Рішення № 64602496, 09.02.2017, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/3842/16-ц

№/п 2/317/296/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 р. м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого-судді: Нікітіна В.В.,

при секретарі: Московкіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - Орган опіки та піклування - Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області) про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування над неповнолітньою особою, призначення піклувальника та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2016 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування над неповнолітньою особою, призначення піклувальника та стягнення аліментів.

В позові, який 10 січня 2017 року було уточнено, позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її сестра - ОСОБА_3.

Сестра мала неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті ОСОБА_3 батько неповнолітнього сина ОСОБА_4 - ОСОБА_5 повністю усунувся від виконання обов'язків з виховання і утримання сина, який до теперішнього часу проживає з позивачкою та перебуває на її повному утриманні.

Оскільки відповідач ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, матеріальної допомоги не надає, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя та взагалі не спілкується з дитиною, позивачка була вимушена звернутися до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4, встановлення піклування над ним, призначення піклувальника та стягнення аліментів.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи Дупліна І.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала до суду висновок, в якому встановлено наявність факту ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків, просила задовольнити позов в повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_5 жодного разу не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з поміткою про вручення поштових відправлень, які були направлені в порядку ч. 5 ст. 74 ЦПК України за останньою відомою адресою проживання відповідача. Вказане, в силу положень абз. 5 ч. 5 ст. 74 ЦПК України, є підтвердженням належного повідомлення особи.

На підставі вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

06 лютого 2017 року на підставі ч. 1 ст. 225 ЦПК України судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 р. померла мати неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., - ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_3 і по теперішній час неповнолітній ОСОБА_7 проживає в сім'ї своєї рідної тітки, позивача по справі, - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: АДРЕСА_3.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, відповідач по справі - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, є батьком неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.

Відповідач ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно довідки, наданої директором Кушугумського навчально-виховного комплексу «Школа І-ІІІ ступенів-гімназія «Інтелект», ОСОБА_1 сама виховує племінника ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., учня 9-Б класу. Також зазначено, що батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 з сином не проживає, участі у вихованні сина не бере, до школи не з'являється.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_5 самоусунувся від виховання сина, що підтверджується копією клопотання селищного голови Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області Загребельної Г.О. до Служби у справах дітей Запорізької райдержадміністрації Запорізької області № 01-37/230 від 17 березня 2016 року; копією довідки з місця навчання неповнолітнього ОСОБА_4 № 01-13/069 від 02 березня 2016 року та копією заяви (засвідченої селищним головою Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області ЗагребельноїГ.О.) ОСОБА_2 про не заперечення проти позбавлення його батьківських прав відносно дитини.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, не приділяє сину батьківського піклування, не цікавиться його життям та не спілкується з ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, батьки мають рівні права та обов'язки у відношенні своїх дітей. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дітей не позбавляє їх від обов'язків відносно дітей.

Згідно з ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов'язків. Тобто, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року встановлено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У відповідності до ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді спорів судом щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування та у відповідності до ч. 5 цієї статті подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору.

Запорізька районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування на території Запорізького району Запорізької області, дослідивши всі документи по справі, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини Запорізької райдержадміністрації Запорізької області від 20.01.2016 р. № 03, надала до суду висновок № 01-22/0114 від 06.02.2017 р. про наявність факту ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та вважає за доцільне позбавити його батьківських прав відносно дитини.

Згідно ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Суд вважає зазначений висновок обґрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дитини, а тому приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.

Умовою по ухиленню від обов'язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.

Відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Суд вважає доведеним той факт, що поведінка відповідача ОСОБА_2 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов'язками.

Неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., проживаючи в сім'ї своєї тітки ОСОБА_1, має всі необхідні умови для життя, навчання та повноцінного розвитку, що підтверджується актом відвідання сім'ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3, від 08.08.2016 р.

Згідно ч. 4 ст. 167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Згідно ст. 243 СК України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно ст. 59 ЦК України, піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про можливість задовольнити позовні вимоги в частині призначення піклувальником неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., позивача по справі - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3

Згідно ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Саме батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто до досягнення нею 18 років.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивачки судовий збір, сплачений нею при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 45, 60, 74, 88, 110, 212-215, 224 ч. 1 ЦПК України, ст. 59 ЦК України, ст.ст. 150, 164, 166, 180-183, 191, 243 Сімейного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування над неповнолітньою особою, призначення піклувальника та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження батьківських прав відносно сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Встановити піклування над неповнолітнім ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, піклувальником неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі ? частини заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 14 вересня 2016 року і до досягнення повноліття ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати аліментних платежів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте Запорізьким районним судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На заочне рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: В.В. Нікітін