Рішення № 6460758, 13.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.10.09 р.                     Справа № 10/110                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В.В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Бережной Р.В. – довіреність;

від відповідача –Рябошапць Д.С. - довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз» м. Київ,

до відповідача Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» м. Донецьк,

про стягнення суми основного боргу у розмірі 7441188,84 грн. , пені у розмірі 886230,71 грн., індексу інфляції у розмірі 2658223,64 грн., 3 % річних у розмірі 418322,16 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз» м. Київ, з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» м. Донецьк, про стягнення суми основного боргу у розмірі 7441188,84 грн. за договором № 06/06-795 на постачання природного газу від 29.12.2006 р., пені у розмірі 886230,71 грн., індексу інфляції у розмірі 2658223,64 грн., 3 % річних у розмірі 418322,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на договір № 06/06-795 на постачання природного газу від 29.12.2006 р. та додаткові угоди до нього, Акти прийому-передачі природного газу за 2007 р., розрахунок суми позову, пені, індексу інфляції та 3 % річних.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 10.06.2009 р. позовні вимоги визнав частково: суму основного боргу у розмірі 5678534,96 грн., суму пені у розмірі 677700,56 грн., суму інфляції у розмірі 2023853,06 грн., 3 % річних у розмірі 350748,98 грн. (арк.53-55).

Різницю в сумі основного боргу пояснює прийняттям 13.06.2007 р. постанови Кабінету Міністрів України № 821, якою було внесено зміни до Правил надання населенню послуг з газопостачання щодо перерахунку оплати споживачем вартості спожитого природного газу. Вказаний перерахунок фактично спожитого газу був здійснений у відповідності до вимог пункту 10 Правил, Акти прийому-передачі 11.09.2007 р. були надіслані позивачу для узгодження, але 02.10.2007 р. листом № 17/1-3-222 позивач повернув та не узгодив вказані акти.

Крім того, клопотав про зменшення розміру пені до 1 %.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 29.12.2006 р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений з протоколом розбіжностей від 31.01.2007 р. договір № 06/08-795 на постачання природного газу.

За умовами вказаного договором, сторони встановили, що постачальник зобов’язується передати у власність покупця в січні 2007 р. природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу, покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 1.2. сторони встановили, що газ постачається , використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню.

У розділі 3 сторони встановили порядок та умови постачання, приймання та обліку газу.

У розділі 5 договору сторони визначились з порядком проведення розрахунків за отриманий газ.

Відповідно до пункту 6.2. договору за несвоєчасну оплату спожитого газу сторони встановили відповідальність покупця у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Термін дії договору сторони визначили з моменту його підписання до 31.01.2007 р.

Додатковими угодами № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 термін дії договору було продовжено на лютий, березень, квітень, травень, липень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 р. відповідно (арк.18-28).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на поставку відповідачу природного газу протягом січня-грудня 2007 р., виконання відповідачем не у повному обсязі зобов’язань по сплаті спожитого газу та утворення заборгованості у розмірі 7441188,84 грн. У зв’язку з простроченням платежів, відповідачу нараховано пеню у розмірі 886230, 71 грн. за умовами договору; на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України - індекс інфляції у розмірі 2658223,64 грн. та 3 % річних у розмірі 418322,16 грн.,

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Умовами договору (п.п 3.3, 3.4.) сторони встановили, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцю у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається обсяг фактично переданого газу. В акті приймання-передачі газу окремим рядком визначається обсяг притоків або відтоків газу.

Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов’язується надати постачальнику два примірники акту прийому-передачі, підписані та скріплені печатками.

Представник позивача в обґрунтування суми позовних вимог, надав до суду акти прийому-передачі за період січень-грудень 2007 р.( арк. 29-40).

Як убачається з наданих до суду актів, у період січень-грудень 2007 р., відповідачем було отримано газу для подальшої реалізації населенню на 69380542,07 грн.

Представник відповідача, заперечуючи в цій частині позовних вимог, посилався на фактичне споживання населенням більш дешевого газу, та як наслідок здійснення ним перерахунку вартості спожитого газу на підставі положення постанови Кабінету Міністрів України № 821.Вважає, що за січень-грудень 2007 р. ним було отримано газу для населення на суму 64982554,28 грн., при цьому відповідач посилався на акти-прийому передачі, які у вересні 2007 р. направлялись для узгодження постачальнику (позивачу по справі), але так і не були ним підписані.

Заслухав пояснення сторін в цій частині та дослідив матеріали справи, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо вартості спожитого газу, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до пункту 3.3. договору № 06/06-795 сторони встановили, що щомісячні акти приймання-передачі газу є документами, які визначають обсяг фактично переданого газу. Судом встановлено, що між сторонами не існує розбіжностей щодо обсягу спожитого газу у період з січня по грудень 2007 р.

В актах приймання передачі крім технологічних показників поставленого природного газу, сторони зазначали загальну вартість спожитого природного газу.

Як убачається з положень пункту 3.4. договору сторони узгодили, що Акти прийому-передачі є підставою для остаточних розрахунків.

Відповідно до Актів прийому - передачі, наданих до суду (арк.18-28), покупець у 2007 р. отримав природний газ на 69380542, 07 грн., будь-яких доказів у спростування вказаної суми та у підтвердження своїх заперечень відповідач до суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за січень-грудень 2007 р. відповідачем було отримано природного газу на суму 69380542,07 грн.

Як убачається з пояснень позивача, за отриманий природний газ у 2007 р. відповідач сплатив 61939 353,23 грн., тому заборгованість за договором № 06/06-795 складає 7441188, 84 грн. (арк.2-9).

Відповідач заперечуючи в цій частині позовних вимог, посилався на те, що ним сплачено 59304069,23 грн. В обґрунтування різниці фактично сплаченої суми посилався на свій лист № 11/531, направлений до позивача з проханням оплату здійсненну у 2008 р. у розмірі 2635284 грн. за платіжними дорученнями № 40, № 49, № 71, № 83, № 87 віднести за спожитий природний газ за іншим договором.

Суд вважає, що відповідач не надав будь-яких документів, що вказаний лист був направлений на адресу позивача, а також доказів, що вказані пропозицій були розглянуті та враховані постачальником при розрахунку за договором № 06/06-795 від 29.12.2006 р.

Крім того, вказані дії щодо перерозподілу та зміни призначення платежів не визначені сторонами умовами договору № 06/06-795 від 29.12.2006 р.

Тому суд вважає, що відповідач за отриманий природний газ у 2007 р. за договором № 06/06-795 сплатив 61939 353,23 грн.

Відповідно до пункту 5.1. договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) сторони встановили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється до 25 числа наступного за місяцем поставки газу.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу за спожитий природний газ у розмірі 7441188,84 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Оскільки суд прийшов до висновку про наявність суми основного боргу у відповідача у розмірі 7441188,84 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення індексу інфляції у розмірі 2658223,64 грн., 3 % річних у розмірі 418322,16 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 886230,71 грн. суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 5.3. договору № 06/06-795, в платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за даним договором Постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному доручені призначення платежу.

Дослідив Акт прийому-передачі природного газу за грудень 2007 р., суд встановив, що відповідачем у грудні 2007 р. було отримано природний газ на суму 10331282, 33 грн.

Враховуючи положення п.5.3. договору, а також те, що позивач заявив до стягнення суму основного боргу у розмірі 7441188,84 грн., суд приходить до висновку, що у відповідача існує заборгованість за спожитий природний газ за грудень 2007 р.

Положеннями статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Як убачається з пункту 6.2. договору, сторони встановили відповідальність покупця щодо порушення строків оплати отриманої продукції у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу.

У пункті 6.3. сторони передбачили, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач посилався на наявність боргу та період нарахування пені з 06.05.2008 р. до 06.05.2009 р., тобто за шість місяців до подачі позову до суду (13.05.2009 р.).

Положеннями частини шостої статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як убачається із змісту пункту 6.3. договору сторони не продовжили строк нарахування штрафних санкцій, а змінили порядок їх нарахування.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачена позовна давність в один рік для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 259 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі.

Дослідив договір № 06/06- 795, суд встановив, що будь-якої домовленості щодо збільшення строку позовної давності сторони не узгоджували.

09.10.2009 р. від представника відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.

Стаття 261 Цивільного кодексу України встановлює, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.

Оскільки суд дійшов висновку про нарахування пені на суму основного боргу, який утворився за спожитий природний газ у грудні 2007 р.(термін сплати до 25 числа наступного за місяцем поставки газ), тому позовні вимоги про стягнення пені розмірі 886230, 71 грн. не підлягають задоволенню за спливом строку позовної давності.

Враховуючи те, що у задоволені позовних вимоги про стягнення пені відмовлено, суд не розглядає клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені.

Судові витрати підлягають віднесенню у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 256, 258, 259, 261, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз» м. Київ, заявлені до Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» м. Донецьк, про стягнення суми основного боргу у розмірі 7441188,84 грн. за договором № 06/06-795 на постачання природного газу від 29.12.2006 р., пені у розмірі 886230,71 грн., індексу інфляції у розмірі 2658223,64 грн., 3 % річних у розмірі 418322,16 грн.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» м. Донецьк (83015, м.Донецьк, пр.Театральний, 1, р/р 26035310018501 філія АБ „Південний” м.Луганськ, МФО 304999, ЄДРПОУ 03361081) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз» м. Київ (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, р/р 26008301970 в ВАТ „Ощадбанк” м.Київ, МФО 300365, ЄДРПОУ 31301827) суму основного боргу у розмірі 7441188,84 грн. за договором № 06/06-795 на постачання природного газу від 29.12.2006 р., індекс інфляції у розмірі 2658223,64 грн., 3 % річних у розмірі 418322,16 грн., державне мито у розмірі 23518, 33 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 288,21 грн.

Відмовити у задоволені позовних вимог Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз» м. Київ, заявлених до Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Донецькміськгаз» м. Донецьк, про стягнення пені у розмірі 886230,71 грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст підписано 19.10.2009 р.

Суддя                               

Пом. :Давидовська Т.В.

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.,

Тел.305-75-46