Ухвала суду № 64601862, 09.02.2017, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 3037300/16-к

Провадження № 1-кп/303/92/17

У Х В А Л А

09 лютого 2017 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Морозової Н. Л.

секретар судового засідання Ільчак Р. М.

провівши підготовче судове засідання по кримінальному провадженню № 42015071040000077 внесеного до ЄРДР 21 грудня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,

-у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора Бринчак О. І.

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_1

захисника (адвоката) ОСОБА_2

потерпілої - ОСОБА_3

представника потерпілої (адвоката) ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2016 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт, складений старшим слідчим СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5, затверджений прокурором Мукачівської місцевої прокуратури, молодшим радником юстиції ОСОБА_6 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, з доданими до нього реєстром матеріалів досудового розслідування, розписками підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_7 від 30.11.2016 року про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, для розгляду по суті.

Відповідно реєстру матеріалів досудового розслідування доданого до обвинувального акту, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід в вигляді домашнього арешту.

Прокурор Бренчак О. І. в підготовчому судовому засіданні просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстави для закриття провадження чи повернення обвинувального акту відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 вирішення даного питання залишили на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 вказують на те, що судовий розгляд кримінального провадження не може бути призначено, бо обвинувальний акт та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, складені з порушенням вимог КПК України. В обґрунтування заявленого, представник потерпілого посилається на те, що всупереч вимог ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить всіх відомостей, передбачених ч.2 даної норми Закону, а реєстр матеріалів досудового розслідування в порушення вимог, ч.2 ст.109 КПК України не містить всіх даних про процесуальні дії, прийняті слідчим чи прокурором під час досудового розслідування, що в подальшому може стати підставою для скасування рішення, прийнятого судом.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілої та її представника, перевіривши обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розсліддування, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до положень ч. 1 ст.314 КПК України після отримання обвинувального акта, суд не пізніше пяти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно положень норм діючого КПК України, п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, відповідно до якого, обвинувачення твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Питання форми та змісту обвинувального акту регулюється ст.ст. 109, 110, 291 КПК України.Обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п.5 ч.2 ст. 291 КПК України).

Згідно із ст. 337 КПК України суд розглядає справу в межах пред'явленого обвинувачення. Відповідно до змісту ст.291 КПК України документ органу досудового розслідування, який містять формулювання обвинувачення, повинен відображати всі елементи складу злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Всупереч п.5 ч.2 ст. 291 КПК України,в обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 не повністю викладеніфактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, які прокурор та слідчий вважають встановленими.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

З наведеного, в тому числі випливає, що обвинувачення має бути викладено чітко і конкретно. В ньому має бути виписана як обєктивна так і субєктивна сторона злочину.

Згідно сформульованого обвинувачення, «- 21.12.2015 року, о 02:34 год.. біля вхідних дверей магазину «Дружба» по вул. Духновича, 7 в м. Мукачево, мав місце конфлікт словесна сварка між ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_8 після якої ОСОБА_1 заздалегідь взяв дві скляні порожні пляшки з під пива, одну з яких зруйнував під час конфлікту з ОСОБА_8. Після чого, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які перебували на проїзній частині вулиці Духновича та наніс удар порожньою скляною пляшкою з під пива в область голови ОСОБА_10, чим згідно Висновків комісійної судово-медичної експертизи та додаткової комісійної судово-медичної експертизи, - спричинив ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження, які на момент заподіяння чи в клінічному перебігу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги можуть закінчитися смертю, і які знаходяться в прямому причинному звязку з настанням смерті ОСОБА_10 в. І. 24.12.2015 року в приміщенні реанімаційного відділення Мукачівської ЦРЛ.»

В наведеному уривку відсутнє формулювання обвинувачення і в розумінні практики ЄСПЛ і в розумінні КПК України, воно є неконкретним, не виписана чітко обєктивна та субєктивна сторона злочину, інкримінованого ОСОБА_1, що не дасть можливості суду для постановлення будь-якого вироку в справі, а винесене рішення буде вважатись незаконним, адже відповіднодо ч. 3ст. 374 КПК Україниу разі визнання особи виправданою або винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб предявлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини, яке є джерелом права в Україні, по справі Абрамян проти Росії від09 жовтня 2008 року, справі Камасінскі проти Австрії, Матточіа проти Італії від 25 липня 2000 року, зазначено, що відповідно до п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно приділяти особливу увагу розясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відіграти вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави предявленого йому обвинувачення. Надання повної та детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та правову кваліфікацію, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Правова кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КК України, тобто умисному тяжкому тілесному ушкодженні що спричинило смерть потерпілого, в обвинувальному акті не містить точне формулювання у тому числі субєктивної і об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення, що безперечно, порушує право особи на захист, та як наслідок слугує беззаперечною підставою для скасування вироку суду.

Відповідно до ч. 4 статті 291 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування - є невідємною частиною обвинувального акту.

Згідно ст. 109 ч.2 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен відображати хід і проміжні результати досудового розслідування, використані в розслідуванні джерела доказів, а тому в ньому обов'язково повинні міститися: в хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування, її номер, найменування та час проведення (дата і часовий відрізок), зокрема, повідомлення про внесення відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і початок досудового розслідування (ст. 214 КПК України); інформація про кожну проведену слідчу (розшукову) дію, данні про факт відкриття матеріалів кожною стороною протилежній стороні по закінченні досудового розслідування та письмового підтвердження факту надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ст. 290 КПК України); зазначення в певній послідовності про прийняті під час досудового розслідування рішення, зокрема, постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду, які містять найменування документа, дату прийняття рішення, предмет урегульованих відносин, наслідки для відповідних учасників цієї процесуальної ситуації, всі обставини, пов'язані із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження (дати прийняття, строк застосування), які приймаються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Реєстр матеріалів досудового розслідування містить неповні, а також суперечливі відомості (зокрема про обєднання кримінальних проваджень), (призначення авто технічних експертиз по ДТП), з яких неможливо встановити, яким чином вказані процесуальні рішення прийняті під час досудового розслідування, мають відношення до інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч.2 ст. 121 КК України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, не відповідає вимогам КПК України, такі порушення неможливо усунути в процесі судового розгляду та перешкоджають такому, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

Статті 314-317 КПК України не надають повноваженням суду для встановлення будь-якого строку для виправлення недоліків в обвинувальному акті і реєстрі.

Керуючись: п.3) ч.3 ст. 314 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Повернути обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015071040000077 від 21 грудня 2015 р. по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, прокурору для усунення виявлених недоліків.

Дію запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, відповідно до ухвали суду від 20.12.2016 року продовжено до 13.02.2017 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий Морозова Н. Л.