Рішення № 6459703, 22.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.09 р.                     Справа № 14/284пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”,

ЄДРПОУ 30962337, м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства „Макіїввугілля”, ЄДРПОУ 32442295,

м.Макіївка

про спонукання виконати дії та стягнення 18444 925грн. 63 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Войтух О.М.-по дов.

від відповідача: Алтухова О.С.-нач. юр. від.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувались перерви з 22.09. по 30.09.2009р.,

з 30.09. по 13.10.2009р., з 13.10. по 22.10.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державне підприємство „Макіїввугілля”, м.Макіївка, про спонукання виконати в натурі зобов’язання за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р., а саме поставити:

-          за специфікацією №3 від 30.06.2008р. вугілля марки „К 0-100” в кількості 27850 тон з розрахунковими якісними показниками: зола – 8,1%, волога – 9,5%, сєра – 1,8% за ціною 1185 грн. з ПДВ за 1 тону з урахуванням знижок та приплат за якістю, на загальну суму 32274758,02 грн.;

-          за специфікацією №4 від 01.07.2008р. вугілля марки „К 0-100” в кількості 7350 тон з розрахунковими якісними показниками: зола – 8,1%, волога – 9,5%, сєра – 1,8% за ціною 1350 грн. з ПДВ за 1 тону з урахуванням знижок та приплат за якістю, на загальну суму 11325 800 грн.;

-          за специфікацією №6 від 31.07.2008р. вугілля марки „Г 0-100” в кількості 5343,23 тон з розрахунковими якісними показниками: зола – 7,2%, волога – 10,0%, сєра – 1,6% за ціною 1300 грн. з ПДВ за 1 тону з урахуванням знижок та приплат за якістю, на загальну суму 7271298,09 грн.;

-          за специфікацією №б/н від 23.12.2008р. вугілля марки „Г 0-100” в кількості 17 200 тон з розрахунковими якісними показниками: зола – 7,2%, волога – 10,0%, сєра – 1,6% за ціною 552 грн. з ПДВ за 1 тону з урахуванням знижок та приплат за якістю, на загальну суму 9869781,00 грн.;

-          стягнення пені в розмірі 13851533,47 грн.;

-          стягнення штрафу в розмірі 4593392,16 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 07.08.2009р. №940 зменшив предмет позову, заявивши вимоги про спонукання відповідача виконати в натурі зобов’язання за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р. та стягнення з відповідача пені в розмірі 11777971,55 грн., штрафу в розмірі 4593392,16 грн.

Заявою від 21.09.2009р. №987 позивач змінив предмет позову, заявивши вимоги про спонукання виконати в натурі зобов’язання за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р., а саме поставити:

-          за специфікацією №3 від 30.06.2008р. вугілля марки „К 0-100” в кількості 20 350 тон з розрахунковими якісними показниками: зола – 8,1%, волога – 9,5%, сєра – 1,8% за ціною 1185 грн. з ПДВ за 1 тону з урахуванням знижок та приплат за якістю, на загальну суму 23600558,02 грн.;

-          за специфікацією №4 від 01.07.2008р. вугілля марки „К 0-100” в кількості 14850 тон з розрахунковими якісними показниками: зола – 8,1%, волога – 9,5%, сєра – 1,8% за ціною 1350 грн. з ПДВ за 1 тону з урахуванням знижок та приплат за якістю, на загальну суму 20000000,00 грн.;

-          за специфікацією №6 від 31.07.2008р. вугілля марки „Г 0-100” в кількості 5343,23 тон з розрахунковими якісними показниками: зола – 7,2%, волога – 10,0%, сєра – 1,6% за ціною 1300 грн. з ПДВ за 1 тону з урахуванням знижок та приплат за якістю, на загальну суму 7271298,09 грн.;

-          за специфікацією №б/н від 23.12.2008р. вугілля марки „Г 0-100” в кількості 17 200 тон з розрахунковими якісними показниками: зола – 7,2%, волога – 10,0%, сєра – 1,6% за ціною 552 грн. з ПДВ за 1 тону з урахуванням знижок та приплат за якістю, на загальну суму 9869781,00 грн.;

-          стягнути пеню в розмірі 12735595,44 грн.;

-          стягнути штраф в розмірі 5200586,16 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №10/06/1пк від 10.06.2008р., специфікації до договору, акти приймання-передачі вугільної продукції, рахунки, розрахунок суми позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.09.2009р. №14/77 визнав позовні вимоги в частині невиконання своїх зобов’язань за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р. Одночасно, нарахування штрафу та пені відповідач вважає неправомірним, оскільки такі штрафні санкції не були узгоджені сторонами в договорі №10/06/1пк від 10.06.2008р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

10.06.2008р. між сторонами був підписаний договір №10/06/1пк, згідно з умовами якого відповідач прийняв на себе зобов’язання передати (поставити) у власність позивачу вугільний концентрат марок К 0-100 та Г 0-100 з вугілля шахт ДП „Макіїввугілля” з базовими показниками якості: для марки „К” - зола – 8,1%, волога – 9,5%, сєра – 1,8%; для марки „Г” - зола – 7,2%, волога – 10,0%, сєра – 1,6%, а позивач зобов’язався прийняти вказане вугілля та оплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.4.1 договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. поставка вугілля здійснюється відповідачем на умовах, вказаних в специфікаціях до договору. Вантажовідправники, залізничі станції відправлення та призначення, а також вантажоотримувачі вугілля узгоджуються сторонами в специфікаціях до цього договору.

Згідно з п.4.2 договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. поставка вугілля проводиться відповідачем рівномірно протягом звітного місяця, якщо інше не передбачено в специфікаціях до договору.

Як встановлено судом, згідно специфікації №3 від 30.06.2008р. до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. відповідач за період з вересня 2008р. по грудень 2008р. зобов’язався поставити позивачу вугілля марки „К 0-100” у кількості 57 850 тн. за ціною 1185,00 грн. з ПДВ.

Згідно специфікації №4 від 01.07.2008р. відповідач в грудні 2008р.-січні 2009р. зобов’язався поставити позивачу вугілля марки „К 0-100” у кількості 14 850 тн. за ціною 1350,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до специфікації №6 від 31.07.2008р. в серпні 2008р. відповідач зобов’язався поставити позивачу вугілля марки „Г 0-100” у кількості 9 400 тн. за ціною 1300,00 грн. з ПДВ.

Крім цього, за специфікацією №б/н від 23.12.2008р. в серпні 2008р. відповідач зобов’язався поставити позивачу вугілля марки „Г 0-100” у кількості 25 800 тн. за ціною 552,00 грн. з ПДВ.

За приписом п.2.2 договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. оплата вугілля здійснюється позивачем шляхом прямого перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача у формі 100% предоплати. Передоплачений об’єм вугілля за узгодженою ціною постачається в повному об’ємі.

Строки перерахування позивачем передоплати, а також строки поставки відповідачем вугілля передбачені сторонами в додатках до договору (п.2.3 договору).

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.24-53) позивачем на розрахунковий рахунок відповідача здійснено попередню оплату продукції за вказаним договором:

- за специфікацією №3 від 30.06.2008р. в сумі 67000000,00 грн.;

-          за специфікацією №4 від 01.07.2008р. в сумі 20000000,00 грн.;

-          за специфікацією №6 від 31.07.2008р. в сумі 12149549,00 грн.;

-          за специфікацією №б/н від 23.12.2008р. в сумі 14260941,00 грн.

За висновками суду, всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідачем не в повному обсязі виконані свої зобов'язання перед позивачем по поставці вугілля за специфікаціями №3 від 30.06.2008р., №4 від 01.07.2008р., №6 від 31.07.2008р. та №б/н від 23.12.2008р. до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.09.2009р. №17/76 визнав позовні вимоги в частині невиконання своїх зобов’язань за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р.

Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

За таких обставин, враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову в частині вимог про виконання в натурі зобов’язань за договором не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов в цій частині вимог доведений позивачем та фактичними обставинами справи, позовні вимоги про зобов’язання відповідача поставити вугілля за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р., підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивачем згідно п.2 ст.231 Господарського кодексу України також заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 5200586,16 грн. та пені в сумі 12735595,44 грн. за період з 01.10.2008р. по 21.09.2009р.

Виходячи зі змісту п.2 ст.231 Господарського кодексу України, встановлений вказаним пунктом розмір пені та штрафу застосовується, якщо інше не передбачено договором.

За висновками суду, в договорі №10/06/1пк від 10.06.2008р. сторонами було узгоджено, що вони несуть відповідальність за дотримання вимог вказаного договору згідно з діючим законодавством.

За таких обставин, як встановлено судом, нарахування позивачем штрафу та пені згідно п.2 ст.231 Господарського кодексу України є правомірним.

При цьому, посилання відповідача на неузгодженість сторонами в договорі такого виду відповідальності суд до уваги не приймає, виходячи з того, що можливість застосування таких санкцій не залежить від узгодження цих умов в договорі.

Твердження відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні зобов’язань перед позивачем суд вважає безпідставними, враховуючи наступне:

Як вказувалось вище, відповідно до п.4.1 договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. поставка вугілля здійснюється відповідачем на умовах, вказаних в специфікаціях до договору. Вантажовідправники, залізничі станції відправлення та призначення, а також вантажоотримувачі вугілля узгоджуються сторонами в специфікаціях до цього договору.

Згідно специфікацій №3 від 30.06.2008р. та №4 від 01.07.2008р. зазначено, що реквізити вантажоотримувачів визначаються додатково у письмових заявках покупця. Як встановлено судом, в листі від 08.08.2008р. №1433 позивачем було визначено реквізити для відвантаження продукції. При цьому, як було вказано у листі, такі реквізити діють до повного виконання зобов’язань з постачання вугільної продукції згідно специфікацій №№3, 4 або до моменту надання нових реквізитів відвантаження. Направлення позивачем вказаного листа на адресу відповідача підтверджується реєстром листів на замовлення від 09.08.2009р.

Одночасно, в специфікаціях №№5, 6, б/н від 23.12.2008р. сторонами було передбачено, що постачання вугільної продукції здійснюється на умовах: EXW-склад ЗФ „Дзержинська”: 85200, м.Дзержинськ, вул.Леніна, 11; EXW-склад ЗАТ „ЦЗФ „Селидівська”: 85400, м.Селидове, вул.Мира, 34.

За таких обставин, за висновками суду, відповідач мав всі необхідні реквізити для відвантаження вугільної продукції позивачу.

На підставі викладеного, враховуючи, що розрахунок суми пені та штрафу є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 5200586,16 грн. та пені в сумі 12735595,44 грн. підлягають задоволенню.

Клопотання Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка, викладене у відзиві на позовну заяву, щодо зменшення заявлених до стягнення штрафу та пені судом залишено без задоволення.

За змістом ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За висновками суду, відповідачем при заявлені свого клопотання не доведено наявності виняткових обставин для зменшення розміру неустойки (зокрема, лише міститься посилання на недостатнє фінансування вугільної галузі та важке фінансове становище підприємства). При цьому, відповідачем не визначено та не обгрунтовано певної суми, до якої судом має бути здійснене таке зменшення. В свою чергу, судом прийнято до уваги досить значний розмір невиконаних зобов’язань відповідача перед позивачем та тривале невиконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк до Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка задовольнити повністю.

Зобов’язати Державне підприємство „Макіїввугілля”, м.Макіївка поставити Товариству з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк:

-          за специфікацією №3 від 30.06.2008р. вугілля марки „К 0-100” в кількості 20 350 тон з розрахунковими якісними показниками: зола – 8,1%, волога – 9,5%, сєра – 1,8% за ціною 1185 грн. з ПДВ за 1 тону з урахуванням знижок та приплат за якістю, на загальну суму 23600558,02 грн.;

-          за специфікацією №4 від 01.07.2008р. вугілля марки „К 0-100” в кількості 14850 тон з розрахунковими якісними показниками: зола – 8,1%, волога – 9,5%, сєра – 1,8% за ціною 1350 грн. з ПДВ за 1 тону з урахуванням знижок та приплат за якістю, на загальну суму 20000000,00 грн.;

-          за специфікацією №6 від 31.07.2008р. вугілля марки „Г 0-100” в кількості 5343,23 тон з розрахунковими якісними показниками: зола – 7,2%, волога – 10,0%, сєра – 1,6% за ціною 1300 грн. з ПДВ за 1 тону з урахуванням знижок та приплат за якістю, на загальну суму 7271298,09 грн.;

-          за специфікацією №б/н від 23.12.2008р. вугілля марки „Г 0-100” в кількості 17 200 тон з розрахунковими якісними показниками: зола – 7,2%, волога – 10,0%, сєра – 1,6% за ціною 552 грн. з ПДВ за 1 тону з урахуванням знижок та приплат за якістю, на загальну суму 9869781,00 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк пеню в сумі 12735595 грн. 44 коп. та штраф в сумі 5200586 грн. 16 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 22.10.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 22.10.2009р.

Суддя