Рішення № 6460301, 22.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.09 р.                     Справа № 33/222                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Кварцяній О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецтехнологія”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 31833067

про: стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 2739 грн. 21 коп.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Нікульська А.О. (довіреність № 115 від 23.12.2008 р.);

від Відповідача – не з’явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 22.09.2009р. на 06.10.2009р., з 06.10.2009р. на 22.10.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України, м. Донецьк (далі – Позивач) звернувся із позовом до Господарського суду Донецької області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецтехнологія”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 2739 грн. 21 коп.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди № 2061/2005 від 09.09.2005р. за січень – липень 2007р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди № 2061/2005 від 09.09.2005р. з додатками, додаткову угоду №1 до договору, листи №11-06-03-03941 від 15.04.2009р., №06-038798 від 02.08.2007р., №06-03-8336 від 06.10.2008р. з доказами відправки Відповідачу; наказ №1334 від 08.08.2007р., довідка від 23.07.2007р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 526, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем надані додаткові документи на виконання вимог суду для залучення до матеріалів справи(а.с.а.с.60-63)

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.43-44), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи, оскільки до компетенції суду не віднесено обов’язку із фактичного встановлення місцезнаходження юридичних осіб.

Позивач у судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену письмово.

Задля формування достатньої доказової бази відносно розглядуваних правовідносин суд ухвалою від 06.10.2009р. в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребував балансоутримувача - ДП „Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості” відомості стосовно поточного стану об’єкту оренди та про момент його загибелі.

На виконання означеної ухвали до матеріалів справи було надано відповідні документи (а.с.а.с.50-58)

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

09.09.2005р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №2061/2005 (а.с.а.с. 4-7), згідно п.п.1.1, 10.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно – будівлю загальною площею 283 кв.м., розташовану за адресою: м. Донецьк, вул.. Первомайська, 93, що знаходиться на балансі ДП „Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості (Балансоутримувач) з метою розміщення офісу, строком до 04.09.2006р.

Згідно п. 2.1. договору Орендар вступає у строкове платне користування майном в термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі.

Відповідно до умов розділу 3 договору встановлені грошові зобов’язання Орендаря з щомісячної сплати орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України із розрахунку 502,06грн. без ПДВ за базовий місяць серпень 2005р. з щомісячним інфляційним коригування не пізніше 25 числа місяця з урахуванням розподілу 70% та 30% між державним бюджетом та балансоутримувачем. Розрахунок орендної плати за перший місяць оренди – вересень 2005р. – викладений у додатку №1 до договору оренди. (а.с.8).

09.09.2005р. об’єкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.9).

В порядку перевірки об’єкту оренди співробітниками Позивача 19.07.2007р. був здійснений виїзд за адресою місцезнаходження об’єкту, за результатами якого (виїзду) було складено довідку від 23.07.2007р. та фото таблицю (а.с.а.с.22-26), з яких вбачається, що об’єкт оренди – експериментальні майстерні площею 283кв.м. літ. А-1 - повністю зруйнований.

Листом від 02.08.2007р. №0603-8798 (а.с.17), отриманим керівником Відповідача 08.08.2007р. (а.с.18), Орендодавець, посилаючись на встановлені під час виїзду 19.07.2008р. обставини, вимагав термінового повідомлення відносно дати та обставин загибелі об’єкту оренди та причин неповідомлення про означений факт.

08.08.2007р. Позивачем був виданий Наказ №1334 (а.с.21) про припинення дії договору оренди №2061/2005 від 09.09.2005р. у зв’язку із загибеллю об’єкта оренди та припинення нарахування орендної плати з моменту встановлення факту загибелі – 19.07.2007р.

Листом від 30.08.2007р. №06-03-9608 (а.с.37) балансоутримувач був повідомлений Орендодавцем про припинення договору оренди із Відповідачем у зв’язку із загибеллю об’єкта орнеди.

Листом від 06.10.2008р. №06-03-8336 (а.с.а.с. 19, 20) Орендодавець на звернення Орендаря зазначив про автоматичне продовження в порядку ст. 764 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а також – п. 10.6 договору оренди орендних правовідносин після 04.09.2006р., та зауважив на необхідності сплати наявної заборгованості у сумі 2053,87грн. та нарахованої пені 80,3грн.

Листом №11-06-03-03941 від 15.04.2009р (а.с.13) Позивач повідомив про припинення нарахування орендної плати та про необхідність терміново сплатити Позивачем наявну заборгованість в сумі 2739,21грн., але відповіді не отримав.

Як вбачається із складеного Позивачем розрахунку (а.с.12) за період орендних правовідносин з січня 2007р. по 19 липня 2007р. за Відповідачем обліковується заборгованість з орендних платежів на користь державного бюджету у сумі 2739,21грн.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення заборгованості у сумі 2739, 21грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, свою позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, а також ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту розрахунку, складеному та надісланому (а.с.а.с.61,62) Позивачем на вимогу суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань зі сплати орендних платежів за січень – липень 2007р.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди № 2061/2005 від 09.09.2005р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 2061/2005 від 09.09.2005р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Враховуючи визначену в п. 10.1. договору дату закінчення строку його дії – 04.09.2006р. – позицію Орендодавця, викладену у листі від 06.10.2008р. №06-03-8336, а також – приписи ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 764 Цивільного кодексу України і умови п. 10.6. договору, суд, за відсутністю в матеріалах справи належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів заперечень сторін проти автоматичного продовження орендних правовідносин, дійшов висновку, що орендні правовідносини між сторонами автоматично продовжилися і після 04.09.2006р. – на той же строк і на тих же умовах.

В контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних правовідносин, у тому числі – нараховувати орендні платежі до припинення відповідних правовідносин у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договорі оренди припиняється зокрема у разі загибелі (знищення) об’єкту оренди. З огляду на зміст довідки Позивача від 23.07.2007р. та складеної фототаблиці (а.с.а.с.22-26) 19.07.2007р. встановлено факт загибелі об’єкту оренди (його повної руйнації), що, з висновком суду, є належною підставою у світлі вказаних статей для припинення орендних правовідносин із Відповідачем.

За відсутністю в матеріалах справи будь-яких доказів щодо фактичної дати загибелі, суд вважає правомірним припинення нарахування орендних платежів саме з 19.07.2007р. згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області №1334 від 08.08.2007р., відомостей про скасування або оскарження якого наразі до матеріалів справ не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення щомісячного платежу з орендної плати до державного бюджету не пізніше 25 числа місяця до умов п.3.3. договору оренди № 2061/2005 від 09.09.2005р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобов’язань за період з січня по липень 2007р. утворилась заборгованість з орендної плати в частині, що підлягає сплаті державному бюджету, в сумі 2739 грн. 21 коп.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в підлягають задоволенню у повному обсягу.

Поряд із цим, враховуючи, що наявні в матеріалах справи документи вказують на загибель (знищення) орендованого Відповідачем державного майна внаслідок невідомих обставин, суд вважає за необхідне в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України повідомити органи прокуратури про наявність ознак злочину, передбаченого ст.194 Кримінального кодексу України для проведення відповідної перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Позивач звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецтехнологія”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 31833067) про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 2739, 21грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецтехнологія”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 31833067) на користь державного бюджету р/р №31114094700004, код бюджетної класифікації – 22080300, отримувач УДК у м. Донецьку ГУДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016. заборгованість з орендної плати в сумі 2739, 21грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецтехнологія”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 31833067) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 22.10.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписаний 26.10.2009р.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя