Постанова № 64600854, 03.02.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№ 3/263/225/2017

№ 263/289/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1., розглянувши матеріали, які надійшли з Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, фізичної особи-підприємця, пенсіонерки, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 1 ст. 164 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10 січня 2017 року Серія АА № 808122, який надійшов до суду 11 січня 2017 року, складеного головним державним ревізором інспектором відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність, за яке передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: 29 листопада 2016 року о 14:20 години у торгівельному кіоску, розташованому за адресою: вул. Зелінського, 25, м. Маріуполь, встановлено факт здійснення реалізації та торгівлі фізичною особою-підприємцем (далі ФОП) ОСОБА_2 алкогольними напоями, без ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями, чим ОСОБА_2 порушила ч.13 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Вказані обставини також відображені у письмових поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доданих до протоколу.

ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, свою вину визнала частково, вважає себе винною у роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як субєкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Обєктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 9 цього Кодексу адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. ст. 3, 42 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України «Про підприємництво», ст. 1 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, як правило, з метою отримання прибутку (комерційна діяльність).

Підприємницька діяльність є одним з видів господарської діяльності, яка полягає в самостійній, систематичній, на власний ризик діяльності з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як субєкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

У той же час Законом України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» передбачено, що торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюється не цим Законом, а Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу етилового спирту, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідальність за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами передбачена ст. 156 КУпП, обєктом якої є суспільні відносини у сфері торгівлі зазначеними вище товарами.

Формулювання адміністративного правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення від 10 січня 2017 року Серія АА № 808122, про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП не ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному зясуванні суті правовідносин (обєкту суспільних відносин), які виникли, та таке зроблене лише на підставі формальних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення Серія АА № 808122, поясненнях особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

З огляду на те, що обєктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності, торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюється Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу етилового спирту, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за змістом ст. 1 ст. 156 КУпАП її обєктом є суспільні відносини у сфері торгівлі, у протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, правильно вказані всі фактичні обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 156 КУпАП, а саме те, що 29 листопада 2016 року о 14:20 годині у торгівельному кіоску, розташованому за адресою: вул. Зелінського, 25, м. Маріуполь, ОСОБА_2 здійснювалася реалізація та торгівля алкогольними напоями, без ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями, але зазначені вище дії правопорушника неправильно були кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП, як порушення порядку провадження господарської діяльності. З урахуванням того, що санкція ч. 1 ст. 156 КУпАП є більш мякою у порівняні з санкцією ч. 1 ст. 164 КУпАП, то перекваліфікація дій ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 164 КУпАП на ч. 1 ст. 156 КУпАП не суперечитиме загальним засадам провадження у справах про адміністративні правопорушення та повноваженням суду.

Отже, в судовому засідання встановлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та вина правопорушника у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 10 січня 2017 року Серія АА № 808122, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та актом перевірки.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність, зокрема, наявність на утриманні у ОСОБА_3 внука, скрутне матеріальне становище, вважаю, що ОСОБА_3 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, та на неї необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті.

Санкцією частини 1 статті 156 КУпАП передбачена конфіскації предметів торгівлі. Вирішуючи це питання, суд зазначає, що за матеріалами адміністративної справи предмети торгівлі не були описані та вилучені, внаслідок чого суд позбавлений можливості визначити предмети торгівлі, що підлягають конфіскації.

Керуючись ст. 33, ч. 1 ст. 156, ст. ст. 252, 283, 284 КУпАП, суддя-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнати винною та притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень, з конфіскацією предметів торгівлі, які за матеріалами адміністративної справи не вилучені.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (Одержувач УК/Жовтнев. р-н/22030001 (Жовтневий районний суд м. Маріуполя), код ЄДРПОУ 37989721, банк одержувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, рахунок 31211206700052, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) гривень.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя П.І. Папаценко