Ухвала суду № 64596520, 07.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1108/16

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Спеціальної Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одеса Міжрегіонального Головного управління ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Баштанський сирзавод" до Спеціальної Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одеса Міжрегіонального Головного управління ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, за участю Прокуратури Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення пені -,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2010 року публічне акціонерне товариство "Баштанський сирзавод" (далі - ПАТ "Баштанський сирзавод", позивач) ( з урахуванням уточнень від 29 червня 2016 року) звернулося до суду з адміністративним позовом до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Одеській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, за участю Прокуратури Миколаївської області, про зобов'язання СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одеса Міжрегіонального ГУ ДФС надати висновок ГУ ДКС України в Одеській області про відшкодування з Державного бюджету України ПДВ за декларацією за серпень 2006 року у сумі 494 777,00 грн., а також стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Одеській області суму пені по бюджетній заборгованості за серпень 2006 року у сумі 351 123,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 р. у розмірі 494945,00 грн., а тому у нього є законні підстави для бюджетного відшкодування ПДВ. В свою чергу, оскільки суму ПДВ не відшкодовано у строки, встановлені п.п. 200.13, 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивач набув право на нарахування пені, розмір якої за розрахунками позивача складає 351 123,58 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одеса Міжрегіонального ГУ ДФС та ГУ ДКС України в Одеській області звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких просять постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одеса Міжрегіонального ГУ ДФС, ГУ ДКС України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

20 вересня 2006 року позивач подав ДПІ у Баштанському районі податкову декларацію з ПДВ за серпень 2006 року, в якій задекларував суму бюджетного відшкодування - 511 730,00 грн. /т. 1 а. с. 84-87/

Одночасно з податковою декларацією позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок. /т. 1 а. с. 88-89/

На підставі вимог ст. 7 п. 7.7. пп. 7.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних, для підтвердження достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, ДПІ у Баштанському районі провела виїзну позапланову перевірку позивача, результати якої оформлені актом від 16 листопада 2006 р. № 228/23-00446500. /т. 1 а. с. 6-32/

Перевіркою встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 року на суму 494 945,00 грн.

20 листопада 2006 року на підставі акту перевірки ДПІ у Баштанському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000752301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 494 945,00 грн. /т. 1 а. с. 82-83/

Не погодившись із правомірністю цього рішення, позивач оскаржив його до суду.

07 березня 2007 року постановою господарського суду Миколаївської області визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2006 року № 0000752301/0 в частині бюджетного відшкодування 494 777,00 грн. /т. 1 а. с. 90-95/

05 червня 2007 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду постанову господарського суду залишено без змін. /т. 1 а. с. 96-98/

08 липня 2010 року ухвалою Вищого адміністративного суду України рішення попередніх судів скасовані, в позові відмовлено. /т. 1 а. с. 129-130/

28 лютого 2011 року постановою Верховного Суду України постанову суду касаційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до цього ж суду. /т. 1 а. с. 147-149/

06 березня 2012 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишено без змін. /т. 1 а. с. 150-151/

Вирішуючи питання суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про зобов'язання СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одеса Міжрегіонального ГУ ДФС надати висновок ГУ ДКС України в Одеській області про грошове відшкодування з Державного бюджету України ПДВ за декларацією за серпень 2006 року, а також стягнення з Державного бюджету України пені в сумі 351 123,58 грн., є обґрунтованими і такими, що належать задоволенню в повному обсязі, оскільки є судові рішення, які відповідно до вимог ст. 72 КАС України набрали законної сили і доказуванню не підлягають, а також наявні в матеріалах справи документальні підтвердження правомірності нарахування пені по бюджетній заборгованості.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про податок на додану вартість» та Податковому кодексу України.

В апеляційних скаргах вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтами ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянтів з огляду на наступне.

Згідно пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент подання заяви про бюджетне відшкодування ПДВ) та п. 200.15 ст. 200 ПК України (що діяв на момент закінчення процедури судового розгляду справи про зменшення бюджетного відшкодування) визначено, у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган Державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп. 7.7.6. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Згідно п. 200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що судовим рішенням, а саме ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2012 року, яке набрало законної сили, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000752301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 р. у розмірі 494945,00 грн. Таким чино, колегія судді вважає, що у позивача є законні підстави для бюджетного відшкодування ПДВ, що правильно було встановлено судом першої інстанції.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одеса Міжрегіонального ГУ ДФС не відшкодував позивачу суму ПДВ за серпень 2006 року у строки, встановлені п. п. 200.13, 200.15 ПК України, таким чином, на думку колегії суддів, позивач набув право на нарахування пені в порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 ПК України.

Крім того, після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платника, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набуває статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 03 червня 2014 року у справі №21-131а14.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що відповідачі не висловили будь-яких заперечень щодо розміру пені, яка розрахована позивачем. /т. 2 а. с. 91/

Доводи апеляційної скарги СДПІ про відсутність у податкового органу вищевказаних судових рішень колегія суддів до уваги не приймає, оскільки реорганізація контролюючих органів і відсутність дієвого механізму обміну інформацією в системі ДФС не може позбавити позивача його права на бюджетне відшкодування, підтвердженого рішенням суду, що набрало законної сили.

До того ж, на думку колегії суддів, податковий орган, ознайомившись з позовними вимогами, мав можливість запросити необхідну інформацію з Баштанської ОДПІ і виконати належним чином свій обов'язок в частині надання висновку ГУ ДКС України в Одеській області про відшкодування позивачу ПДВ.

Крім того, колегія суддів вважає доцільним посилання суду першої інстанції при розгляді цієї справи на практику Європейського суду з прав людини, а саме на справу "Інтерсплав проти України". У рішенні від 09 січня 2007 року Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що законне право на бюджетне відшкодування ПДВ є майновим інтересом. Систематичний характер невідшкодування належного платнику податків ПДВ з боку державних органів є надмірним тягарем. У справі "Інтерсплав проти України" мова йдеться про те, що "втручання у право власності заявника було непропорційним. Фактично постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. На думку Суду, заявник перебував і продовжує перебувати під надмірним для нього тягарем. Відповідно у справі було і продовжується порушення статті 1 Першого протоколу".

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів вважає позовні вимоги про зобов'язання податковий орган надати висновок ГУ ДКС України в Одеській області про відшкодування з Державного бюджету України ПДВ за декларацією за серпень 2006 року у сумі 494 777,00 грн., а також стягнення з Державного бюджету України пені в сумі 351 123,58 грн. обґрунтованими і такими, що належать задоволенню в повному обсязі, що правильно було встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одеса Міжрегіонального ГУ ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одеса Міжрегіонального ГУ ДФС на користь Державного бюджету (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) - несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року в розмірі 5 439 (п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 36 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М.Танасогло

Суддя: А.В.Бойко

Суддя: О.В.Яковлєв