Ухвала суду № 64606105, 08.02.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 662/749/16-ц Головуючий в І інстанції: Тимченко О.В.

Провадження №22-ц/791/413/2017 Доповідач: Радченко С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоРадченка С.В.,суддів:Вейтас І.В., Склярської І.В., секретар Павловська Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що з 12.09.2014 року він перебуває у шлюбі з відповідачкою. Від даного шлюбу спільних дітей не мають. Сімейне життя не склалося через те, що в силу різних життєвих обставин сторони не змогли зберегти почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки. На даний момент сім'я фактично розпалася, сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Посилаючись на наведене, просив розірвати шлюб.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 грудня 2016 року позов задоволено. Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрований 12.09.2014 року - розірвано.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду змінити, зазначивши в його мотивувальній частині, що у сторін наявне спільне майно та, що шлюб між ними зареєстровано 12.09.2014 року.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.09.2014 року (а.с.3).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що шлюбні відносини між сторонами припинені, подальше спільне проживання та збереження шлюбу не можливе, та суперечить інтересам позивача.

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Право на подачу позову одним із подружжя передбачено ст. 110 СК України, ст. 111 цього ж Кодексу на суд покладено обов'язок вживання заходів щодо примирення подружжя, що може бути можливим у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення, за ст. 112 Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом першої інстанції було надано сторонам строк на примирення за який сторони не примирилися та позивач вважав, що шлюб зберегти неможливо.

Враховуючи, що сторони сумісно не проживають, примирення між ними до цього часу не відбулося і позивач проти нього категорично заперечує, зважаючи, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.

Доводи апеляційної скарги щодо не зазначення судом першої інстанції в рішенні суду факту наявності спільної сумісної власності подружжя до уваги не приймається, оскільки позивач такі вимоги не заявляв і суд в оскаржуваному рішенні про відсутність такого майна не вказував.

Інші доводи апеляційної скарги, як не обґрунтовані законом, доказами та такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав належну правову оцінку, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий С.В. Радченко

Судді: І.В. Вейтас

І.В. Склярська