Ухвала суду № 64601960, 08.02.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1233/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ужгородського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Ужгородського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Вивчивши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст.119, 120 ЦПК України. Тобто, в позовній заяві має містись посилання, зокрема, на те, до кого предявлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Зазначаючи у позовній заяві про своє право на спадкове майно, позивач вказує, що він на підставі заповіту посвідченого 18.02.2009 року є спадкоємцем на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, який помер 11.02.2011 року, однак до матеріалів справи не додано копію вказаного заповіту.

Згідно розяснень, що містяться в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину. При розгляді справ про спадкування слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 3 п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідност.16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

До матеріалів позовної заяви не додано постанову нотаріуса, якою позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с.Сюрте, вул.Ракоці, 3, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3.

Згідно ч.5 ст.119 ЦПК Українидо позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір. Згідно ч.1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.9 ч.1ст.80 ЦПК Україниціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особамне нижче його балансової вартості.

Відповідно до п.1.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подається фізичною особою, сплачується судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з технічного паспорту на садовий (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого інженером технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна ОСОБА_4 від 22.02.2016 року, оціночна вартість житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с.Сюрте, вул.Ракоці, 3, становить 283927,00 грн. Тобто, позивачем повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 2839,27 грн. Разом з тим, позивачем до позовної заяви приєднано квитанцію №0.0.679096152.1 від 29.12.2016 року про сплату судового збору у розмірі 1500 грн., а тому позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1339,27 грн.

Реквізитами для сплати судового збору за подачу позовної заяви є отримувач коштів ГУДКСУ у м. Ужгород, МФО 812016, код ЄДРПОУ 38015610, банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26529130 (суду, де розглядається справа).

Враховуючи зазначене, приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ужгородського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 15 лютого 2017 року, але не більше трьох днів з дня отримання копії ухвали. Розяснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5