Рішення № 64595268, 06.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/10912/16-ц Головуючий суддя І інстанції Нев'ядомський Д. В.

Провадження № 22-ц/790/1761/17 Суддя доповідач Малінська С.М.

Категорія: Спори про відшкодування шкоди

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.17 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Малінської С.М.,

суддів: Бровченка І.О., Швецової Л.А.,

за участю секретаря - Кучер Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановила:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньої транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.07.2015 pоку о 19-00 годині водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ-LanosTF69YO», державний номер АХ 3658 EC, рухаючись у м.Харкові, по Салтівському шосе у бік вул. Халтуріна, порушивши вимоги п.п. 12.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обставини, не впорався з керуванням внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «TOYOTACAMRY 3,5L», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, рухаючись по Салтівському шосе у м. Харкові у бік просп. ОСОБА_3.

Відносно відповідача був складений протокол про адміністративне правопорушення серія АП1 № 365468, від 28.07.2015 р. за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина водія ОСОБА_1 підтверджується постановою Московського районного суду м. Харкова від 31.08.2015 р. по справі № 643/12725/15-п (судове провадження № 3/643/2113/15) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України. Згідно постанови суду відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, неправомірними діями якого було спричинено шкоду транспортному засобу марки «TOYOTACAMRY 3,5L», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху України. На підставі цієї ж постанови, суд застосував до відповідача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.

Власником транспортного засобу марки «TOYOTACAMRY 3,5L», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2, є позивач, право власності якого підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 02.07.2013 р. серія CAP№957566, виданого ВРЕР №1 ГУ МВС України м. Харкова.

При зіткненні автомобіль марки TOYOTA CAMRY отримав значні технічні ушкодження лівої частини кузову. Пошкоджено ліву передню та ліву задню двері, ліве переднє крило, ліве заднє крило, ліву частину заднього бамперу, колісний диск та покришку лівого заднього колеса, накладку лівого коробу, бризковик лівого заднього колеса, а також розбито ліве бокове дзеркало заднього огляду, пошкоджено скло лівої передньої двері.

Після ДТП, позивачу стало відомо про те, що цивільно-правова відповідальність відповідача, як володільця джерела підвищеної небезпеки «ЗАЗ-LanosTF69YO» державний номер АХ 3658 EC, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу серії АІ за № 3484644, виданого строком на 1 (один) рік, з 12.11.2014 р. по 11.11.2015 р.

В порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р., ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» повідомлено про ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу.

З метою визначення розміру заподіяної шкоди позивач звернувся з відповідною заявою до суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (Свідоцтво про державну реєстрацію №24800000000110856 від 23.06.2009 р., сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №13971/12 від 07.11.2012 р.), який між іншим акредитований ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», з метою проведення незалежної оцінки визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу.

Оцінювач ОСОБА_5, який працює в складі суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_5, 04.08.2015 р. надав звіт про оцінку колісного транспортного засобу №01/08/15, у відповідності до висновків якого: вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача складає 62 306 (шістдесят дві тисячі триста шість) гривень 21 копійка, а вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу), завданого власнику автомобіля «TOYOTACAMRY 3,5L», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження при ДТП, складає 32795 гривень 53 копійки.

За страховим випадком, що стався 28.07.2015 р., ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», був складений страховий акт та прийнято рішення про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 32 795 гривень 53 копійки, яку ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» сплатила позивачу у повному обсязі.

Однак, як випливає із висновків оцінювача ОСОБА_5, викладених у звіті про оцінку колісного транспортного засобу від 04.08.2015 р. за №01/08/15, вартість робіт для повного відновлення транспортного засобу «TOYOTACAMRY 3,5L», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, пошкодженого в ДТП, без врахування зносу, склала 62 306 (шістдесят дві тисячі триста шість) гривень 21 копійка.

Отже, решту вказаної суми 29 510,68 гривень позивач просить стягнути з відповідача.

Моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданням, які позивач зазнав у звязку з відсутністю можливості користуватися пошкодженим з вини відповідача майном, визначив у розмірі 10 000 гривень.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньої транспортної пригоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 23 973 (двадцять три тисячі девятсот сімдесят три) гривні 19 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5 000 (пять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 42 копійки.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення матеіальної шкоди в розмірі 23973,19 грн., судом безпідставно відхилено заперечення відповідача про неналежність наданих позивачем акту виконаних робіт № 195322 та фіскального чеку № 10372 та акту виконаних робіт № 195041, судом не надано належної оцінки акту виконаних робіт № 193361 на суму 21591,75 грн. та видатковій накладній № 3784 від 24.09.2015 р.

За таких обставин апеллянт вважає, що судом безпідставно стягнуто з ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 23973,19 грн., оскіль її розмір позивачем не підтверджений, а судом необгрунтований.

Апелянт просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 19..12.2016 року та постановити новее рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 28.07.2015 pоку о 19-00 годині водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ-LanosTF69YO», державний номер АХ 3658 EC, рухаючись у м.Харкові, по Салтівському шосе у бік вул. Халтуріна, порушивши вимоги п.п. 12.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обставини, не впорався з керуванням внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «TOYOTACAMRY 3,5L», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, рухаючись по Салтівському шосе у м. Харкові у бік просп. ОСОБА_3.

Вина водія ОСОБА_1 постановою Московського районного суду м. Харкова від 31.08.2015 р. по справі № 643/12725/15-п (судове провадження № 3/643/2113/15) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КпАП України.

Власником транспортного засобу марки «TOYOTACAMRY 3,5L», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2, є позивач, право власності якого підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 02.07.2013 р. серія CAP№ 957566, виданого ВРЕР №1 ГУ МВС України м. Харкова.

При зіткненні автомобіль марки «TOYOTACAMRY 3,5L», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_3, отримав значні технічні ушкодження лівої частини кузову. Пошкоджено ліву передню та ліву задню двері, ліве переднє крило, ліве заднє крило, ліву частину заднього бамперу, колісний диск та покришку лівого заднього колеса, накладку лівого коробу, бризковик лівого заднього колеса, а також розбито ліве бокове дзеркало заднього огляду, пошкоджено скло лівої передньої двері.

Згідно висновку про оцінку колісного транспортного засобу №01/08/15 від 04.08.2015 р. вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача склала 62 306 (шістдесят дві тисячі триста шість) гривень 21 копійка.

Задовольняючи частково позовні вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимагаючи стягнення з відповідача відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 29510,68 грн., як різницю між витратами на відновлення пошкодженого транспортного засобу у сумі 62306,21 грн. та отриманим страховим відшкодуванням у сумі 32795,53 грн., не надав жодного належного доказу на підтвердження розміру вартості ремонту автомобіля, що перевищує розмір страхового відшкодування.

Суд в рішенні вказав на те, що в акті виконаних робіт № 193361 зазначено, що виконання робіт та витрати матеріалів не відносяться до спричинених пошкоджень ДТП 28.07.2015 р., не прийняв в якості доказів фактичних витрат на відновлення пошкодженого автомобіля акт виконаних робіт № 195322 та № 195041 та видаткову накладну № 3784.

За таких обставин суд першої інстанції, з урахуванням виплаченого відшкодування СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ»в розмірі 32 795 гривень 53 копійки, дійшов висновку, що сума відшкодування, яка підлягає стягненню, складає 23 973 (двадцять три тисячі девятсот сімдесят три) гривні 19 копійок.

Також суд дійшов висновку, що моральна шкода не обґрунтована належним чином, керуючись ч.1,2 ст. 23, ст. 1167 ЦК України, принципами справедливості та розумності, стягнув на користь позивача моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Однак, повністю з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Ст. 988 ЦК України встановлено обовязки страховика перед страхувальником, відповідно до них страховик у разі настання страхового випадку зобовязаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Також цією статтею визначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Із змісту пункту 22.1. ст. 22 Закону вбачається, що при настанні страхового випадку страховик згідно з лімітами відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу серії АІ за № 3484644, виданого строком на 1 (один) рік, з 12.11.2014 р. по 11.11.2015 р.

В порядку передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р., ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» повідомлено про ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу.

З метою визначення розміру шкоди заподіяної позивачу як власнику транспортного засобу, «TOYOTACAMRY 3,5L», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_3, позивач, звернувся з відповідною заявою до суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (Свідоцтво про державну реєстрацію №24800000000110856 від 23.06.2009 р., сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №13971/12 від 07.11.2012 р.), який між іншим акредитований ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», з метою проведення незалежної оцінки визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу.

Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу №01/08/15, у відповідності до висновків якого: вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача складає 62 306 (шістдесят дві тисячі триста шість) гривень 21 копійка, а вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу), завданого власнику автомобіля «TOYOTACAMRY 3,5L», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження при ДТП, складає 32 795 (тридцять дві тисячі сімсот дев'яноста п'ять) гривень 53 копійки.

За страховим випадком, що стався 28.07.2015 р., ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», був складений страховий акт та прийнято рішення про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 32 795 гривень 53 копійки.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченою майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відшкодування пошкодженої речі.

Згідно вимог ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

У п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства про вирішенні спорів про відшкодування школи, завданої джерелом підвищеної небезпеки судам розяснено, що відповідно до стю. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі нкедостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом п. 2.4 ОСОБА_6 товарознавчої експертизи та оцінки колівсних транспортних засобів, затвердженої Міністерством юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких ззанає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та втрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушенного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Таким чином, при визначені розміру майнової шкоди необхідно виходити із врахування фізичного зносу замінюваних деталей і втрати товарної вартості транспортного засобу.

Однак, як випливає із висновків оцінювача ОСОБА_5, викладених у звіті про оцінку колісного транспортного засобу від 04.08.2015 р. за №01/08/15, вартість робіт для повного відновлення транспортного засобу «TOYOTACAMRY 3,5L», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, пошкодженого в ДТП, без врахування фізичного зносу, складає 62 306 (шістдесят дві тисячі триста шість) гривень 21 копійка.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 було витрачено на відновлення автомобілю відповідно до квитанції ТОВ «Автоарт» від 24.10.2015 року, доданої до акту виконаних робіт «Тойота-Центр» - 21591, 75 гривень, згідно квитанції ТОВ «Автоарт» від 24.10.2015 року, доданої до акту виконаних робіт № 195322 1226,54 гривень, відповідно до акту виконаних робіт № 195041 від 24.10.2015 року 1154, 90 грн. та видаткової накладної № 3784 від 24.09.2015 - 30920 грн., тобто фактичний розмір шкоди склав в загальному розмірі 54893,19 грн. (а.с.41-47).

ОСОБА_2 було виплачене страхове відшкодування у розмірі 32795, 53 грн. (а.с. 12).

Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування) склала : 54893,19 грн. 32795,53 грн. = 22097,66 грн., яка і підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з положеннями ст. 23, ст. 1167 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. З урахуванням характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач, вимог розумності та справедливості, судова колегія дійшла до висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача 2 000, 00 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Посилання апелянта на те, що непредявлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі є безпідставними.

При розгляді справи № 2808цс15 в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.

У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості предявити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Також Верховний Суд України 10.02.2016 р. висловив правову позицію у справі № 6-2878цс15 щодо стягнення суми страхового відшкодування.

Так, відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При цьому за змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону №85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом статті 1194 ЦК України в системному звязку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону № 85/96-ВР можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, на підставі п. 4 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає, що ухвалене у справі рішення суду необхідно змінити в частині стягнення розміру матеріальної шкоди, моральної шкоди та судових витрат.

У разі задоволення позову заподіював шкоди не позбавлений можливості предявити вимоги до страхової компанії.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, враховуючи, що рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 належить стягнути судовий збір у розмірі 702, 24 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2016 року змінити в частині стягнення матеріальної, моральної шкоди та судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 22097 (двадцять дві тисячі девяносто сім) гривень 66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 702 (сімсот дві) гривні 24 копійки за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді :