Рішення № 64603674, 08.02.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6398/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 року Залізничний районний м. Львова в складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_2 50315 грн., заборгованості за договором позики від 02.12.2011 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 02.12.2011 року позичив відповідачу гроші в сумі 50315 грн., які ОСОБА_2 зобов'язувався повернути до 02.12.2013 року, про що склав дві письмові розписки. Зазначив, неодноразові усні вимоги про повернення заборгованості залишилися без належного реагування, проте по даний час відповідач грошей не повернув, ухиляється від сплати боргу. З огляду на зазначене, просить стягнути із ОСОБА_2 вказану суму боргу.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним, просить позов задовольнити.

Відповідач, який належним чином та завчасно був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив, крім цього, позивач зазначив, що не заперечує проти заочного вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ст.1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або іншихречей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, 02.12.2011 року між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики, за умовами якого позичальник отримав від ОСОБА_1 50 315 гривень та що відповідач зобов'язувався повернути позивачу суму позики до 02.12.2013 року. Наведені обставини підтверджуються двома письмовими розписками відповідача, оригінали яких позивачем були надані суду.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено у судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача із усними вимогами щодо повернення коштів, отримані за договором позики в сумі 50315 гривень, однак такі вимоги залишилася без належного реагування.

Встановлено, що у визначений договором строк відповідач свої зобов'язання не виконав і коштів не повернув.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що докази повернення позивачу грошей відповідачем за договором позики відсутні, як і відсутні докази неодержання відповідачем вказаних сум позики, а тому суд переконаний, що із ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 50 315 гривень заборгованості за договорами позики від 02.12.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається із квитанції № 09110033 від 08.09.2014 року /а.с.6/, позивачем при подачі позовної заяви було визначено ціну позову 50315 грн. і сплачено 686,83 грн. судового збору.

Згідноч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в редакції закону, яка діяла на час звернення з позовом, судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

У разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, з огляду на наведене, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 503,15 гривень судового збору, а зайво сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 183,68 гривень (686,83 грн. - 503,15 грн.) підлягає поверненню.

Керуючись ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.509, 526, 527, 530, 610-612, 1046-1050 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер - НОМЕР_1/ - 50 315 /п'ятдесят тисяч триста п'ятнадцять/ гривень заборгованості за договорами позики від 02.12.2011 року.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 503 гривні 15 копійок судового збору.

Повернути ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер - НОМЕР_1/ зайво сплачений судовий збір у розмірі 183 гривні 68 копійок, згідно квитанції № 09110033 від 08.09.2014 року.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський