Вирок № 64601414, 08.02.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/238/17

Провадження № 1-кп/242/244/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецкої області

у складі: головуючого судді Пирогової Л.В., секретар судового засідання Клименко А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Селидівського міського суду Донецької області кримінальне провадження № 12016050140000976 від 26.11.2016 року у відношенні ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Уфа Башкортостану, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працює, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, раніше судимого 09.11.2016 року Селидівським міським судом Донецкої області за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу 850 грн.; проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, - обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження прокурора Черкасової Ю. Л., обвинуваченого ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 наприкінці вересня 2016 року у денний час, точної дати та часу не встановлено, перебуваючи на території лісопосадки, яка розташована в с. Тоненьке Ясинуватського району Донецької області, знайшов кущ дикоростучої рослини коноплі. В порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" і ст. ст. 1, 4, 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, обвинувачений ОСОБА_1 умисно зірвав листя рослини коноплі, і таким чином придбав її для особистого вживання без мети збуту. Після цього ОСОБА_1 зірвану рослину коноплі переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де розіклав на аркуші паперу на шиферному листі на землі біля сараю для подальшого висихання. Через декілька днів, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_1 помістив вказаний наркотичний засіб до паперового згортку та заховав під вищевказаний шиферний лист, таким чином незаконно повторно зберігав наркотичний засіб без мети збуту.

25.11.2016 року у денний час, точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись біля сараю за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, перетер висушену коноплю руками, довівши її до форми, готової для використання, тим самим виготовив наркотичний засіб, який потім поклав до двох паперових згортків, які взяв з собою та поїхав до місця роботи на рейсовому автобусі до м. Авдіївка Донецької області.

25.11.2016 року, після закінчення робочого дня, направляючись за місцем проживання з м. Авдіївка на таксі, близько о 20 годині 40 хвилин, при перетині блок-посту, що розташовано біля пр. Індустріального в районі ПАТ «АКХЗ» м. Авдіївка Донецької області, ОСОБА_1 був зупинений військовослужбовцями Національної Гвардії України, які викликали слідчо-оперативну групу Авдіївського ВП. Під час огляду працівниками поліції його особистих речей, за його згодою, у період часу з 21 години 10 хвилин до 21 години 35 хвилин, було виявлено та вилучено: в правій кишені куртки ОСОБА_1 один паперовий згорток з речовиною рослинного походження масою 3,29г, яка згідно висновку експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 2,86 г та в правій кишені штанів ОСОБА_1 один паперовий згорток з речовиною рослинного походження масою 3,16г, яка згідно висновку експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 2,75 г, які ОСОБА_1 незаконно повторно придбав, виготовив, зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив суду, що він інколи вживає наркотичні засоби. До 29.11.2016 року він працював на Авдіївському КХЗ, потім його звільнили і зараз він заробляє на життя випадковими заробітками, проживає разом з матір,ю та сестрою. У вересні 2016 року на території посадки в с. Тоненьке він побачив сухий кущ дикоростучої коноплі, яку зірвав, та переніс за місцем свого проживання. Після висушіння коноплі, подрібнив її руками та поклав у два паперових згортки. У листопаді 2016 року він поклав вказані згорток до карманів свого одягу та поїхав до м. Авдіївка Донецької області, на роботу. Після роботи його зупинили військовослужбовці на блок-посту, які викликали працівників поліції, які виявили і вилучили у нього наркотичний засіб, який він зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту. Обставини, викладені в обвинувальному акті визнає повністю. У скоєному щиро кається, просить його строго не карати.

На підставі частини третьої ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з,ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз,яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що його характеризують, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Суд визнає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мало місце і містить склад кримінального правопорушення в рамках висунутого обвинувачення, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, виготовлення, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який не працює, характеризується задовільно за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 органами досудового розслідування необґрунтовано визначено обставиною, що обтяжує покарання - рецидив злочинів, оскільки рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті 309 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію. Тому суд не може ще раз ураховувати при призначенні покарання рецидив, як обставину, що його обтяжує та вважає за необхідне виключити рецидив злочинів в діях ОСОБА_1 як обставину, що обтяжує покарання. Відповідні роз,яснення також зазначено у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки».

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі у межах, установлених санкцією ч. 2 статті 309 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України.Проте, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу ОСОБА_1, який активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання і тому суд вважає необхідним прийняти рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов,язки.

Згідно вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати у зв,язку з проведенням судової експертизи № 3/10-1471 від 28.12.2016 року в розмірі 527 грн. 76 коп.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне вирішити питання щодо речових доказів.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за частиною другою статті 309 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за частиною другою статті 309 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов,язки.

Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення експертизи № 3/10-1471 від 28.12.2016 року в розмірі 527 (п,ятсот двадцять сім) грн. 76 коп. на рахунок держави № 31119115700052; код ЄДРПОУ 37989721; код класифікації доходу 24060300 «Інші надходження»; код банку отримувача 834016; банк отримувача ГУДКСУ в Донецькій області.

Речові докази по справі - речовина рослинного походження - канабіс в одному пакеті, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП України в Донецькій області, відповідно квитанції - знищити.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя Л.В. Пирогова