Ухвала суду № 64609374, 08.02.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/345/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Червонописький В. С.

Доповідач Потапенко В. І.

УХВАЛА

Іменем України

08.02.2017 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді - Потапенка В.І.

Суддів - Черненко В.В., Франко В.А.

секретар - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04.10.2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 22.12.2016 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лісова» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_3 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА :

17 травня 2016 року ТОВ «Агрофірма Лісова» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_3 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки. 18.08.2016 року ТОВ «Агрофірма Лісова» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі. Ухвалою суду від 29.08.2016 об'єднано в одне провадження цивільні справи: ТОВ «Агрофірма Лісова» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3. про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та ТОВ «Агрофірма Лісова» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі. Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04.10.2016 року позов задоволено. Визнано договір оренди землі, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лісова» та ОСОБА_2 11.08.2008, який зареєстровано в Компаніївському відділі КРФ ДП «ЦДЗК» 24.12.2010 (запис в книзі реєстрації за № 041037300091) поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 05.06.2016 року.

Додатковим рішенням цього ж суду від 22.12.2016 року розподілено судові витрати. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лісова» судові витрати у сумі 1378.00 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лісова» судові витрати у сумі 1378.00 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04.10.2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 22.12.2016 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено, що 11.08.2008 між ТОВ «АФ Лісова» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру» за НОМЕР_1 від 24.12.2010. Відповідно до п. 7 Договору, даний договір укладено строком на 5 років, який зареєстрований у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру 24.12.2010 року. 20.11.2015 ТОВ «АФ Лісова» направило цінним листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача лист про намір поновити договір оренди землі. 02.03.2016 позивач направив на адресу відповідача додаткову угоду про поновлення договору оренди. В місячний строк дана додаткова угода не була укладена. З державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 15.06.2016 року , вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі 09.06.2016 року строком на 10 (десять) років. З врахуванням встановлених обставин справи , суд першої інстанції з посиланням на ст. 210, 638, 640 ЦК України, ст. 18 , 33 Закону України «Про оренду землі» , дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову. При цьому суд зазначив, що позивачем дотримано вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі», щодо поновлення договору, оскільки ним у встановлений у договорі строк надіслано орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди. Також суд зробив висновок , що оскільки між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 09.06.2016 укладено договір оренди землі строком на 10 (десять) років після закінчення договору 24.12.2015 з АФ «Лісова» через шість місяців, відповідач ОСОБА_2 протягом шести місяців мала строк для повідомлення АФ «Лісову» про свої наміри відносно земельної ділянки. Позивач надав докази продовження користування земельною ділянкою після закінчення договору оренди.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, а апеляційну скаргу вважає необґрунтованою враховуючи наступне. Відповідно до ст. 11 ЦП України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доводи апеляційної скарги щодо неповного з»ясування обставин справи , а саме не встановлення обставин виконання позивачем вимог п. 7 Договору оренди землі є необґрунтованими. У апеляційній скарзі з посиланням на п.7 договору оренди землі зазначено , що «орендар повинен не пізніше ніж за 1 рік до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про наміри продовжити його дію». Разом із тим у п.7 ксерокопії договору оренди землі від 11 серпня 2008 року ( оригінал якого оглянуто у судовому засіданні) укладеному між ТОВ «АФ Лісова» та ОСОБА_2 зазначено що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий період. В разі, якщо жодна з сторін за один рік до закінчення дії договору письмово не сповістить іншу сторону про своє бажання не продовжувати дію договору , договір вважається продовжений на 5 років на тих же умовах. ( ас. 23-27) Таким чином ці доводи апеляційної скарги спростовуються змістом п.7 Договору і докази того , що орендодавець ОСОБА_2 відповідно до умов договору повідомила письмово орендаря ТОВ «АФ Лісова» за 1 рік до закінчення строку дії договору про намір не продовжувати дію договору на новий строк матеріали справи не містять. Не містять матеріали справи і доказів того , що Орендар ТОВ «АФ Лісова» повідомило письмово орендаря ТОВ «АФ Лісова» за 1 рік до закінчення строку дії договору про намір не продовжувати дію договору на новий строк. Таким чином відповідно до умов договору він вважається продовженим на 5 років на тих же умовах. Згідно ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ст.. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами. Разом із тим , незважаючи на вищезазначені умови договору , позивач відповідно до умов ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» 23.02.2016 року направив на адресу відповідача додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Доводи скарги про те, що у проекті додаткової угоди зазначено дату укладення договору «10.06.2008 року» , але з такою датою ОСОБА_2 не укладала договір оренди землі з позивачем , не спростовують доводи позивача про намір продовжити на новий строк дію раніше укладеного між сторонами договору. Є необґрунтованими і доводи скарги про те, що укладений між сторонами договір припинив свою дію у зв»язку із закінченням строку його дії 24.12.2015 року , оскільки він є продовженим на 5 років на тих же умовах відповідно до п.7 договору у зв»язку з невиконанням умов договору ОСОБА_2 щодо письмового сповіщення іншої сторони про своє бажання не продовжувати дію договору.

Не спростовують висновку суду першої інстанції і доводи скарги щодо недотримання позивачем вимог ст.. 33 Закону України «Про оренду землі». Як встановлено апеляційним судом порядок продовження дії договору на новий строк визначено у п.7 договору , будь-яких змін до нього у зв»язку із змінами у законодавстві не внесено , а тому при вирішенні питання щодо процедури поновлення договору на новий строк необхідно керуватися саме умовами договору , який укладено відповідно до волевиявлення сторін. Інші доводи апеляційної скарги є також необґрунтованими та не потребують правової оцінки.

Колегія суддів вважає, що задовольняючи позов і у частині визнання недійсним договору оренди землі , який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 09.06.2016 року , суд першої інстанції правильно послався на порушення зазначеним договором переважного права на продовження дії укладеного між сторонами договору оренди землі на новий строк. Щодо доводів про те, що рішенням суду визнано недійсним договір оренди землі від 05.06.2016 року , тоді як договір укладено 09.06.2016 року , не впливає по суті на правильність висновків суду першої інстанції . Судом у мотивувальній частині рішення встановлено що договір між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено 09.06.2016 року, а допущена у резолютивній частині рішення описка може бути виправлена судом за заявою зацікавленої сторони. Згідно ч.2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Виходячи з вище наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні.

Оскільки правові підстави для скасування основного рішення суду першої інстанції відсутні , відсутні правові підстави і для скасування додаткового рішення суду . Керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313-315. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити. Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04.10.2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 22.12.2016 року - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий-суддя:

Судді: