Постанова № 64608805, 06.02.2017, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1822/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючої - судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Терлюжак Н.П.,

адвоката: Лазоришин І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до старшого державного виконавця, Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стефурак Романа Миколайовича про визнання нечинними дій суб»єкта владних повноважень,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до старшого державного виконавця, Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стефурак Р.М. про визнання нечинними дій суб»єкта владних повноважень.

В судовому ОСОБА_2 та його представник позов підтримали та пояснили, що постановою Косівського районного суду від 04.04.2014р. дії ДВС Косівського районного управління юстиції про відмову у прийнятті виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №0910/246/2012 виданого 01.11.2012р. визнано протиправними і зобов»язано виконати судове рішення. Проте, старший державний виконавець Стефурак Р.М. тільки через два роки, а саме 14.06.2016р. відновлює виконавче провадження, яке 30.09.2016р. закінчує без проведення будь-яких дій. Аналогічні дії проводяться по виконавчому листу, який виданий на підставі постанови суду від 03.02.2014р. Провадження було відновлено 14.06.2016р., а закінчено 30.09.2016р. Вважають, що починаючи з 2009року ДВС Косівського районного управління юстиції умисно не виконує судові рішення, чим порушує конституційні права позивача. А тому, просять визнати нечинними та скасувати постанови старшого державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стефурак Р.М. про закінчення виконавчого провадження ВП №37900807 від 30.09.2016року, ВП №35173110 від 30.09.2016року, ВП №35172810 від 30.09.2016року. А також стягнути понесені позивачем судові витрати по справі, які становлять 551,20грн. судового збору та 1800грн. адвокатських послуг.

Відповідач та його представник позов не визнали та пояснили, що всі рішення суду виконувались відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження». Що стосується закінчення виконавчого провадження з винесенням постанов ВП №37900807, ВП №35173110 та ВП №35172810 від 30.09.2016року, то вважають, що вони являються законними, оскільки не було пред»явлено оригіналу виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені ст.51 ЗУ «Про виконавче провадження, а тому виконавчі провадження закінчені. Просять в позові відмовити.

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу та вивчивши матеріали справи вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.2,3 ст.14 КАС України зазначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч.1ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено в судовому засіданні постановою Косівського районного суду від 10.07.2012р. по справі № 0910/246/2012 вирішено визнати нечинними дії Бабинської сільської ради щодо влаштування приватного кладовища та скасувати рішення Бабинської сільської ради Косівського району, Івано-Франківської області від 20.01.2011 року №5 в частині дачі дозволу церковній громаді церкви "Вознесіння Господнього" в с. Бабин на виготовлення проекту щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,5809 в с. Бабин, куток Центр з ведення особистого селянського господарства та для розміщення кладовища (обслуговування кладовища). Також вирішено стягнути з Бабинської сільської ради, Косівського району, Івано-Франківської області в користь ОСОБА_2 1008грн. понесених по справі судових витрат.

Вище вказана постанова суду звернута до виконання та Косівським районним судом видані виконавчі листи, проте відділом ДВС відмовлено у прийнятті до провадження виконавчих документів та у відкритті виконавчого провадження.

А тому, позивач оскаржив такі дії відповідача до суду та постановою Косівського районного суду від 04.04.2014р. дії ДВС Косівського районного управління юстиції Івано-Франківської області про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0910/246/2012 виданого 01.11.2012 року Косівським районним судом визнано протиправними та зобов'язано відділ державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції виконати рішення Косівського районного суду за виконавчим документом № 0910/246/2012.

Згідно постанов старшого державного виконавця Стефурака Р.М. від 14.06.2016р. ВП 35172810 та ВП №35173110 вбачається, що згідно вище вказаної постанови суду від 04.04.2014р. по виконавчих листах № 0910/246/2012 відновлено виконавче провадження. Проте, 30.09.2016р. державним виконавцем закінчено виконавче провадження, про що свідчать постанови ВП №35172810 та ВП №35173110.

Аналогічні дії проводяться державним виконавцем і по постанові Косівського районного суду від 26.03.2013р. по справі №347/337/13-а, якою визнано нечинним та скасовано розпорядження виконавчого комітету Бабинської сільської ради від 29.02.2012 року № 5 щодо встановлення санітарно-захисної зони між господарством ОСОБА_2 та сільським кладовищем. Визнано нечинними бездіяльність сільського голови ОСОБА_4 щодо зміни санітарно-захисної зони та в частині заборони проведення поховань поза межами відведеної території для сільського кладовища. Зобов"язано Бабинську сільську раду та сільського голову с.Бабин відновити санітарно-захисну зону в її межах, що існувала станом на 2009 рік, заборонити проводити поховання в межах санітарної зони, що існувала станом на 2009 рік відповіднодо схеми додатку № 1 розпорядження сільського голови № 16 від 17.07.2009 року, тобто в межах земельної ділянки площею 0,5809 га, яка належить церковній громаді с.Бабин, Косівського району, Івано-Франківської області та вирішено стягнути з сільського голови с.Бабин ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2- 1466 грн. судових витрат та 5000 грн. моральної шкоди.

Згідно матеріалів справи вбачається, що 15.04.2013р. Косівським районним судом був виданий виконавчий лист на виконання вказаної постанови, який направлений у відділ ДВС. Проте, постановою відділу державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції ВП 37900807 від 15.05.2013 року позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 347/337/13-а.

Відповідно до постанови Косівського районного суду від 03.02.2014р. вбачається, що позивач в черговий раз звернувся до суду та дії Головного державного виконавця державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції Івано-Франківської області визнано нечинними та постанову від 15.05.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим документом виданим 15.04.2013 року Косівським районним судом Івано-Франківської області скасовано.

Долучена до матеріалів справи постанова ВП №37900807 від 14.06.2016р. свідчить про те, що на підставі вище вказаної постанови суду старшим державним виконавцем Стефураком Р.М. було відновлено виконавче провадження по виконавчому листу № 347/337/13-а, а 30.09.2016р. закінчено виконавче провадження, згідно постанови ВП №37900807.

З наведених вище обставин видно, що Косівським районним судом виносяться рішення по яких видаються виконавчі листи та направляються для виконання у відділ ДВС. Проте, державний виконавець ДВС безпідставно відмовляє у прийнятті до провадження виконавчих документів, а також у відкритті виконавчих проваджень. Дані постанови, як незаконні, неодноразово скасовуються Косівським районним судом, після чого державний виконавець ДВС формально відновлює виконавчі провадження та через деякий час знову їх закриває із надуманих та формальних підстав .

Посилання представника відділу ДВС та старшого державного виконавця Стефурака Р.М. на той факт, що провадженння закриваються через відсутність представлення позивачем оригіналу виконачого документу, то вказані обставини не доведені в судовому засіданні та спростовуються поясненнями як самого позивача так і відповідача, є формальними і свідчить про небажаннння державного виконавця взагалі виконувати вказане рішення суду.

Відповідно до наведеного закону державний виконавець зобов"язаний вжити всіх необхідних заходів щодо виконанння рішення суду, а посилання на відсутність оригіналу виконавчого листа, який видається та виконується на користь позивача є абсурдним, оскільки позивач протягом шести років звертається із різними скаргами на дії ДВС щодо не виконання рішення суду і що не подаючи при цьому оригіналу виконавчого документа, тоді на підставі чого державним виконавцем відкриваються виконавчі провадженння, які в подальшому успішно закриваються .

З цих міркувань видно, що державний виконавець або взагалі не знає ЗУ " Про виконавче провадженння " або має на меті умисно не виконувати дане рішенння суду, оскільки як видно із пояснень відповідачів, що виконавча служба із 2012 року взагалі не виконувала рішення суду щодо даних обставин, а тільки видавала формальні відписки та постанови, які в подальшому судом скасовувались.

Суд вважає такі дії старшого державного виконавця Стефурака Р.М. незаконними, оскільки вони порушують вимоги чинного законондавства.

Зокрема, згідно ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 ст.18 цього закону зазначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Проте, як вбачається із матеріалів даної справи так і з оглянутих в судовому засіданні матеріалів справ, які перебували у провадженні суду з приводу даних обставин, відповідачем норми наведеного закону не виконуються, оскільки починаючи із 2009 року відділ ДВС не виконує рішення суду, чим порушує конституційні права позивача.

Так, судом встановлено, що на протязі декількох років ОСОБА_2 звертається із скаргами на незаконні дії ДВС, оскільки останні то відмовляють у відкритті виконавчого провадження, то відновлюють виконавче провадження та безпідставно його закінчують.

Як встановлено в судовому засіданні судом з цього приводу неодноразово приймалися рішення, які відділом ДВС також не виконуються.

Долучені до матеріалів справи копії виконавчих проваджень свідчать про те, що постановами ВП 37900807, ВП №35172810 та ВП №35173110 від 14.06.2016р. були відновлені виконавчі провадження на підставі постанов суду, якими були скасовані постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. Дані постанови державним виконавцем винесені із порушенням строків, які передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», що свідчить про явне зловживання ним своїми посадовими обов»язками. Пізніше 30.09.2016р. виносяться постанови ВП №37900807, ВП №35173110, ВП 335172810 про закінчення виконавчого провадження з підстав не пред»явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки визначені ст.51 ЗУ «Про виконавче провадження».

Пунктом 9 частини 1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Однак, як встановлено в судовому засіданні державним виконавцем рішення суду не виконано, а виконавче провадження закінчено, що суперечить наведеній нормі закону.

Згідно ч1.ст.28 даного закону вказано, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Проте, як вбачається із долучених до матеріалів справи копій виконавчих проваджень №1204/4, 1880/4 та 1881/4 ОСОБА_2 державним виконавцем надсилалися не всі документи виконавчого провадження, зокрема постанови старшого державного виконавця Стефурака Р.М. від 30.09.2016р. про закінчення виконавчого провадження позивачу не надсилалися, про що свідчить відсутність рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем по справі не доведено правомірність своїх дій, а права позивача порушені, тому позов ОСОБА_2 в частині визнання нечинними та скасування постанов старшого державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стефурак Р.М. про закінчення виконавчого провадження ВП №37900807 від 30.09.2016року, ВП №35173110 від 30.09.2016року, ВП №35172810 від 30.09.2016року слід задоволити.

Що стосується стягнення судових витрат, то їх слід задоволити частково на суму 1551,20грн.

На підставі наведеного ст.ст. 2, 18, 28, 39, 74 ЗУ «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст. ст.158-167 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позов задоволити частково.

Визнати нечинними та скасувати постанови старшого державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стефурак Романа Миколайовича про закінчення виконавчого провадження ВП №37900807 від 30.09.2016року, ВП №35173110 від 30.09.2016року, ВП №35172810 від 30.09.2016року.

Стягнути з старшого державного виконавця Стефурака Романа Миколайовича на користь ОСОБА_2 - 1551,20грн. судових витрат.

В решті частині адміністративного позову - відмовити.

Постанова суду вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк