Ухвала суду № 64593113, 08.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року Справа № 876/1242/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Червоноградського міського суду Львівської обл. від 26.12.2016р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської обл. про визнання дій протиправними і зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця,-

В С Т А Н О В И Л А:

08.12.2016р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду /ОУ ПФ/ України Львівської обл. щодо відмови здійснити перерахунок її пенсії відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу», у редакції, що діяла на дату призначення пенсії, у розмірі 89 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця, на підставі постанови КМ України № 1013 від 09.12.2015р.; зобов'язати пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу», у редакції, що діяла на дату призначення пенсії, у розмірі 89 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади з 15.15.2015р. на підставі постанови КМ України № 1013 від 09.12.2015р., з урахуванням раніше проведених виплат; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.2-6).

Постановою Червоноградського міського суду Львівської обл. від 26.12.2016р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.60-61).

Розгляд справи проведений судом першої інстанції в порядку скороченого провадження, передбаченого ст.183-2 КАС України.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржила позивач ОСОБА_1, яка покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити повністю (а.с.67-70).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що станом на момент призначення їй спірної пенсії законодавством було передбачено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України «Про державну службу», на її перерахунок у разі підвищення складових заробітної плати, у тому числі посадового окладу працюючих державних службовців.

На момент звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії питання такого перерахунку не було врегульовано чинним законодавством, а КМ України не вжито заходів для реалізації ст.31-1 Закону України «Про державну службу». За таких обставин у цій ситуації мають застосовуватися норми закону, які діяли на момент призначення спірної пенсії.

На підставі ст.197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача Сокальському ОУ ПФ України Львівської обл. та отримує з 01.03.2011р. пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про державну службу». Пенсія призначена із врахуванням загального стажу роботи та стажу перебування на державній службі в розмірі 89 відсотків заробітної плати (а.с.79).

20.09.2016р. позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок призначеної їй пенсії у зв'язку із збільшенням посадових окладів на підставі довідки № 03-48/998 від 14.09.2016р., виданої Управлінням державної казначейської служби у м.Червонограді Львівської обл.

Згідно рішення відповідача (№ 5973/05-33/9 від 28.09.2016р.) позивачу відмовлено у проведенні перерахунку її пенсії, оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01.06.2015р. скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.80-81).

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для перерахунку призначеної пенсії на даний час є відсутніми.

Такі висновки суду колегія суддів вважає вірними, з наступних причин.

На час призначення позивачу пенсії за віком як державному службовцю діяли норми Закону України № 3723-ІІ від 16.12.1993р. «Про державну службу»; приписами ст.37-1 цього Закону було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до п.4 постанови КМ України № 865 від 31.05.2000р. «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003р. № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.

За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.

На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії норми наведених нормативно-правових актів зазнали змін.

Зокрема, відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII від 02.03.2015р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» та ін.

Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII від 10.12.2015р. «Про державну службу» визнано такими, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Також ст.90 цього Закону передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно постанови КМ України № 1013 від 09.12.2015р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» виключено п.4 постанови КМ України № 865 від 31.05.2000р. «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Згідно рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005р. згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист. Згідно зі статтею 46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках.

Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.

Таким чином, на момент звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії законодавцем скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» та установлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Нормами останнього передбачені випадки проведення перерахунку призначених пенсій.

Також позивачем не доведено, що зміна законодавцем умов пенсійного забезпечення державних службовців призвела до зменшення розміру її пенсії або до звуження її права на пенсійне забезпечення.

За наведених умов правові підстави для застосування пенсійним органом у розглядуваному випадку приписів ст.37-1 Закону України № 3723-ІІ від 16.12.1993р. «Про державну службу» в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу, є відсутніми.

Окрім цього, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України та Верховного Суду України розуміння сутності гарантій, недопущення звуження змісту та обсягу прав громадян на пенсійне забезпечення, слід підкреслити, що правовідносини по пенсійному забезпеченню (у розгляду випадку - щодо перерахунку пенсії) виникають не в момент звернення за перерахунком пенсії, а в момент виникнення права на проведення такого перерахунку.

Оскільки з 01.06.2015р. скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу», тому на момент підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям (тобто, станом на 01.12.2015р. - згідно довідки Управління державної казначейської служби у м.Червонограді Львівської обл. № 03-48/998 від 14.09.2016р.) у позивача не виникло право на перерахунок призначеної їй пенсії.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що задоволенню не підлягає.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94, 160, 183-2, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Червоноградського міського суду Львівської обл. від 26.12.2016р. в адміністративній справі № 459/3404/16-а залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Головуючий суддя: Н.В. Бруновська