищевказане рішення суду відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка не оплачена судовим збором. Одночасно відповідач заявив клопотання про зменшення розміру судового збору, покликаючись на скрутне матеріальне становище та наявність на утриманні двох дітей, одна із яких малолітня.

З'ясувавши обставини даного питання, приходжу до висновку, що заява відповідача про зменшення розміру належного до оплати судового збору не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір» та ст. 82 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. На тій же підставі суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Зі змісту наведених правових норм закону слідує, що підставою для зменшення належного до оплати судового збору є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об'єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.

Дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Свою заяву про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги відповідач обґрунтував скрутним матеріальним становищем, наявністю на утриманні двох дітей, одна із яких малолітня. Однак, такі доводи є недостатніми для підтвердження того, що апелянт позбавлений можливості сплатити судовий збір.

Враховуючи встановлений законом обов'язок апелянта сплатити судовий збір та відсутність у нього пільг щодо його сплати, колегія суддів приходить до висновку, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами відповідача стосовно можливості звернення до апеляційного суду (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у даній справі дотримано.

Оскільки відсутні встановлені законом підстави для зменшення належного до оплати судового збору, в задоволенні заяви ОСОБА_2 слід відмовити.

Судовий збір сплачується за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір» на день його сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону (зі змінами і доповненнями від 22 травня 2015 року N 484-VIII) за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону (зі змінами і доповненнями від 22 травня 2015 року N 484-VIII) за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Станом на 1 січня 2015 року місячний розмір мінімальної заробітної плати складає 1218 грн. відповідно до ст. 8 Закону України від 28 грудня 2014 року №80-VIІ "Про Державний бюджет України на 2015 рік".

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було заявлено вимогу майнового характеру - стягнення кредитної заборгованості.

Отже, з урахуванням вищенаведених норм законодавства, за подану апеляційну скаргу при її подачі до апеляційного суду відповідачу слід було сплатити судовий збір в розмірі 49 469 (сорок дев'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 36 коп. за наступними реквізитами: одержувач коштів УДКСУ у м.Луцьку 22030001, код одержувача 38009628, банк одержувача ГУДКСУ у Волинській області, код банку (МФО) 803014, рахунок одержувача 31212206780002, призначення платежу: судовий збір за розгляд справи в апеляційному суді Волинської області, код 02890400, у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк».

Для підтвердження сплати судового збору апелянту слід надати суду оригінал квитанції про його оплату.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги слід застосувати положення ст. 121 ЦПК України і залишити її без руху.

Керуючись ст.ст. 82, 121, 297 ЦПК України, суддя,

у х в а л и л а :

Відмовити відповідачу ОСОБА_2 у зменшенні розміру судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2016 року у даній цивільній справі залишити без руху.

Надати відповідачу строк тривалістю п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

У разі невиконання вимоги суду апеляційну скаргу вважати неподаною і повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя