АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
.[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Мосьондза І.А.
суддів Новова С.О., Ященка М.А.,
з участю секретаря Лучка Ю.І.,
учасників судового провадження:
прокурора Гапон О.Є.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100020008652 від 03.08.2016 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селище Слобідка Кодимського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживав за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 26.04.2016 р. Крижопільським районним судом Вінницької області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 80 годин (покарання не відбув),
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на 4 роки.
На підставі ст.71 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків визначено, шляхом повного приєднання до призначеного покарання невідбутого покарання за вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 26.04.2016 року,у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 10 днів.
На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_1 зараховано в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 02 серпня 2016 року по 11 жовтня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 02.08.2016 року о 22 годині, знаходячись на алеї неподалік будинку 12-А по вул.Княжий Затон у місті Києві, переслідуючи корисливий мотив, підійшов до ОСОБА_3 та правою рукою зірвав з її шиї золотий ланцюжок із золотим кулоном, тобто повторно відкрито заволодів чужим майном. В подальшому ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 10 тис. 250 грн.
У поданій апеляційній скарзі із доповненнями захисник ОСОБА_2, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду змінити у зв'язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного.
Вважає, що призначене покарання за сукупністю вироків є надмірно суворим та підлягає зменшенню.
Просить врахувати, що викрадені речі повернуті потерпілій і вона в суді першої інстанції не наполягала на призначенні суворого покарання для обвинуваченого. Крім цього, з позиції апелянта, суд невірно визнав обставиною, що обтяжує покарання - рецидив злочину.
За наслідками апеляційного розгляду просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, або призначити більш м'яке покарання.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу із доповненнями та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та вважав вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювались, оскільки вони правильно розуміли зміст цих обставин, і у суду не було сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
У зв'язку із цим, суд правомірно розглянув кримінальне провадження в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини та правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 учасниками судового провадження не оскаржуються та не оспорюються, а тому, у відповідності до положень ст.404 КПК України, апеляційною інстанцією не перевіряються.
Призначаючи обвинуваченому покарання за ч.2 ст.186 КК України, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу ОСОБА_1, який раніше судимий за вчинення корисливого злочину, призначене йому покарання за вироком не відбув, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується задовільно.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнав щире каяття обвинуваченого у вчиненому, а обставиною, що обтяжує його покарання, - рецидив злочинів.
Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в найнижчій межі, передбаченій санкцією ч.2 ст.186 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 до повного відбуття покарання, призначеного йому за вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 26.04.2016 року, вчинив новий злочин, суд обґрунтовано призначив йому остаточне покарання за правилами ст.71 та ч.1 ст.72 КК України, повністю приєднавши до покарання, призначеного за новим вироком, невідбуте покарання за попереднім вироком.
При цьому, всупереч доводам захисника, потерпіла ОСОБА_3 в суді першої інстанції погоджувалась з думкою прокурора щодо призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.186 КК України.
Суд апеляційної інстанції погоджується із рішенням суду в частині виду та розміру покарання, призначеного ОСОБА_1 як по ч.2 ст.186 КК України, так і покаранням, призначеним йому за сукупністю вироків.
Колегія суддів визнає обґрунтованими доводи захисника про те, що суд першої інстанції невірно встановив обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого - рецидив злочину, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.186 КК України, яка визнана судом доведеною.
А тому з мотивувальної частини вироку необхідно виключити посилання суду на рецидив злочину, як на обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого.
Разом із цим, навіть і з урахуванням відсутності обставин, що обтяжують покарання, призначене ОСОБА_1 судом першої інстанції покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі винного, та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання, а тому апеляційна скарга захисника в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року, ухвалений щодо ОСОБА_1, змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку визнання судом обставиною, яка обтяжує покарання, рецидив злочину.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 12 жовтня 2016 року по 30 січня включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
_____ ______ _____
Мосьондз І.А. НововС.О. Ященко М.А.
Справа № 11-кп/796/344/2017
Категорія КК: ст.186
Головуючий в 1 інст.: Домарєв О.В.
Судове рішення № 64593898, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 30.01.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 753/15188/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: