Ухвала суду № 64601539, 08.02.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 240/520/16-ц Номер провадження 22-ц/775/67/2017

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції: Попович І.А. Єдиний унікальний номер 240/520/16-ц

Доповідач: Новікова Г.В. Номер провадження 22-ц/775/67/2017

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К РАЇ Н И

08 лютого 2017 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Новікової Г. В.,

суддів: Біляєвої О.М., Гапонова А.В.

при секретарі: Молдованові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду від 4 листопада 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 30.12.2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною картою» та «Тарифами банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписами у заяві. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в зв`язку з чим, станом на 30.06.2016 року має заборгованість 37287,86 грн., яка складається з: 7994,52 грн. - заборгованість за кредитом, 25403,37 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1638,17 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500грн.- штраф (фіксована частина), 1751,80 грн.-штраф (процентна с кладова).

Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 37287,86 грн., яка складається з: 7994,52 грн. - заборгованість за кредитом, 25403,37 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1638,17 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500грн.- штраф (фіксована частина), 1751,80 грн.-штраф (процентна складова) та судовий збір в розмірі 1378 грн..

Рішенням Олександрівського районного суду від 4 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено частково. З ОСОБА_1 на користь банку стягнуто заборгованість за кредитом в сумі 33397,89 грн., яка складається з: 7994,52 грн. - заборгованість за кредитом, 25403,37 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом. В задоволенні інших вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на те, що дійсно між нею та банком 30.12.2008 року укладено договір, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно Закону України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями. Таким чином фактична сума заборгованості за кредитним договором від 30.12.2008 року складає 7994,53 грн..

Позивачем не було доведено обґрунтованості пред'явлення позовної вимоги про стягнення вказаної суми боргу за кредитним договором. Вказане свідчить про те, що рішення винесено судом без повного і всебічного з'ясування обставин справи, без оцінки доказів та з'ясування підстав для задоволення позовних вимог.

В судове засідання з'явився представник ОСОБА_1 -ОСОБА_2. ОСОБА_1 та представник банку ОСОБА_3 надали заяви про слухання справи у їх відсутність.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив із того, що відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, у зв'язку із чим підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 7994,52 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 25403,37 грн.. Таке рішення є законним та обґрунтованим,ухваленим на всебічно та повно досліджених обставинах.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст. 639 ЦК України). Тобто, уклавши на підставі вільного волевиявлення такий договір, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, що свідчить про виникнення між позичальником та Банком кредитних правовідносин.

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.12.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладений договір, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, чим погодилася з умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до умов цієї заяви, яка підписана позичальником та банком, відповідачка погодилася з тим, що заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами договору та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами разом є договором надання банківських послуг.

У заяві також, зокрема, зазначено, що вона згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною картою» та «Тарифами банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписами у заяві.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, в зв`язку з чим, станом на 30.06.2016 року утворилася заборгованість в розмірі 37287,86 грн., яка складається з: 7994,52 грн. - заборгованість за кредитом, 25403,37 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1638,17 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500грн.- штраф (фіксована частина), 1751,80 грн.-штраф (процентна складова).

З розрахунку заборгованості за договором, вбачається, що користуючись кредитними коштами по картці відповідача, періодично сплачувалась заборгованість за наданим кредитом з урахуванням процентів за користування ним. З заявою про крадіжку чи втрату картки відповідачка ні до банку,ні до правоохоронних органів не зверталася.

Таким чином, Банком відповідачеві були надані кошти, які відповідачка своєчасно не повернула, тобто між сторонами у справі існують кредитні правовідносини, сторони погодили істотні умови договору кредиту щодо суми кредиту, строку його повернення та розміру процентів.

Із пункту 6.5 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом та відсотками за користування ним, перевитратами платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.

Наданий Банком розрахунок заборгованості повністю або частково не спростовано.

Сама ОСОБА_1 в своїх запереченнях ,наданих суду першої інстанції підтвердила,що нею з банком було укладено договір, за яким утворилася заборгованість в сумі 7994,52 грн.,яку вона визнала.

Таким чином, у позивача були законні підстави для нарахування як заборгованості за кредитом, так і заборгованості по процентах за користування кредитом. Виходячи із зазначеного вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості за користування кредитом у зв'язку з їх доведеністю.

Доводи про те, що не було підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, так як згідно Закону України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, не можуть бути прийнятими до уваги. Так як судом першої інстанції при ухваленні рішення застосовано положення Закону України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». На заборгованість за користування кредитом положення зазначеного закону не розповсюджуються, а тому і не було підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки такі виплати передбачені умовами договору.

Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і

процесуального права при розгляді справи додержані.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне

застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло

призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Олександрівського районного суду від 4 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Судді: