Рішення № 6460646, 20.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.09 р.                     Справа № 10/136                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В.В.;

за участю представники сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом Виробничого підприємства „Надежда” с.м.т.Машівка Полтавська обл.,

до відповідача Акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями „ЕкопродА.Т.” м.Волноваха Донецька обл.,

про стягнення заборгованості 0,95 грн., пені у розмірі 590, 22 грн., штрафу у розмірі 4402,24 грн. , -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, Виробниче підприємство „Надежда” с.м.т.Машівка Полтавська обл., з позовом до відповідача, Акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями „ЕкопродА.Т.” м.Волноваха Донецька обл., про стягнення суми основного боргу у розмірі 12608,95 грн., пені у розмірі 590, 22 грн., штрафу у розмірі 4402,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на договір постачання нафтопродуктів № 43/Ол від 28.05.2009 р., Додаткову угоду від 11.06.2009 р., копію товарної накладної, копію довіреності, розрахунок позовних вимог.

14.09.2009 р. від позивача надійшла заява № 1703 від 04.09.2009 р., в якій він зменшує позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу до 0,95 грн. та підтримує позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 590, 22 грн. та штрафу у розмірі 4402,24 грн.

Вказана заява прийнята судом у порядку визначеному статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, про час і місце слухання справи був належним чином повідомлений (поштове повідомлення № 2406), поважної причини неявки до суду не сповістив, витребуваних судом документів не надав.

06.10.2009 р від позивача надійшло клопотання про слухання справи за його відсутності.

Від відповідача будь-яких клопотання до суду не надійшло.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішений в строк не більше до двох місяців.

Позовна заява надійшла до суду 19.08.2009 р.

Таким чином, спір має бути вирішений в строк до 19.10.2009 р.

Враховуючи положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи закінчено за відсутності представників сторін, рішення прийнято за наявними у справи матеріалами.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 28.05.2009 р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 43/Ол на поставку нафтопродуктів.

Термін дії сторони встановили до 31.12.2009 р.

У Розділі 3 сторони встановили ціну та порядок розрахунків за поставлену продукцію.

У Розділі 4 сторони домовились про термін та умови поставки.

Відповідно до Розділу 6 сторони передбачили відповідальність за порушення зобов’язань за договором № 43/Ол.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на поставку нафтопродуктів за Додатковою угодою від 11.06.2009 р. та порушення відповідачем строків оплати продукції. У підтвердження своїх пояснень посилався на поставку товару за Додатковою угодою від 06.11.2009 р., надав до суду копію товарної накладної на 22608,95 грн. та копію довіреності ЯПС № 825101 від 10.06.2009 р. на Михайленко С.І.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Як вже зазначалось судом між сторонами був укладений договір про постачання нафтопродуктів № 43/ОЛ.вказана угода підписана представниками сторін та скріплена печатками.

Відповідно до пункту 3.1. договору сторони встановили, що покупець (відповідач по справі) зобов’язаний сплатити товар згідно до умов, визначених у Додаткових угодах до договору. У разі проведення поставки товару, не підписавши Додаткової угоди у встановлений строк на дану партію, покупець зобов’язаний провести розрахунок на протязі 2 (двох) банківських днів з дати отримання товару.

Відповідно до пункту 10.7 договору сторони передбачили, що всі Додаткові угоди до договору є його невід’ємною частиною.

Як убачається з Додаткової угоди від 11.06.2009 р. до договору № 43/Ол, сторони домовились про поставку дизельного палива у кількості 4969 літрів за ціною 3,792 грн. (без ПДВ), всього на суму 22608,95 грн. (з ПДВ).

Вказана Додаткова угода підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

Згідно до пункту 2 угоди, сторони встановили пункт призначення: склад нафтобаза Олександрівка.

Відповідно до пункту 4 вказаної Додаткової угоди оплату отриманої продукції покупець зобов’язаний був здійснити протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту відвантаження товару.

Умовами договору, а саме у пунктах 4.6., 4.8. договору, сторони визначили, що передача (приймання-здача) товару здійснюється у пункті відвантаження або пункті призначення.

Моментом передачі товару за кількістю та якістю товару, вважається дата підписання накладних про їх отримання покупцем.

Як убачається з товарної накладної № 284/Ал 11.06.2009 р. на підставі доручення ЯПС № 825101 від 10.06.2009 р. Михайленко С.І. отримав дизельна паливо на загальну суму 22608,95 грн.

Суд дослідив довіреність ЯПС № 825101 від 10.06.2009 р., яка видана АТЗТ з іноземними інвестиціями „Екопрод А.Т.” на ім’я Михайленко Сергія Івановича.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач на підставі договору № 43/Ол та Додаткової угоди від 11.06.2009 р. відвантажив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 22 608,95 грн., яку останній зобов’язаний був протягом п’яти банківських днів сплатити на користь постачальника.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Позивач посилається на часткову оплату відповідачем вартості отриманої продукції та підтримує зменшені позовні вимоги на суму 0,95 грн. Повідомляє суд про сплату відповідачем 08.07.2009 р. 5 тис.грн., 29.07.2009 р. – 5 тис. грн., а також під час розгляду справи (04.09.2009 р.) 12608 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи положення пунктів 2, 4 Додаткової угоди, п.п.3.1., 4.7, 4.8. договору № 43/Ол, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 0, 95 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 590, 22 грн. та штрафу у розмірі 4402,24 грн., суд враховує наступне.

Як убачається з пункту 6.4. договору № 43/Ол, сторони встановили відповідальність покупця щодо порушення строків оплати отриманої продукції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 6.5. у випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 25 % від суми заборгованості, протягом 5 календарних днів від дня одержання відповідної письмової вимоги постачальника.

Положеннями статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Дослідив матеріали справи, наявність заборгованості з основного боргу станом на період подачі позовної заяви, період заявлений до стягнення позивачем з 17 .06.2009 р. до 03.08.2009 р., дату звернення позивача з позовом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 590,22 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Враховуючи викладене, положення пункту 6.5. договору, період надходження платежів, вимогу позивача № 1348 до відповідача щодо сплати штрафних санкцій. Суд приходить до висновку що позовні витяги щодо стягнення штрафу у розмірі 4402,24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Положеннями статті 36 цього ж кодексу передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Представник відповідача будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не надав, доказів які б спростовували пояснення позивача щодо періоду сплати сум основного боргу суду не представив.

Тому суд приймає рішення за наявними у справі матеріалами.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 509, 530, 549 Цивільного кодексу України, статей 174, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 24, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги Виробничого підприємства „Надежда” с.м.т.Машівка Полтавська обл., заявлені до Акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями „ЕкопродА.Т.” м.Волноваха Донецька обл., про стягнення суми основного боргу у розмірі 0,95 грн., пені у розмірі 590, 22 грн., штрафу у розмірі 4402,24 грн.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями „ЕкопродА.Т.” м.Волноваха Донецька обл. (85700, Донецька обл., м.Волноваха, вул.Воровського, 16, р/р 260034356 в ДОД „Райфазейн Банк Аваль” м.Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 23981928) на користь Виробничого підприємства „Надежда” с.м.т.Машівка Полтавська обл. (39400, Полтавська обл., с.м.т Машівка, вул.Леніна, 10, р/р 2600901642125 в філії ВАТ „Укрексімбанк” у м.Польтаві, МФО 331649, ЄДРПОУ 22519085) суму основного боргу у розмірі 0,95 грн., пеню у розмірі 590, 22 грн., штраф у розмірі 4402,24 грн., державне мито у розмірі 176,01 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Суддя Приходько І.В.                               

Надруковано 4 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу 1;

1 прим. – відповідачу2;

1 прим. – у справу.,