Рішення № 64598449, 26.01.2017, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2351/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

26 січня 2017 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря Біди В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

встановив:

04.10.2016 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення коштів у сумі 85000 грн., а також про стягнення судових витрат у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 30.05.2016 між ним та відповідачем укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу в борг 85000 грн., на строк до 30.06.2016, що підтверджується представленою відповідачем розпискою. Однак, відповідач своїх зобовязань за договором позики по поверненню грошових коштів у розмірі 85000 грн. до цього часу не виконав, чим змусив позивача звернутися до суду.

У судове засідання позивач не з`явився, при цьому 26.01.2017 представник позивача ОСОБА_3 подав на адресу суду заяву, в якій повідомив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просив розглядати справу без участі позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, причини неявки суду не повідомила, про час і місце судового розгляду справи була повідомлена вчасно та належним чином.

Відповідно до положень ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд ухвалив розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке:

30.05.2016 між сторонами укладено Договір позики (далі Договір позики), відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в борг 85000 грн., а відповідач зобовязався повернути відповідачу суму позики (85000 грн.) в строк до 30.06.2016, що підтверджується представленою відповідачем розпискою (а.с. 5).

Як вбачається з розписки від 30.05.2016 позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 85000 грн.

Відповідач свої зобовязання за Договором позики в частині повернення суми позики до цього часу не виконав.

Невиконанням зобовязань за Договором позики в частині повернення суми позики у розмірі 85000 грн. відповідач порушує умови Договору позики, права позивача, та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Також, згідно з положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частинами 1 та 4 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, позовні вимоги ґрунтуються на договорі сторін, відповідачем не заперечені і не спростовані, а відтак є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 850 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, ч.1 ст. 88, ст. ст. 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, заборгованість за договором позики від 30.05.2016 в сумі 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, судовий збір у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги Апеляційному суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання цього рішення до Апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви відповідачем про перегляд заочного рішення, або позивачем апеляційної скарги.

Суддя Н. О. Шаронова

26.01.17