Рішення № 64610516, 25.01.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/13992/16-ц

Провадження № 2/643/1440/17

25.01.2017 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді - Сиротникова Р.Є.

За участю секретаря Новакової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду із позовом про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 01.09.1978 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб.

Відповідно до листа ОЖК «Контакт», ОСОБА_5 на підставі протоколу № 2 від 22 листопада 1984 року був основним квартиронаймачем квартири № 60 в м. Харків по вулиці Гарібальді 11 та членом ЖК «Контакт-4».

05 березня 1986 року ОСОБА_5 Київським РВК м. Харків видано Ордер на житлове приміщення № 006431, на підставі рішення РВК № 76 від 04 березня 1986 року.

31 липня 1992 року ОСОБА_5 сплачено останній пайовий внесок, що підтверджується квитанцією та довідкою із ОЖК «Контакт». А це означає, що 31.07.1992 р. ОСОБА_5 повністю викупив зазначену квартиру і фактично став її власником.

13 листопада 2015 року ОСОБА_5 помер. Єдиним спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину за її заявою від 24 березня 2015 року є його дружина ОСОБА_1.

Син спадкодавця ОСОБА_2 та його дочка ОСОБА_4 відмовились в прийняття спадщини на користь своєї матері ОСОБА_1, в порядку ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Мати померлого, ОСОБА_3, відповідно до положень ст. 1272 ЦК України, вважається такою, що спадщину не прийняла.

Таким чином, 15 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, але нотаріус ОСОБА_6 виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 6113/02-31 від 15 липня 2016 року. Посилаючись у своїй постанові на лист Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради від 29 червня 2016 року за № 2531/0/22-16, відповідно до інформації Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації від 13 червня 2016 року за № 4191, за життя спадкодавця право власності на спадкову квартиру АДРЕСА_1, зареєстровано не було. А згідно листа Об`єднання житлових кооперативів «Контакт» м. Харків від 11 жовтня 2013 року за № 102, спадкодавець був членом ЖК «Контакт-4» м. Харкова, який повністю виплатив пайові внески за квартиру АДРЕСА_2, правонаступником якого є Об`єднання житлових кооперативів «Контакт» м. Харкова. Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», дії щодо речових прав на вищезазначену спадкову квартиру, можливі при наявності їх реєстрації, яку не можливо здійснити у звязку зі смертю спадкодавця.

Таким чином, вказана квартира фактично належить на праві власності ОСОБА_5, але за життя він не встиг зареєструвати право власності, що перешкоджає ОСОБА_1 прийняти спадщину за законом.

В зв'язку із викладеним позивач звернулась до суду із цим позовом та просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлого 13.11.2015 р.

На судове засідання позивач та її представник, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, не з'явились, до його початку від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Заявлені позовні вимоги вона підтримала, просила суд їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача - Харківської міської ради, на судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи сповіщався судом своєчасно та належним чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалю рішення при заочному розгляді, відповідно до положень ст. ст. 224-226 ЦПК України.

Від третіх осіб по справі - ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до початку судового засідання надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечували.

Суд, ознайомившись із заявами представника позивача та третіх осіб, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач з 01.09.1978 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, що підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу, яка є в матеріалах справи.

З копії відповіді на адвокатський запит від 27.10.2016 року, яка є в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_5 був основним наймачем квартири АДРЕСА_3 та членом ЖК «Контакт-4» (протокол №2 від 22.11.1984 року). Ордер на житлове приміщення №006431 від 05.03.1986 року виданий Київським РВК м.Харкова на підставі рішення РВК №76 від 04.03.1986 року. Вартість квартири в рублях СРСР - 10598,51 руб., виплачена повністю 31.07.1992 року ОСОБА_5

В матеріалах справи також міститься копія ордеру №0006431 від 05.03.1986 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 на родину з чотирьох осіб (ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_5В, - син, ОСОБА_7 - дочка) надано право зайняття квартири АДРЕСА_3.

В п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 18.09.1987 р. «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», зазначено, що згідно із ст.15 Закону України «Про власність» (який діяв на момент внесення останнього пайового внеску ОСОБА_5В.) член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.

З копії свідоцтва про смерть, виданого 14.11.2015 року, яка є в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_5 помер 13.11.2015 року в м. Харкові.

З копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.07.2016 року, яка є в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкодавцем за життя не зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно.

Крім того, з вказаної корпії постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії, вбачається, що спадкоємці першої черги - дочка та син померлого, звернулись до нотаріуса із заявами про відмову від прийняття спадщини; позивач - ОСОБА_1 звернулась 24.03.2016 року із заявою про прийняття спадщини. Інших заяв до цієї спадкової справи (294/2016) не надходило.

З копії паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1, яка є в матеріалах справи, вбачається, що місце її проживання з 09.04.1986 року зареєстроване за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, ОСОБА_5, у вигляді спірної квартири, оскільки на момент відкриття спадщини вона постійно мешкала разом з спадкодавцем, прийняла спадкове майно у володіння та розпорядження, крім того, у встановлений законом шестимісячний строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Син спадкодавця ОСОБА_2 та його дочка, ОСОБА_4, відмовились в прийняття спадщини на користь своєї матері ОСОБА_1, в порядку ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Мати померлого, ОСОБА_3, відповідно до положень ст. 1272 ЦК України, вважається такою, що спадщину не прийняла.

В силу ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником.

У звязку з чим суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 384, 1221, 1261, 1268, 1274 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_5, померлого 13.11.2015 року, право власності на квартиру АДРЕСА_4 в .м Харкові.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем впродовж десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Суддя Р.Є. Сиротников