Ухвала суду № 64604533, 02.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/692/17

Головуючий у першій інстанції Мазун І.А.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі: Поліхрановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 02 листопада 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої недійсним правочином, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої недійсним правочином, в якому вказувала, що рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 22 липня 2010 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкоди у користуванні власністю, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Першої Одеської державної нотаріальної контори про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20 листопада 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори Куценко О.І., укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкоди в користуванні власністю, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Першої Одеської державної нотаріальної контори про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задоволено. Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири № 3, розташованої по вул. Генерала Ватутіна, 11 в м. Одесі від 20 листопада 2007 року, посвідчений державним нотаріусом Першою Одеської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 6-1269, за яким ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 купила квартиру АДРЕСА_2; зобов'язав ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 та зобов'язав ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 108 575 грн., отримані за договором купівлі-продажу. Позивач зазначала, що при вирішенні спору по суті суд не застосував реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину і, крім того, вказувала на те, що нею в нотаріальній конторі до підписання вищезазначеного договору відповідачці було передано грошові кошти в сумі 22 000дол.США, про які відповідачка неодноразово зазначала в своїх заявах до правовоохоронних органів. Оскільки грошові кошти були передані в іноземній валюті просила стягнути з відповідачки на її користь 464965грн.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 02 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 02 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджується, що рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 22 липня 2010 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкоди в користуванні власністю, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Першої Одеської державної нотаріальної контори про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задоволено. Суд вирішив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № 3, розташованої по вул. Генерала Ватутіна, 11 в м. Одесі від 20 листопада 2007 року, посвідчений державним нотаріусом Першою Одеської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 6-1269, за яким ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 купила квартиру АДРЕСА_2; зобов'язав ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 та зобов'язав ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 108 575 грн., отримані за договором купівлі-продажу.

Цим рішенням встановлені наступні обставини, а саме: 20 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3. Договір був посвідчений державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за номером №6-1269, а 28 листопада 2007 року у встановленому законом порядку зареєстрований ОСОБА_4 в КП «ОМБТІ та РОН» (реєстровий номер №6819972). Як вбачається з досліджених судом доказів під час укладення вищевказаного правочину ОСОБА_3 перебувала в стані, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вказані обставини підтверджуються висновком комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 23 вересня 2009 року (акт 902), згідно з яким ОСОБА_3 має ознаки хронічного стійкого психічного розладу у вигляді судинної деменції з маревними включеннями (F01.1), яка позбавляє її можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, роз'ясненнями лікаря судово-психіатричного експерта вищої атестаційної категорії - лікаря-доповідача ОСОБА_6 при проведенні комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи (акт № 902), яка в судовому засіданні підтвердила обґрунтованість відповіді експертної комісії та зроблених на підставі досліджень висновків з питань, які вимагали спеціальних знань щодо можливості ОСОБА_7 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними у момент вчинення правочину купівлі-продажу квартири та показаннями свідків. Оскільки за договором сторонами передавались гроші і майно відповідно до ст. 216 ЦК України та загальних засад цивільного законодавства, які узгоджуються із Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при вирішенні спору існують підстави для застосування судом реституції як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Цим рішенням також встановлено, що з договору купівлі-продажу спірної квартири вбачається, що продаж було вчинено за 108 575 грн., які ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_4 повністю до підписання цього договору. Зазначені ж обставини підтвердила державний нотаріус Першої Одеської державної нотаріальної контори Куценко О.І. та допитані судом свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були присутніми під час укладання спірного правочину та показали, що ОСОБА_3 отримувала кошти, обумовлені договором, жодних претензій стосовно їх розміру не мала.

Суд першої інстанції зазначив, що апеляційним судом Одеської області при перегляді рішення суду першої інстанції від 22 липня 2010 року була оглянута кримінальна справа №05820080000126 за фактом шахрайських дій у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Судом першої інстанції також була оглянута зазначена кримінальна справа, в якій, на думку представника позивача, містяться докази отримання 22 000 дол.США ОСОБА_3 за продаж квартири АДРЕСА_2.

Судом встановлено, що в цій справі міститься заява відповідачки про те, що невстановлена жінка ОСОБА_3, знаходячись на вул..Ланжеронівській,26 в м.Одесі заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3 в розмірі 22 000 дол.США, що еквівалентно 111 100грн. а також документами на квартиру, пообіцявши ОСОБА_3 придбати для неї за вказані кошти приватний будинок в ПМР. При цьому заява ОСОБА_3 не містить посилань, на те, що зазначені кошти були отримані ОСОБА_3 саме від продажу квартири АДРЕСА_2. На даний час постановою Приморського РВ ОМУ ГУМВСУ в Одеській області від 01 листопада 2011року провадження досудового слідства по кримінальній справі №05820080000126 зупинено до встановлення особи, яка здійснила цей злочин.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про відшкодування шкоди, завданої недійсним правочином, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів про отримання відповідачкою грошових коштів в розмірі 22000 доларів США. Позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими.

Такий висновок суду відповідає матеріалам справи і заснований на законодавстві.

У відповідності до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 22 липня 2010 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29.10.2015 року та ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.11.2015 року встановлено, що при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 20.11.2007 року між сторонами відбувся розрахунок у гривні. Визначаючи вказаний договір купівлі-продажу недійсним і застосовуючи реституцію, суд повернув сторони у первісне становище, зокрема зобов'язав ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 та зобов'язав ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 108 575 грн., отримані за договором купівлі-продажу.

Будь-яких обставин пов'язаних з розрахунками між сторонами за квартиру у доларах США або із застосуванням грошового еквіваленту в іноземній валюті судами не встановлено. Встановлення таких обставин мало б наслідком у відповідності до ст. 533 ЦК України застосування стягнення грошових коштів в еквіваленті іноземної валюти на день платежу.

Разом з тим, наявність порушеної, але не завершеної по суті кримінальної справи (вирок, постанова про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав тощо), в якій є протоколи допиту, що відповідач 20.11.2007 року передала невстановленій особі на покупку житла 22000 доларів США не є встановленим фактом, що розрахунки між сторонами справи за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 20.11.2007 року здійснювалися саме у доларах США і що позивачем дійсно було передано відповідачці в якості оплати за придбану квартиру 22000 доларів США.

Крім того, досудовим слідством не доведені обставини, що передані відповідачкою невідомій особі гроші в сумі 22000 доларів США були отримані відповідачкою від позивачки в якості плати за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 20.11.2007 року.

В засіданні судової колегії представник відповідача заперечувала, що розрахунок між сторонами за квартиру по договору купівлі-продажу від 20.11.2007 року був здійснений в доларах США, зокрема в сумі 22000 доларів США. Також представник відповідача зазначила, що восени 2016 роки вся сума, яка була відповідачем отримана від позивача за договором купвлі-продажу від 20.11.2007 року - 108575 грн. і стягнута на користь позивача за рішення суду, була відповідачкою повністю виплачена.

Обставини погашення відповідачкою 108575 грн. - суми вказаної в договорі купівлі-продажу від 2011.2007 року, представниками позивача не заперечувалися.

Крім того, сторони також не заперечували відсутність будь-якого документального доказу (розписки) про отримання відповідачкою від позивачки за продану квартиру 22000 доларів США.

Між тим вимоги позивача про відшкодування шкоди обгрунтовані різницею між курсом долару США до гривні на час передачі коштів за договором купівлі-продажу 20.11.2007 року та курсом долару США до гривні на час подачі даного позову.

Тобто, для існування самої правової підстави та процесуальної можливості стягненнґя різниці у курсах валют станом на різні дати, необхідним є встановлений та доведений у встановленому порядку розрахунок між сторонами за квартиру в іноземній валюті.

Відсутність належних документальних доказів або встановлених вироком у кримінальній справі чи рішенням суду у цивільній справі обставин розрахунку між сторонами в іноземній валюті з визначенням конкретної суми унеможливлює задоволення заявлених позивачкою вимог.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що вона зазнала певні втрати і не може за кошти, які витрачені за квартиру, право власності на яку було припинено за рішенням суду, придбати нове житло, і що суд безпідставно не врахував відомості, зазначені в протоколах допиту свідків у кримінальній справі, яка районним судом оглядалася, висновків суду про недоведеність розрахунків між сторонами саме в іноземній валюті (доларах США) не спростовують, а зведені виключно до переоцінки зібраних у справі доказів, яким судом було надано вірну правову оцінку.

Інших доводів в апеляційній скарзі не наведено.

Підстав для застосування ч.3 ст. 303 ЦПК України та підстав для здійснення перерозподілу судових витрат - не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, які є підставою для скасування або зміни рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 02 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.І. Дрішлюк

Є.С. Сєвєрова