Вирок № 64604165, 06.02.2017, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа №459/1711/16-к

Провадження № 1-кп/459/27/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2017 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Рудакова Д.І.,

суддів Новосада М.Д., Кріля М.Д.,

з участю секретаря судових засідань Головка А.М.,

прокурора Яреми Т.І., Замараєва Р.М., Пастуха А.Є.,

Марчука С.П.,

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9,

представника потерпілої ОСОБА_5 ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Червонограді кримінальне провадження № 12014140000000148 про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина та повнолітню дочку, яка продовжує навчання, працюючого ФОП ОСОБА_11 на посаді менеджера, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у учиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.289, ч.4 ст.189, ч.3 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, діючи спільно з особами, які засуджені вироком Сихівського районного суду м.Львова від 01.12.2015р., який набрав законної сили, а саме разом з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_17, за попередньою змовою групою осіб, повторно, вчинив вимогу передачі майна та права на майно потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, погрозою застосування насильства над близьким родичем потерпілих (вимагання) та незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_9, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_12 15 листопада 2013 року близько 9.00 год., перебуваючи біля приміщення бару „Почанга", що на вул.Стуса у м.Червоноград Львівської області, попросив свого знайомого, потерпілого ОСОБА_9, під надуманим приводом відвезти його у м. Рава-Руська Львівської області. Погодившись на вказану пропозицію, ОСОБА_9 на автомобілі марки „Тойота Ленд Крузер Прадо", р.н. НОМЕР_1, який належав його матері, потерпілій ОСОБА_7, разом із ОСОБА_12, приїхали у м. Рава-Руська Львівської області. Прибувши на місце ОСОБА_12, під вигаданим приводом запропонував ОСОБА_9 заїхати у готель „Арарат", що на вул.Проектна, 1 у м.Рава-Руська. ОСОБА_9, погодившись на пропозицію ОСОБА_12, разом піднялися на другий поверх в один із номерів вказаного готелю, де перебував обвинувачений ОСОБА_3 та ОСОБА_20, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_17, які схопили ОСОБА_9 і погрожуючи йому застосуванням фізичного насильства, вбивством, незаконно утримуючи в приміщенні даного номеру, не даючи можливості покинути приміщення та вільно пересуватись по готельному номеру, вимагали в останнього передати їм грошові кошти в сумі 10000 євро. Після того, як ОСОБА_9 відмовився передати грошові кошти, ОСОБА_14 та ОСОБА_17 почали наносити йому удари руками в ділянку голови. ОСОБА_16 погрожував ОСОБА_9 застосуванням зброї- пістолета, а ОСОБА_17 - застосуванням ножа. Обвинувачений ОСОБА_3 також наніс декілька ударів руками в ділянку голови та копав ногами. У подальшому в ході вимагання заволоділи майном ОСОБА_9, а саме: окулярами (які належали дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_8.) вартістю 1800 грн.; окулярами вартістю 400 грн.; чоловічими окулярами „Лакоста" вартістю 1400 грн.; ліхтариком-шокером вартістю 800 грн.; чоловічими парфумами «Пако Рабан» вартістю 70 євро, (згідно з курсом НБУ вартість 1 євро по відношенню до національної валюти станом на 15.11.2013 становила - 10,73 грн.), що становить 749 грн.; сумкою чоловічою „Армані" вартістю 1400 грн.; шкіряним гаманцем „Ретек" вартістю 800 грн.; грошовими коштами в сумі 2500 грн.; 200 доларів США (згідно з курсом НБУ вартість 1 долара США по відношенню до національної валюти станом на 15.11.2013р. становила - 7.99 грн.), що становить 1598 грн.; 450 злотих (згідно з курсом НБУ вартість 1 злотого по відношенню до національної валюти станом на 15.11.2013 становила - 2,5 грн.), що становить 1125 грн.; 20 євро (згідно з курсом НБУ вартість 1 євро відносно національної валюти станом на 15.11.2013 становила - 10.73 грн.), що становить 214 грн.„ а також витягнули з кишені куртки ОСОБА_9 два мобільні телефони „Самсунг" та „Айфон 5", водійські права, паспорт громадянина України та закордонний паспорт видані на прізвище ОСОБА_9, ключі від квартири та ключі від автомобіля марки „Тойота Ленд Крузер", кузов № НОМЕР_2, 2008 р.в., р.н. НОМЕР_1.

Дані протиправні дії тривали 15 листопада 2013 року в період часу з 10.00год. до 20.00 год., та весь цей час ОСОБА_9 незаконно, всупереч своєї волі утримувався в готельному номері, при цьому був позбавлений права та змоги покинути даний готельний номер, а також можливості зв'язатись із своїми рідними, оскільки був позбавлений засобів зв'язку.

В подальшому, 15 листопада 2013 року, приблизно о 13.00 год., обвинувачений ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, розуміючи, що потерпілий ОСОБА_9 не погоджується передати їм грошові кошти, розділились на дві групи: де обвинувачений ОСОБА_3, ОСОБА_20 та ОСОБА_13, поїхали за адресою проживання потерпілої ОСОБА_8, співмешканки ОСОБА_9, на АДРЕСА_2 а ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_21, продовжували вимагати грошові кошти у ОСОБА_9 в приміщенні готелю „Арарат".

Продовжуючи свої злочинні дії, 15.11.2013 p., близько 14.00 год., обвинувачений ОСОБА_3 та ОСОБА_20, ОСОБА_13, прибувши за місцем проживання ОСОБА_8 та погрожуючи застосуванням насильства та вбивством ОСОБА_9, вимагали в останньої передати їм грошові кошти в сумі сто тисяч доларів США.

ОСОБА_8, усвідомлюючи, що невиконання нею незаконних вимог може призвести до застосування фізичного насильства до ОСОБА_9 або вбивства останнього, переживаючи за життя та здоров'я останнього, погодилася на незаконну вимогу обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_20, ОСОБА_13, і передала їм грошові кошти: 1300 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 15.11.2013 року, становило 10 387 грн., 1300 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 15.11.2013, становило 13 094 грн., а всього на загальну суму 23 481 грн.

Продовжуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_3, повторно, та ОСОБА_20, ОСОБА_13 цього ж дня о 14.49 год., перебуваючи біля будинку за місцем проживання потерпілої ОСОБА_7, що на АДРЕСА_2, попросили чоловіка зателефонувати до ОСОБА_7, щоб остання вийшла із своєї квартири на вулицю. Після цього, обвинувачений ОСОБА_3 та ОСОБА_20 , ОСОБА_13, повідомили ОСОБА_7, що у її сина є боргові зобов'язання перед ними та погрожуючи застосуванням насильства і вбивством ОСОБА_9, пред'явили незаконну вимогу переоформити належний їй автомобіль марки „Тойота Ленд Крузер Прадо", кузов № НОМЕР_2, р.н. НОМЕР_1 на іншу особу.

ОСОБА_7, переживаючи за життя та здоров'я свого сина ОСОБА_9, погодилася на незаконну вимогу обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_20, ОСОБА_13, і цього ж дня, у приміщенні нотаріальної контори за адресою: м. Червоноград, вулиця С.Бандери, 4а, видала генеральну довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_22, відповідно до якої надала ОСОБА_23, який не був обізнаний про вчинення злочинів, право розпоряджатися автомобілем марки „Тойота Ленд Крузер Прадо" кузов НОМЕР_7, р.н. НОМЕР_1 строком на 1 рік.

Після цього, 15.11.2013р. ОСОБА_9 відпустили з готелю.

Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась струсом головного мозку, навколо- орбітальних гематом з обох боків, садна на внутрішній раковині зліва, забою грудної клітки зліва, що є легкими тілесними ушкодженнями, закрита черепно-мозкова травма - також з короткочасним розладом здоров'я.

16.11.2013р. під час спроби ОСОБА_23 зняти з реєстрації у МРЕВ ДАІ м.Червоноград, автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер», кузов № НОМЕР_2, р.н. НОМЕР_1, 2008 р.в., такий був виявлений та вилучений працівниками міліції та повернутий власнику.

В результаті злочинних дій обвинувачений ОСОБА_3 та вказані вище особи заволоділи майном ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в подальшому яке було повернуто потерпілим.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав та пояснив, що часто буває в автокомлексі «Сихівський міст». Учасником злочинних дій відносно ОСОБА_5 та потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 не був. Відносин з ОСОБА_5 не підтримує ніяких. Потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не знає. Ніяких дій відносно них не вчиняв. В той день, коли йому ставиться в провину скоєння злочинів, відносно вказаних потерпілих, перебував на лікуванні. Потерпілого ОСОБА_24 не знає, ніяких злочинів відносно нього не вчиняв. Він знайомий тільки з ОСОБА_12 та ОСОБА_13.

Не дивлячись на не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3, його винуватість підтверджується показами потерпілих, свідків та експерта іншими зібраними доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 дав показання про те, що його знайомий ОСОБА_12 попросив відвезти його в м.Рава-Руська. В'їхали з ранку. По дорозі звернули ліворуч до готельного комплексу „Арарат", було близько 11 години. ОСОБА_12 запропонував зайти з ним всередину готелю, на що він погодився. Піднялись на другий поверх в номер, в якому було 8-9 чоловік, серед яких був й обвинувачений ОСОБА_3 Він присів. До нього почали говорити, вимагали віддати десять тисяч євро. ОСОБА_14 першим почав його бити, вимагаючи кошти, всі інші його підтримували. Забрали ключ від автомобіля, партмоне з документами, гроші в розмірі 400 доларів, годинник, 2 телефони. ОСОБА_3 теж наніс йому кілька ударів, рукою по голові, копав ногами. У готелі перебував також ОСОБА_20, з яким він разом знаходився у камері під час відбування покарання. Тримали в готелі до темна. Автомобіля вже не було біля готелю, добирався до додому на попутному транспорті. У лікарню звернувся не одразу, тому що боявся обвинувачених. Приблизно через тиждень було виявлено струс мозку. Також зазначив, що вищевказані особи телефонували його дружині, мамі та двоюрідному брату, і примушували його сказати родичам, щоб ті виконували всі вказівки. Заперечив отримання коштів у борг. Ствердив, що жодної розписки не надавав.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 дала показання про те, що зі всіх підсудних була знайома лише з ОСОБА_20. 15 листопада 2013 року зранку була вдома. До неї приїхав син, вони поговорили, останній взяв автомобіль і поїхав. Через годину зателефонувала синові, але зв'язок з ним був відсутній. Через деякий час, до неї зателефонували і невідомий сказав їй, щоб вона вийшла на вулицю. Вийшовши на вулицю, побачила автомобіль сірого кольору. Біля такого стояв ОСОБА_20, в подальшому з машини вийшов ОСОБА_3 та ОСОБА_13. До неї підійшов ОСОБА_20 та сказав що у неї проблеми, її сина «взяли» і що за нього потрібен викуп - сто тисяч доларів. Їй погрожували, у тому числі - обвинувачений ОСОБА_3. Повідомили, що, син «попав» і, що потерпіла повинна переписати автомобіль. При цьому вказала, що автомобіль „Тойота Ленд Крузер" є зареєстрований на неї, проте купували його з близькими родичами. На вимогу вказаних осіб повідомила що не зробить нічого, поки не почує свого сина. Тоді ОСОБА_20 подзвонив до ОСОБА_9, який сказав матері, щоб зробила, те що їй говорять. Після цього пішла додому за технічним паспортом на автомобіль. В той час до неї приїхала невістка, але знаючи, що у неї маленька дитина, відпустила її додому. Взяла технічний паспорт та всі разом поїхали до нотаріуса. Через деякий час приїхала машина темного кольору, з неї вийшов молодий чоловік і ОСОБА_20 повідомив потерпілій, що вона повинна переписати автомобіль на цього чоловіка. Вони передали цьому хлопцеві документи на машину і всі зайшли в приміщення нотаріальної контори. Там підписала довіреність, після чого її відвезли додому. Вдома одразу ж знову почала дзвонити до сина, проте не було відповіді.

Потерпіла ОСОБА_8, яка є співмешканкою потерпілого ОСОБА_9, в судовому засіданні дала показання про те, що 15 чи 16 листопада 2013 р. вони домовлялись з чоловіком поїхати по сімейних справах, але до нього хтось подзвонив і він кудись поїхав. Близько обіду ОСОБА_9 відповів на її дзвінок. Його відповіді були тихими, голос хриплим. Він також сказав їй зробити так, як скажуть хлопці, які приїдуть до неї. Подумала, що можливо ОСОБА_9 щось забув і вийшла на вулицю чекати хлопців. Через деякий час під'їхав автомобіль і з нього вийшли ОСОБА_20, ОСОБА_13, ОСОБА_3. Вони сказали, що її чоловік в них і якщо вона хоче його побачити то має передати їм сто тисяч доларів. Висловлювали погрози. Після цього пішла у квартиру і з заощаджень знайшла 1300 євро та 1300 доларів США. Прийшла до них, а вони сказали, що розраховують на більшу суму. Тоді зателефонувала до матері ОСОБА_9 - ОСОБА_7 і розповіла про цю ситуацію, а потім поїхала на велосипеді до неї, бо чула як хлопці між собою говорили про неї. Коли приїхала, то вони вже були там. Матір ОСОБА_9 їм відмовляла у наданні коштів і казала, що поки не побачить сина, нічого їм не дасть. Будучи налаштованими серйозно, хлопці погрожували, що якщо не дасть коштів, то не побачить сина живим. Тоді ОСОБА_7 погодилася переоформити автомобіль і всі разом з нею пішли до нотаріуса. Вдома продовжувала телефонувати до ОСОБА_9, але той не відповідав. Коли останній повернувся додому, то був побитий, погано себе почував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 дав показання про те, що в листопаді 2013 року ОСОБА_20 запропонував йому придбати автомобіль „Тойота Ленд Крузер Прадо", власником якого була якась жінка. На його ім'я цією жінкою була видана довіреність. Під час видачі довіреності ОСОБА_7, поводила себе спокійно, жодних погроз на її адресу не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 дав показання про те, що працює приватним нотаріусом в м. Червоноград Львівської області та 15.11.2013 р. посвідчував довіреність на право продажу автомобіля „Тойота Ленд Крузер Прадо" від імені ОСОБА_7 При вчиненні нотаріальної дії встановив, що ОСОБА_7 добровільно мала намір видати довіреність. Під час посвідчення довіреності був присутній невідомий йому чоловік. ОСОБА_7 також з наданою ним квитанцією ходила оплачувати нотаріальні послуги. Ввечері того ж дня ОСОБА_7 зателефонувала до нього та сказала, що до цих дій її примушували. Він здивувався, оскільки під час посвідчення довіреності такі питання не виникали. Порадив їй написати заяву у МРЕВ про заборону відчуження автомобіля та заяву про скасування довіреності.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_26 дав показання про те, що він підтримує висновок судово-медичної експертизи №338/2013 від 21.11.2013р. Так він дійсно проводив судово-медичну експертизу ОСОБА_9 21.11.2013р.

Крім цього, винуватість ОСОБА_3 підтверджується наступними письмовими доказами:

- протоколом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_7 від 16.11.2013р.;

- протоколом огляду місця події від 16.11.2013 р. та фототаблиці до такого, згідно з яким оглянуто автомобіль „Тойота Ленд Крузер Прадо", належний потерпілій ОСОБА_7. в якому виявлено довіреність від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_23, а також біля автомобіля перебував ОСОБА_23, у якого було виявлено та вилучено документи, необхідні для зняття автомобіля з обліку в ДАІ;

- протоколом про проведення слідчого експерименту від 13.01.2014 p. фототаблицею до такого, згідно з яким потерпіла ОСОБА_7 розповіла та показала на місці про обставини подій, що відбувалися 15.11.2013 р. біля місця її проживання у АДРЕСА_2, у приміщенні нотаріальної контори у м. Червоноград на вул. С.Бандери, 4а;

- протоколом про проведення слідчого експерименту від 13.01.2014 р. та фототаблицею до такого, згідно з яким потерпіла ОСОБА_8 розповіла та показала на місці про обставини подій, що відбувалися 15.11.2013 р. біля місця її проживання у АДРЕСА_3;

- протоколом про проведення слідчого експерименту від 13.01.2014 р. та фототаблицею до такого, згідно з яким свідок ОСОБА_22 розповів та показав на місці про обставини подій, що відбувалися 15-16 листопада 2013 року, пов'язані з потерпілою ОСОБА_7 у приміщенні його нотаріальної контори, що у м. Червоноград на вул. С.Бандери;

-протоколом впізнання за фотознімками від 16.11.2013 p., згідно з яким потерпіла ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_3 як особу, що 15.11.2013 р. близько 15 год спільно з ОСОБА_25 та іншою особою вимагала в неї грошові кошти та передати у власність належний їй автомобіль, висловлюючи погрози вбивством ОСОБА_9;

- протоколом впізнання за фотознімками від 16.11.2013 p., згідно з яким свідок ОСОБА_19 впізнав ОСОБА_13 як особу, що 15.11.2013 р. близько 14 год спільно з іншими особами вимагала в нього грошові кошти, висловлюючи погрози вбивством ОСОБА_9;

- протоколом впізнання за фотознімками від 16.11.2013 p., згідно з яким потерпіла ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_13 як особу, що 15.11.2013 р. близько 14 год спільно з іншими особами вимагала в неї грошові кошти, висловлюючи погрози вбивством ОСОБА_9;

-протоколом впізнання за фотознімками від 16.11.2013 p., згідно з яким потерпіла ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_3 як особу, що 15.11.2013 р. близько 14 год спільно з іншими особами вимагала в неї грошові кошти, висловлюючи погрози вбивством ОСОБА_9;

-протоколом впізнання за фотознімками від 16.11.2013 p., згідно з яким потерпіла ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_13 як особу, що 15.11.2013 р. близько 15 год спільно з іншими особами вимагала в неї грошові кошти та передати у власність належний їй автомобіль, висловлюючи погрози вбивством ОСОБА_9;

-висновком №338/2013 від 21.11.2013 р. судово-медичної експертизи, згідно з яким у ОСОБА_9, 1979 р.н., при зверненні в лікувальний заклад були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилася струсом головного мозку, навколо-орбітальних гематом з обох боків, садна на вушній раковині зліва, забої грудної клітки зліва, які могли утворитися 15 листопада 2013 року від дії тупих предметів і відносяться закрита черепно-мозкова травма до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, інші - до легких тілесних ушкоджень.

Суд, оцінивши вказані вище докази, вважає їх належними, допустимими, достовірними, в сукупності - достатніми та взаємозв'язаними.

18.01.2017р. адвокат обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав клопотання про визнання ряду доказів недопустимими. Зокрема зазначив, що виділені матеріали повинні подаватися стороною обвинувачення в оригіналі, а не копії, оскільки такі обставини не дають можливості переконатися в їх автентичності. Суд приходить до висновку, що виділення матеріалів відносно обвинуваченого ОСОБА_3 відбулося в порядку передбаченому КПК України і подані письмові докази стороною обвинувачення, на думку суду, є належними, допустимими та достовірними.

Суд приходить до висновку про визнання недопустимими протоколу про проведення слідчого експерименту від 27.12.2013р. та протоколу огляду місця події від 27.12.2013 р., які проведені в готелі „Арарат". Існування на час проведення вказаних слідчих дій згоди власника готелю або ухвали слідчого судді з цього приводу не підтверджена стороною обвинувачення.

Доводи сторони захисту щодо недопустимості ряду доказів судом взяті до уваги та вказують на недоліки досудового слідства, які однак не свідчать про необґрунтованість обвинувачення за епізодами, визнаними судом доведеними, з врахуванням безпосередньо досліджених доказів.

Протоколи впізнання, які не визнані судом недопустимими доказами, проведені у відповідності до положень КПК України та зміст таких є однозначним. Факторів, які б вплинули на достовірність впізнання судом не встановлено. Крім цього, безпосередньо в судовому засіданні потерпілі та свідок підтверджували впізнання у ході досудового слідства.

Таким чином, порушень КПК України, які б вплинули на правильність висновків суду на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, на думку суду, не встановлено.

Вироком Сихівського районного суду м.Львова від 01.12.2015р., який набрав законної сили 21.12.2016р. згідно ухвали від 21.12.2016р. апеляційного суду Львівської області, ОСОБА_14 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України. ОСОБА_14 за ч.4 ст. 189 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_19.), за ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України (за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7.), за ч.4 ст. 187 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_24) - визнано невинуватим та виправдано. ОСОБА_12 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.3 ст.189 КК України. ОСОБА_12 за ч.3 ст. 289 КК України (за епізодом щодо потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_29.), за ч.4 ст. 189 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_19.), за ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України (за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7.), за ч.4 ст. 187 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_24) - визнано невинуватим та виправдано. ОСОБА_13 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. З ст.189 КК України. ОСОБА_13 за ч.3 ст. 289 КК України (за епізодом щодо потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_29.), за ч.4 ст. 189 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_19.), за ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України (за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7.), за ч.4 ст. 187 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_24) - визнано невинуватим та виправдано. ОСОБА_20 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч. 3 ст.189 КК України. ОСОБА_20 за ч.4 ст. 189 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_19.), за ч.4 ст. 187, ч.З ст. 289 КК України (за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7.), за ч.4 ст. 187 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_24) - визнано невинуватим та виправдано. ОСОБА_16 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст.189, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_16 за ч.4 ст. 189 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_19.), за ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України (за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7.) - визнано невинуватим та виправдано. ОСОБА_17 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.3 ст.189 КК України. ОСОБА_17 за ч.4 ст. 189 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_19.), за ч.2 ст. 187, ч.З ст. 289 КК України (за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7.) - визнано невинуватим та виправдано. ОСОБА_30 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. ОСОБА_30 за ч.3 ст. 289 КК України (за епізодом щодо потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_29.), за ч.4 ст. 296 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_31) - визнано невинуватим та виправдано. ОСОБА_32 за ч.3 ст. 289 КК України (за епізодом щодо потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_29.) - визнано невинуватим та виправдано.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 ч.3 ст.289 КК України (за епізодом щодо потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6.), за ч.3 ст.146, ч.4 ст.187, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289 КК (за епізодом щодо потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8.) КК України, ч.4 ст.189 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_24) в частині вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, організованою групою осіб, що завдало великої матеріальної шкоди, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.

Так, обвинуваченому ОСОБА_3 досудовим розслідуванням ставиться у вину, що ОСОБА_12, в червні 2013 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливі мотиви, з метою систематичного вчинення особливо тяжких злочинів (вимагань, розбоїв, незаконних заволодінь транспортних засобів) на території м. Львова та Львівської області для реалізації свого злочинного плану, створив організовану групу, до якої залучив ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_20

Всі учасники організованої групи мали єдиний намір на вчинення нападів з метою заволодіння чужим майном, поєднаних із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, діяли згідно розробленого організатором групи плану, спрямованого на досягнення єдиного результату, з яким були обізнані, та чітким розподілом функцій кожного з них.

Відповідно до плану, відвівши собі роль організатора та керівника створеної організованої групи, ОСОБА_12, забезпечив її стійкість шляхом згуртованості учасників єдиним наміром щодо вчинення злочинів, підтримання постійних зв'язків між її учасниками, тривалості злочинної діяльності, згідно своєї ролі керував підготовкою до вчинення вимагань, незаконних заволодінь транспортних засобів, розбоїв, розподіляв функції між учасниками організованої злочинної групи, підшуковував потерпілих та надавав вказівки учасникам групи, розплановував дії співучасників перед скоєнням кожного нового злочину, визначав осіб, а також діяв як виконавець у співучасті з іншими учасниками організованої групи.

В свою чергу, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_14 та ОСОБА_20 під час вчинення злочинів діяли як виконавці. Згідно відведеної їм ролі, брали активну участь у вимаганнях, розбоях, а також безпосередньо, згідно вказівки організатора групи ОСОБА_12, чинили фізичний та психологічний тиск на потерпілих, з метою заволодіння коштами та майном останніх, незаконно утримували потерпілого, не даючи йому зв'язатись з рідними, а також попередньо залучили до вчинення злочинів ОСОБА_33, ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_34

Діючи в складі організованої групи та маючи єдиний умисел на вчинення умисних корисливих злочинів, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_20 в період з 06.06.2013 року по 15.11.2013 року заволоділи майном потерпілих та завдали збитків на загальну суму 790 990 грн., після чого їхня подальша злочинна діяльність припинена працівниками правоохоронних органів.

Так, 26.05.2011 року у приватній власності ОСОБА_35 знаходився автомобіль НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4, який 04.06.2013 останній на підставі усного договору купівлі-продажу продав ОСОБА_6 за 50 тис. доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України станом на 06.06.2013 становило 399 500 гривень. Факт передачі та одержання ОСОБА_35 грошових коштів у розмірі 50 тис. доларів США за вказаний автомобіль підтверджується розпискою останнього. Згідно домовленості, ОСОБА_35 повинен був передати автомобіль ОСОБА_6 у користування через декілька днів, однак не виконав умови договору з причин, які не залежали від його волі.

06.06.2013 року, в період часу з 14.40 год. по 15.40 год. організатор групи ОСОБА_12 перебуваючи на території кафе-бару «Сихівський міст», що по вул. Луганська, 10а у м.Львові, переслідуючи корисливий мотив, маючи спільний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме транспортним засобом, з метою реалізації свого злочинного плану, діючи в складі організованої групи з ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_13 та попередньо залучивши ОСОБА_33, ОСОБА_30, ОСОБА_32, із застосуванням фізичного насильства, що виразилось у нанесенні ударів у різні частини тіла ОСОБА_35, всупереч його волі, незаконно заволоділи транспортним засобом моделі БМВ Х6, 2008 року, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_4, який фактично станом з 04.06.2013 року належав ОСОБА_6, чим завдали останньому матеріальної шкоди в розмірі 50 тисяч доларів США, що еквівалентно 399 500 гривень.

Крім цього, організатор групи ОСОБА_12, переслідуючи корисливий мотив, маючи умисел на заволодіння чужим майном, незаконне позбавлення волі людини, з метою реалізації свого злочинного плану, в складі організованої групи з ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_20 попередньо залучивши ОСОБА_16 та ОСОБА_17, 15.11.2013 близько 09.00 год. перебуваючи біля приміщення бару «Почанга», що по вул. Стуса у м. Червоноград, Львівської області, виконуючи відведену йому функцію, попросив свого знайомого ОСОБА_9, під надуманим приводом, відвезти його у м. Рава-Руська, Львівської області. Погодившись на вказану пропозицію. ОСОБА_9 на автомобілі марки «Тойота Ленд Крузер Прадо», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить його матері ОСОБА_7, разом із ОСОБА_12, приїхали у м. Рава-Руська, Львівської області, де ОСОБА_12, продовжуючи свій злочинний умисел, під надуманим приводом, запропонував ОСОБА_9 заїхати у готель «Арарат», що по вул. Проектна, 1 в м. Рава-Руська.

ОСОБА_9 погодившись на пропозицію ОСОБА_12, разом із останнім піднялися на другий поверх, в один із номерів вищевказаного готелю, де перебували ОСОБА_20, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_14 та ОСОБА_17, які схопили ОСОБА_9 та погрожуючи йому застосуванням фізичного насильства та вбивством, незаконно його утримуючи в приміщенні даного номеру, не даючи можливості покинути приміщення та вільно пересуватись по готельному номері, вимагали в останнього передати їм грошові кошти в сумі 10 тисяч Євро.

Після того, як ОСОБА_9 відмовився передати грошові кошти, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 почали наносити ОСОБА_9 удари руками в район обличчя та шиї. Також ОСОБА_16 погрожував ОСОБА_9 застосуванням вогнепальною зброєю, а ОСОБА_17 погрожував ОСОБА_9 застосуванням ножа, періодично прикладаючи його до шиї останнього.

В подальшому ОСОБА_14 вказав ОСОБА_9 на крісло, а ОСОБА_12 схопив його за праву руку, за ліву руку ж його тримала невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_4 - ОСОБА_33, та ОСОБА_14 підійшовши ближче до ОСОБА_9 почав оглядати вміст його кишень, в результаті чого незаконно, всупереч волі потерпілого забрав окуляри з оправою «Лакоста», грошові кошти в сумі 2500 гривень (купюрами номіналом по 200, 100 та 50 гривень), 200 доларів США (купюрами по 100 доларів). В цей час ОСОБА_13 витягнув з кишені куртки ОСОБА_9 два мобільні телефони «Самсунг» та «Айфон-5», водійські права, паспорт громадянина України та закордонний паспорт видані на прізвище ОСОБА_9, ключі від квартири та ключі від автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер», кузов № НОМЕР_2, 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_6.

Дані протиправні дії вищевказаних осіб тривали 15.11.2013 року в період часу з 10.00 год. по 20.00 год., та весь цей час ОСОБА_9 незаконно, всупереч своєї волі утримувався в готельному номері, при цьому був позбавлений права та змоги покинути даний готельний номер, а так можливості зв'язатись із своїми рідними, оскільки був позбавлений засобів зв'язку.

В подальшому, 15.11.2013 року, приблизно о 13.00 год., ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 усвідомивши, що ОСОБА_9 не погоджується передати їм грошові кошти, продовжуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, розподіливши функції, розділились на дві групи. ОСОБА_20 спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_13 поїхали за адресою проживання ОСОБА_8, яка являється співмешканкою ОСОБА_9, що по АДРЕСА_2, а ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_17, реалізовуючи спільний з ОСОБА_20, ОСОБА_3 та ОСОБА_13 злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, продовжували вимагати грошові кошти та незаконно утримувати ОСОБА_9 в приміщенні готелю «Арарат».

15.11.2013 року, близько 14.00 год., ОСОБА_20, ОСОБА_3 та ОСОБА_13 прибувши за місцем проживання ОСОБА_8, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 та погрожуючи застосуванням насильства та вбивством ОСОБА_9 вимагали в останньої передати їм грошові кошти в сумі 100 тисяч доларів США.

ОСОБА_8, усвідомлюючи, що невиконання нею незаконних вимог учасників кримінального правопорушення, може призвести до застосування фізичного насильства до ОСОБА_9 або вбивства останнього, переживаючи за життя та здоров'я свого співмешканця, погодилася на незаконну вимогу ОСОБА_20, ОСОБА_3 та ОСОБА_13, та передала їм грошові кошти: 1300 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 15.11.2013 року, складає 10387 грн., 1300 Свро, що згідно курсу НБУ станом на 15.11.2013, складає 13094 грн., а всього на загальну суму 23481 грн.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_20 1.В., ОСОБА_3 та ОСОБА_13 переслідуючи корисливі мотиви, маючи умисел на заволодіння чужим майном, 15.11.2013 року о 14.49 год., перебуваючи біля будинку за місцем проживання ОСОБА_7, що по АДРЕСА_2, зустріли ОСОБА_36, який являється товаришем ОСОБА_9 та під видуманим приводом, попросили зателефонувати до ОСОБА_7, щоб остання вийшла із своєї квартири на вулицю. Після цього, ОСОБА_20 спільно із ОСОБА_37 та ОСОБА_13 повідомили ОСОБА_7, що у її сина є боргові зобов'язання перед ними в розмірі 100 000 доларів США, та погрожуючи застосуванням насильства та вбивством ОСОБА_9, поставили незаконну вимогу переоформити належний їй автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер Прадо», кузов № НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1 на вказаних осіб.

ОСОБА_7, переживаючи за життя та здоров'я свого сина ОСОБА_9, погодилася на незаконну вимогу ОСОБА_20, ОСОБА_3 та ОСОБА_13, й цього ж дня, в приміщенні нотаріальної контори за адресою: м. Червоноград, вулиця С.Бандери, 4а, оформила генеральну довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Червоноградського міського нотаріального округу ОСОБА_22, відповідно до якої надала ОСОБА_23, який не був обізнаний про діяльність організованої групи, право розпоряджатися автомобілем марки «Тойота Ленд Крузер Прадо» кузов № НОМЕР_2, д.н.з НОМЕР_1 терміном на 1 рік, вартістю 294 385 грн., згідно оцінки транспортного засобу ТЗОВ «Західний регіональний консалтинг центр».

Крім того, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_20 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_13, 15.11.2013 року, близько 17 год., перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_4, в якому проживає ОСОБА_19, погрожуючи застосуванням насильства та вбивством ОСОБА_9, який є родичем останнього, вимагали передати їм грошові кошти в сумі 100 тисяч доларів США.

ОСОБА_19 усвідомлюючи, що невиконання ним незаконних вимог учасників кримінального правопорушення, може призвести до застосування фізичного насильства до ОСОБА_9 або вбивства останнього, переживаючи за його життя та здоров'я, погодився на вимогу ОСОБА_20, ОСОБА_3 та ОСОБА_13, та передав їм грошові кошти в сумі 6000 євро, що згідно курсу НБУ станом на 15.11.2013, складає 60 438 грн.

Крім цього, організатор групи, ОСОБА_12, маючи умисел на заволодіння чужим майном ОСОБА_9, 15.11.2013 року біля 10.00 год. перебуваючи в одному із номерів готелю «Арарат», який розташований за адресою: Львівська область, Жовківський район, м.Рава-Руська вул. Проектна, 1, під час незаконного позбавлення волі ОСОБА_9, продовжуючи виконання свого злочинного умислу спрямованого на незаконне збагачення, діючи з корисливих мотивів в організованій групі з ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, та ОСОБА_20 попередньо залучивши до вчинення злочинів ОСОБА_17 та ОСОБА_16 незаконно утримуючи ОСОБА_9 в номері готелю «Арарат», який розташований по вул. Проектна, 1 у м.Рава-Руська Львівської області, при цьому почергово, систематично наносячи удари по тілу потерпілого та погрожуючи йому застосування ножа та пістолетом заволоділи майном ОСОБА_9 а саме :

-окулярами (які належать дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_8.) вартістю 1800 грн.;

-окулярами вартістю 400 грн.;

-чоловічими окулярами «Лакоста» вартістю 1400 грн.;

-ліхтариком-шокером вартістю 800 грн.;

-чоловічі парфумами «Пако Рабан» вартістю 70 Євро, (згідно курсу НБУ вартість 1 євро по відношенню до національної валюти станом на 15.11.2013 становила - 1073 грн.), що становить 749 'грн.;

-електричним насосом вартістю 400 грн.;

-сумкою чоловічою «Армані» вартістю 1400 грн.;

-шкіряним гаманцем «Ретек» вартістю 800 грн.;

-грошовими коштами в сумі 2500 грн.;

-200 доларів США (згідно курсу НБУ вартість 1 долара США по відношенню до національної валюти станом на 15.11.2013 становила - 7.99 грн.), що становить 1598 грн.;

-450 злотих (згідно курсу НБУ вартість 1 злотого по відношенню до національної валюти станом на 15.11.2013 становила - 2 грн.), що становить 1125 грн.;

-20 Євро (згідно курсу НБУ вартість 1 євро по відношенню до національної валюти станом на 15.11.2013 становила - 10.72 грн.), що становить 214 грн.;

-автомобілем марки «Тойота Ленд Крузер», кузов № НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, 2008 р.в., вартістю 294 385 грн., який належить ОСОБА_7, яким по дорученню керував ОСОБА_9

В ході зазначених злочинних дій, ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась струсом головного мозку, навколо - орбітальних гематом з обох боків, садна на внутрішній раковині зліва, забою грудної клітки зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

16.11.2013 року під час спроби ОСОБА_23 - який не був обізнаний про діяльність організованої групи, зняття з реєстрації у МРЕВ ДАІ м.Червоноград, автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер», кузов № НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, 2008 р.в., останній був виявлений та вилучений працівниками міліції та повернутий законному власнику.

В результаті своїх злочинних дій, ОСОБА_12, діючи за попередньою змовою в організованій групі осіб із ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20 та попередньо залучивши до вчинення злочинів ОСОБА_16, ОСОБА_17 заволоділи майном ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_19 та ОСОБА_8 на загальну суму 391 490 грн.

Крім цього, організатор групи ОСОБА_12 маючи умисел на заволодіння чужим майном діючи з корисливих мотивів в складі організованої групи, маючи спільний умисел, з ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20 та залучивши попередньо ОСОБА_34, 10.08.2013 року біля 17.00 год. перебуваючи неподалік кінотеатру «Довженка», який розташований за адресою пр. Червоної Калини, 81 у м.Львові, вимагали у ОСОБА_24 передати членам організованої групи грошові кошти в сумі 30000 грн., при цьому застосовуючи фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні тілесних ударів в різні частини тіла. В подальшому, використовуючи автомобіль «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_8 який належить ОСОБА_34, завезли ОСОБА_24 в ліс, який розташований поблизу с.Давидів, Пустомитівського району, Львівської області, де почергово та систематично застосовуючи фізичне насильство до останнього, яке виразилось в завданні йому ударів ногами та руками по тілу, а також дерев'яним предметом, погрожуючи при цьому вбивством, вимагали в ОСОБА_24 грошові кошти в сумі 30000 гривень, попередивши, що не виконання передачі їхньої вимоги ОСОБА_24 до визначеного ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_20 та ОСОБА_34 терміну, а саме до 20.09.2013 року, до останнього буде застосовано фізичне насильство.

В подальшому, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_34, який був залучений до злочину, користуючись мобільним зв'язком впродовж з 20.09.2013 по 07.11.2013, за вказівкою ОСОБА_12, дзвонив на мобільний телефон ОСОБА_24 та незаконно вимагав сплатити учасникам організованої групи ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_34 грошові кошти в сумі 30 000 гривень.

07.11.2013 року, близько 09.00 год., ОСОБА_34 діючи спільно з ОСОБА_13, згідно відведеної їм ролі в складі організованої ОСОБА_12 злочинної групи, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, прибули за місцем проживання ОСОБА_24, а саме АДРЕСА_5, де викликали останнього на сходову площадку 2-го поверху під'їзду, та продовжуючи погрожувати ОСОБА_24 вбивством, вимагали передачі 30000 гривень членам організованої групи ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20 та ОСОБА_34 до 10.12.2013р.

Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено наступне.

При кваліфікації дій ОСОБА_3, як вчинення злочинів організованою групою стороною обвинувачення вказано, що ОСОБА_12 в червні 2013 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливі мотиви, з метою систематичного вчинення особливо тяжких злочинів (вимагань, розбоїв, незаконних заволодінь транспортних засобів) на території м. Львова та Львівської області для реалізації свого злочинного плану, створив організовану злочинну групу, до якої залучив ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20 Всі учасники організованої злочинної групи мали єдиний намір на вчинення нападів з метою заволодіння чужим майном, поєднаних із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, діяли згідно розробленого організатором групи плану, спрямованого на досягнення єдиного результату, з яким були обізнані, та чітким розподілом функцій кожного з них. Відповідно до плану, відвівши собі роль організатора та керівника створеної організованої злочинної групи, ОСОБА_12 забезпечив її стійкість шляхом згуртованості учасників єдиним наміром щодо вчинення злочинів, підтримання постійних зв'язків між її учасниками, тривалості злочинної діяльності, згідно своєї ролі керував підготовкою до вчинення вимагань, незаконних заволодінь транспортних засобів, розбоїв, розподіляв функції між учасниками організованої злочинної групи, підшуковував потерпілих та надавав вказівки учасникам групи, розплановував дії співучасників перед скоєнням кожного нового злочину, визначав осіб, а також діяв як виконавець у співучасті з іншими учасниками організованої групи. В свою чергу, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_14 та ОСОБА_20 під час вчинення злочинів діяли як виконавці. Згідно відведеної їм ролі, брали активну участь у вимаганнях, розбоях, а також безпосередньо, згідно з вказівкою організатора групи ОСОБА_12, чинили фізичний та психологічний тиск на потерпілих, з метою заволодіння коштами та майном останніх, незаконно утримували потерпілого, не даючи йому зв'язатись з рідними, а також попередньо залучили до вчинення злочинів ОСОБА_33, ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_34

Разом з тим, наведені ознаки організованої групи, хоча й відповідають положенням Загальної частини КК України, не встановлені у діях ОСОБА_3 та осіб, які вже засуджені вироком Сихівського районного суду м.Львова від 01.12.2015р., а саме у ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20

Так, суду належними та допустимими доказами не підтверджено, що саме ОСОБА_12 організував об'єднання, яке має ознаки організованої групи, створеної для вчинення одного чи інших злочинів. Стороною обвинувачення, окрім того, що ОСОБА_12 був знайомий з потерпілим ОСОБА_9 до 15.11.2013 р. та особисто під певним приводом запросив його до готельного комплексу „Арарат", жодних доказів організації ОСОБА_12 організованої групи не наведено. Зокрема, суду не надано будь-яких відомостей про координацію дій саме ОСОБА_12, про зв'язки між учасниками групи, їх домовленості щодо злочинних дій, наявність плану та розподіл функцій.

Крім цього, не доведено, що група осіб попередньо зорганізувалася для вчинення одного чи кількох злочинів, мала необхідну стійкість, що є визначальною рисою організованої групи. Жодних даних про те, що група була стійкою, тобто стабільною та згуртованою, а особи, які до неї входять, мали єдині наміри щодо вчинення злочинів, не встановлено. В ході досудового слідства не проведено жодних слідчих дій для підтвердження такої ознаки організованої групи з метою дослідження спільної діяльності цих осіб на предмет їх згуртованості, спільних злочинних планів. Не здобуто таких доказів також під час судового розгляду.

Стороною обвинувачення не встановлено наявності в організованої групи спільного плану злочинної діяльності, тривалості існування групи, наявності матеріальної бази, характеру поведінки учасників та існування загальних правил поведінки. Судом не здобуто доказів вчинення ОСОБА_12 дій, характерних для організатора організованої групи: утворення організованої групи чи керування нею, організація вчинення злочину (злочинів), керування підготовкою чи вчиненням злочинів, забезпечення фінансування чи організація приховування злочинної діяльності групи.

Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 p. N 13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями», під організованою групою (ч.3 ст. 28 КК) належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності.

Доказів наявності в обвинуваченого вказаних ознак організованої групи судом не здобуто. Крім цього, доказів щодо ретельної довготривалої підготовки до вчинення злочину чи злочинів суду не надано, як і не доведено існування планів щодо подальшої спільної діяльності.

На переконання суду, доведення наявності ознак організованої групи не може бути формальним, зазначення в обвинувальному акті лише переліку ознак, притаманних організованій групі, без вжиття реальних заходів для документування можливої діяльності організованої групи виключає засудження осіб за злочини з відповідною кваліфікуючою ознакою.

В ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження обвинувачення за ч.3 ст.289 КК України дій обвинуваченого ОСОБА_3 по епізоду щодо потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6

Судом встановлено, що 06.06.2013р. ОСОБА_3 дійсно перебував разом з ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33 на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Це стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.12.2013р., згідно з яким ОСОБА_38 впізнав ОСОБА_14, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.12.2013р., згідно з яким ОСОБА_38 впізнав ОСОБА_3, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.12.2013р., згідно з яким ОСОБА_38 впізнав ОСОБА_30, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.11.2013р., згідно з яким ОСОБА_39 впізнав ОСОБА_14, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.11.2013р., згідно з яким ОСОБА_39 впізнав ОСОБА_32, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.12.2013р., згідно з яким ОСОБА_40 впізнала ОСОБА_30, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.12.2013р., згідно з яким ОСОБА_40 впізнала ОСОБА_32, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.12.2013р., згідно з яким ОСОБА_40 впізнала ОСОБА_33, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.12.2013р., згідно з яким ОСОБА_40 впізнала ОСОБА_14, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.12.2013р., згідно з яким ОСОБА_41 впізнав ОСОБА_30, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.12.2013р., згідно з яким ОСОБА_41 впізнав ОСОБА_33, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.12.2013р., згідно з яким ОСОБА_41 впізнав ОСОБА_42, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.12.2013р., згідно з яким ОСОБА_41 впізнав ОСОБА_14, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.12.2013р., згідно з яким ОСОБА_41 впізнав ОСОБА_3, особу яка перебувала 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові. Також стверджується протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 23.11.2013р., згідно з яким ОСОБА_35 розповів ОСОБА_6 про події, які відбулися 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", що на вул. Луганській, 10а у м. Львові та по присутність ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33

Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_40, вона 06.06.2013р. не бачила нанесення ударів кимось ОСОБА_35, не пригадує чи бачила обвинуваченого ОСОБА_3

Як вбачається з пояснень потерпілої ОСОБА_5, власником автокомплексу „Сихівський міст" є вона, автомобіль БМВ Х6, який перебуває у спільній сумісній власності з її чоловіком ОСОБА_35, забрали з даного автокомплексу, при цьому присутня вона не була. Шкода відшкодована їй повністю.

Як вбачається з пояснень потерпілого ОСОБА_6, він передав гроші ОСОБА_35 гроші у сумі 50000 доларів США за автомобіль БМВ Х6, в подальшому останній його повідомив, що вказаний автомобіль у нього забрали. Шкода відшкодована йому повністю.

Стороною обвинувачення не забезпечено явку свідків ОСОБА_29, ОСОБА_43, ОСОБА_38, ОСОБА_35, ОСОБА_41, які були безпосередньо присутніми під час подій 06.06.2013р. на території автокомплексу „Сихівський міст", для з'ясування обставин кримінального провадження. Судом вживалися всі заходи, щодо забезпечення явки їх у судові засідання.

Із досліджених в судовому засіданні доказів не встановлено змови обвинуваченого ОСОБА_3 з ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33, чи створення організованої групи з метою незаконного заволодіння вказаним транспортним засобом. Вказане також підтверджується матеріалами аудіоконтролю під час розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_35, в ході якої останній ствердив, що ключі від автомобіля з його кишені взяв ОСОБА_14, після чого сів в автомобіль, який був в боксі мийки, і поїхав. Із вказаних матеріалів аудіоконтролю та інших доказів судом не встановлено та стороною обвинувачення суду не доведено того, що взяти ключі від автомобіля пропонували, обговорювали чи мали намір інші особи в тому числі обвинувачений ОСОБА_3 з метою незаконного заволодіння автомобілем та, що на це були спрямовані їх дії.

Разом з тим, відеозапис з камер спостереження автокомплексу, що долучений до матеріалів кримінального провадження, не містить жодного доказового значення щодо ідентифікації особи, яка заволоділа транспортним засобом, оскільки обличчя особи, що заходила в бокс, після чого автомобіль виїхав, на такому не видно, а портретної експертизи з цього приводу не проведено, що свідчить про існування обґрунтованих сумнівів, які тлумачаться на користь обвинуваченого ОСОБА_3

Також, згідно вироку Сихівського районного суду м.Львова від 01.12.2015р., який набрав законної сили 21.12.2016р. згідно ухвали від 21.12.2016р. апеляційного суду Львівської області, злочин щодо потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 вчинив ОСОБА_14 Докази змови ОСОБА_14 з обвинуваченим ОСОБА_3 відсутні.

Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.3 ст.289 КК України необхідно виправдати (за епізодом щодо потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6.).

Також в ході судового розгляду частково не знайшла свого підтвердження кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за епізодом щодо потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Як зазначено вище, така кваліфікуюча ознака як вчинення злочинів організованою групою відсутня.

Судом встановлено, що у ОСОБА_9 після звернення до лікувального закладу були виявлені легкі тілесні ушкодження, серед яких з короткочасним розладом здоров'я. Такі тілесні ушкодження відповідно до положень КК України є ознаками насильства, небезпечного для життя та здоров'я.

Майнової шкоди у великих чи особливо великих розмірах, завдання значної шкоди судом не встановлено, оскільки автомобіль, що належав потерпілій ОСОБА_7, останній повернутий та такий з її власності не вибував. Свідок ОСОБА_23 керував автомобілем на підставі виданої ОСОБА_7 довіреності. У зв'язку з цим, підстави відносити вартість такого до майнової шкоди, завданої злочином, відсутні. Крім цього, розмір шкоди, заподіяної кожному з потерпілих сам по собі не становить значної шкоди станом на 2013 рік. Додавання розміру шкоди, завданої кожному з потерпілих, є безпідставним, оскільки встановлено вчинення кількох епізодів вимагання щодо кожного з потерпілих, які є самостійними складами злочинів.

Суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно перекваліфікувати з ч.4 ст. 189 КК України на ч.3 ст. 189 КК України, у зв'язку з тим, що вчинено вимагання майна потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та права на майно із застосуванням насильства, що було небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_9, погрозою застосування насильства над ОСОБА_9, як близьким родичем потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Крім цього, дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно перекваліфікувати з ч.3 ст.146 КК України на ч.2 ст.146 КК України, оскільки вчинено незаконне позбавлення волі, з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу. Оскільки така кваліфікуюча ознака, як вчинення організованою групою, - відсутня, що мотивовано судом вище.

Судом встановлено, що в ході вимагання ОСОБА_9 утримували в готельному номері з 10 до 20 години, останній був позбавлений можливості вільно пересуватися та покинути приміщення, вільно користуватися телефоном. В ході цього потерпілому заподіяні легкі тілесні ушкодження, в тому числі з короткочасним розладом здоров'я.

На думку суду, майно потерпілого ОСОБА_9, яке було при ньому, отримане в ході вимагання, зв'язку з чим такі дії додаткової кваліфікації за ст.187 КК України не потребують. При цьому судом враховано, що ОСОБА_9. на то час вже знаходився в готельному номері та був незаконно позбавлений волі, до нього вже були пред'явлені конкретні вимоги щодо передачі майна, у зв'язку з чим нападу, який є однією з ознак розбою, як раптової, несподіваної для потерпілого насильницької дії, в той час вже не могло бути вчинено. Крім цього, вилучених у ОСОБА_9. в готельному номері майна відбулося не одразу, а в ході вимагання вже після пред'явлення майнових вимог. Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.4 ст.187 КК України необхідно виправдати.

Крім цього, злочин, передбачений ст.289 КК України вважається закінченим з моменту коли винний отримав можливість керувати транспортним засобом і здійснювати рух на ньому. Проте, в ході судового розгляду встановлено, що автомобілем керував ОСОБА_23, який не є обвинуваченим, та керував таким на підставі виданої потерпілою ОСОБА_7 довіреності. Керування автомобілем кимось із вказаних осіб не встановлено. У зв'язку з цим, кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст. 289 КК України не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду. Такі дії фактично були вчинені в процесі вимагання. Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.3 ст.289 КК України необхідно виправдати.

Крім цього, в ході судового розгляду не знайшла свого підтвердження також кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за епізодом щодо вимагання майна потерпілого ОСОБА_24

Потерпілий ОСОБА_24, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, не з'явився у судові засідання та його явка не була забезпечена. Подані стороною обвинувачення письмові докази будуються лише на поясненнях потерпілого, а саме протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколи пред'явлення осіб для впізнання, протокол проведення слідчого експерименту. Обвинувачений ОСОБА_3 категорично заперечив свою причетність до злочину, а саме вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_24 Дати оцінку вказаним вище доказам, за відсутності потерпілого ОСОБА_24, на належність, допустимість, достовірність, а в сукупності на достатність та взаємозв'язаність, суд не вбачає можливим. Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.4 ст.189 КК України необхідно виправдати.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_3 щодо невизнання ним винуватості в частині обвинувачення, визнаного судом доведеним. Покази обвинуваченого у судовому засіданні суперечать зібраним у справі та перевіреним у ході судового слідства доказам.

З показів потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, встановлена участь ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.189, ч.2 ст.146 КК України. Вищевказані потерпілі дали послідовні покази про обставини подій, які можуть бути відомі лише безпосереднім учасникам. Підстав у потерпілих обмовляти обвинуваченого, судом не встановлено.

Показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_20, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, які спрямовані на забезпечення алібі обвинуваченого ОСОБА_3., суперечать доказам, які судом визнані належними, допустимими, достовірними, а в сукупності достатніми та взаємозв'язаними, у зв'язку з чим не взяті судом до уваги.

Повідомлення Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру про те, що ОСОБА_3 дійсно проходив діагностику внутрішніх органів 15.11.2013р., час прийому здійснено під час зміни лікаря, яка тривала з 8.30год. до 16.12год. не спростовує можливості обвинуваченого ОСОБА_3 знаходитися 15.11.2013р. з 10.00год. по 20.00год. у м.Рава-Руська, м.Червоноград та приймати участь у вимаганні майна потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у незаконному позбавлені волі потерпілого ОСОБА_9

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, серед яких тяжкий (ч.3 ст.189 КК України) та середньої тяжкості (ч.2 ст.146 КК України).

Прокурор надав суду довідку Львівського ОДКНД №504 від 24.02.2014р. про те, що обвинувачений знаходився на обліку і лікувався з приводу психоневрологічного захворювання, як документ, що характеризує особу обвинуваченого. Як вбачається з висновку судово-психіатричної експертизи № 71 від 18.05.2016, обвинувачений психічною хворобою не страждає, тощо, а тому дану довідку суд до уваги не приймає.

Обставини, що обтяжують покарання відсутні.

На думку суду, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є відсутність претензій від потерпілих, те, що він раніше не судимий, має на утриманні малолітнього сина та повнолітню дочку, що продовжує навчання, хвору матір похилого віку, що перенесла інфаркт міокарда.

Крім того, суд враховує, особу обвинуваченого ОСОБА_3, його вік, який одружений, на даний час працевлаштований, позитивно характеризується, а також вимоги ст.50 КК України, згідно яких, метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів. Враховуючи сукупність наведених вище обставин та даних, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання у виді позбавлення волі і до нього слід застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст. 77 КК України, якою передбачено вичерпний перелік додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначається.

Цивільні позови у даному кримінальному провадженні не заявлялися.

Доля речових доказів, вирішена вироком Сихівського районного суду м.Львова від 01.12.2015р.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.189 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст.146 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.189 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначити остаточне покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк - 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_3 за ч.3 ст.289 КК України (за епізодом щодо потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6.), за ч.4 ст.187, ч.3 ст. 289 КК України (за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7.), за ч.4 ст.189 КК України (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_24) - визнати невинуватим та виправдати.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3, у вигляді застави, до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий:Д. І. Рудаков

Судді М.Д. Новосад

М.Д. Кріль